СУБ’ЄКТИВНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ: ТЕОРЕТИЧНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ, ЧИННИКИ Й РЕСУРСИ ПІДТРИМАННЯ
Анотація
Мета. На основі аналізу теоретичних інтерпретацій феномену суб’єктивного благополуччя ідентифікувати психологічні чинники та ресурси його підтримання молоддю, що опинилася сьогодні в умовах соціальної невизначеності Методи. Загальнотеоретичні методи аналізу, порівняння, систематизації, узагальнення, інтерпретації різних наукових підходів та емпіричних результатів. Результати. Здійснено аналіз розробленості проблеми благополуччя з точки зору різних наукових позицій; розглянуто співвідношення понять суб’єктивного і психологічного благополуччя. Суб’єктивне благополуччя визначено як емоційно-оцінне ставлення особи до власного життя, власної особистості, взаємостосунків з іншими людьми, що виражається у задоволеності з життя загалом й окремими його сферами та є основою для самореалізації. Проаналізовано чинники та психологічні ресурси підтримання суб’єктивного благополуччя, визначено їхню специфіку та відмінності між ними. Молодість розглянуто як період, коли встановлюються траєкторія благополуччя особи, водночас зазначено, що молодь є однією з уразливих соціальних категорій населення в контексті збереження її здоров’я та психологічного благополуччя, особливо в умовах соціальної нестабільності й невизначеності. Психологічні ресурси особистості представлено як засоби трансформації сприйняття таких умов та як такі, що відіграють ключову роль в їх опануванні та підтримці суб’єктивного благополуччя. Висновки. Суб’єктивне благополуччя відображає благополучність різних сторін буття та включає в себе оцінку і ставлення особи до себе і свого життя, а також передбачає активність суб’єкта, що зумовлює прагнення до самореалізації, переконаність в можливості і здатність впливати на ситуації, опановувати їх. Фокусування на невизначеності як на особливому тлі суспільного життя проблематизує окремі аспекти досягнення суб’єктивного благополуччя молоддю як однією з уразливих соціальних категорій в контексті її благополуччя. Включення в контекст дослідження суб’єктивного благополуччя молоді толерантності до невизначеності як психологічного ресурсу його підтримання постане перспективою подальших досліджень.
Посилання
2. Горбаль І.С. Соціально-психологічні чинники суб’єктивного благополуччя пенсіонерів : автореф. дис. … канд. психол. наук : 19.00.05 ; Ін-т соціальної та політичної психології НАПН України. Київ, 2016. 20 с.
3. Данильченко Т.В. Суб’єктивне соціальне благополуччя: психологічний вимір : монографія ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Чернігів, 2016. 543 с.
4. Каніболоцька М.С. Соціально-психологічні особливості ставлення до здоров’я молоді з різним економічним статусом : автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.05 ; Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. Київ, 2014. 18 с.
5. Каргіна Н.В. Основні підходи до вивчення психологічного благополуччя особистості: теоретичний аспект. Наука і освіта. № 3. 2015. С. 48–55.
6. Каргіна Н.В. Ресурси та чинники психологічного благополуччя особистості : дис….канд. психол. наук : 19.00.01 ; Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського». Одеса, 2018. 270 с.
7. Курова А.В. Задоволеність життям та суб’єктивне благополуччя особистості. Вісник ОНУ ім. І.І. Мечникова. Психологія. 2015. Т. 20. Вип. 2(36). Ч. 1. С. 98–104.
8. Леонтьев Д.А. Саморегуляция, ресурсы и личностный потенциал. Сибирский психологический журнал. 2016. 62. С. 18–37. URL: http://journals.tsu.ru/uploads/import/ 1505/files/62_018.pdf
9. Пахоль Б.Є. Суб’єктивне та психологічне благополуччя: сучасні і класичні підходи, моделі та чинники. Український психологічний журнал. 2017. № 1. С. 80–104.
10. Ревенко С.П. Соціально-психологічні умови становлення зрілої ідентичності студентської молоді : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.05 ; Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля МОН України. Сєвєродонецьк, 2020. 286 с.
11. Семків І.І. Суб’єктивне благополуччя як психологічна винагорода за проявлену соціальну активність. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки. 2012. Вип. 37. С. 234–237.
12. Сердюк Л.З. Структура та функція психологічного благополуччя особистості. Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Том V: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія. 2017. вип. 17. С. 124–133.
13. Сокурянська Л.Г. Ціннісна детермінація становлення соціальної суб’єктності студентства в умовах соціокультурної трансформації : автореф. дис. … доктора соціологічних наук ; Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. Харків, 2007. 38 с.
14. Титаренко Т.М. Психологічне здоров’я особистості: засоби самодопомоги в умовах тривалої травматизації : монографія ; Нац. академія пед. наук України, Ін-т соціал. та політ. психології. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2018. 160 c.
15. Тілікіна Н.В. Прогнозування територіальної мобільності молоді в Україні. Демографія та соціальна економіка. 2019. № 3(37). С. 30–46.
16. Фернхем А., Хейвен П. Личность и социальное поведение. Санкт-Петербург : Питер, 2001. 368 с.
17. Харченко А.С., Гончарова Н.О. Особливості психологічного благополуччя студентів з різним типом спрямованості. Психологія і особистість. 2017. № 2(12). С. 186–194.
18. Шамионов Р.М. Субъективное благополучие личности: этнопсихологический аспект. Проблемы социальной психологии личности. Саратов : Саратовский Государственный Университет им. Н.Г. Чернышевского, 2008. С. 45–52. URL: https://psyjournals.ru/ sgu_socialpsy/issue/30315_full.shtml
19. Штепа О.С. Аналіз та інтерпретація емпіричної багатофакторної моделі психологічної ресурсності особистості. Проблеми сучасної психології. 2015. Вип. 28. С. 670–682.
20. Шутенко Е.Н. Психологическое здоровье молодежи в условиях социокультурных трансформаций современного общества. Психолог. 2018. № 3. С. 32–40.
21. Antonovsky A. The salutogenic model as a theory to guide health promotion. Health Promotion International. 1996. 11(1). 11–18.
22. Bandura A. Health Promotion from the Perspective of Social Cognitive Theory. Psychology and Health. 1998. 13. 623–649.
23. Biswas-Diener R., Kashdan T. B. & King L. A. Two traditions of happiness research, not two distinct types of happiness. The Journal of Positive Psychology. 2009. 4(3). 208–211.
24. Diener E. Subjective well-being. Psychological Bulletin. 1984. 95. 542–575.
25. Diener E., Heintzelman S. J., Kushlev K., et al. Findings all psychologists should know from the new science on subjective well-being. Canadian Psychology. 2017. 58. 87–104.
26. Jewell S., Kambhampati U.S. Are happy youth also satisfied adults? An analysis of the impact of childhood factors on adult life satisfaction. Social Indicators Research. 2015. 121. 543–567.
27. Kahneman, D., Diener, E., & Schwarz, N. (Eds.) Well-being: Foundations of hedonic psychology. New York : Russell Sage Foundation Press. Russell Sage Foundation, 2003. 593 р.
28. Lyubomirsky S., Sheldon K. M. & Schkade D. Pursuing happiness: the architecture of sustainable change. Rev. Gen. Psychol. 2005. 9. 111–131.
29. Patton G. C, Tollit M. M, Romaniuk H. et al. A prospective study of the effects of optimism on adolescent health risks. Pediatrics. 2011. 127. 308–316.
30. Ironson G. H., Wynings C., Schneiderman N. et al. Posttraumatic stress symptoms, intrusive thoughts, loss, and immune function after Hurricane Andrew Psychosom. Med. 1997. Vol. 59. 128–141.
31. Proctor C. L., Linley P. A., & Maltby J. Youth life satisfaction measures: A review. Journal of Positive Psychology, 2009. № 4. 128–144.
32. Ryan R. M., Deci E. L. On happiness and human potentials: A Review of Research on Hedonic and Eudaimonic Well-Being. Annual Reviews Psychol. 2001. No. 52. 141–166.
33. Ryff C. D. Happiness is everything, or is it? Explorations on the meaning ofpsychological well-being. Journal of Personality and Social Psychology. 1989. 57. 1069–1081.
34. Samman Emma. Psychological and Subjective Well-being: A Proposal for Internationally Comparable Indicators. Oxford Development Studies, Taylor & Francis Journals. 2007. vol. 35(4). 459–486.
35. Seligman M. Flourish: A new understanding of happiness and well-being –and how to achieve them. London : Nicholas Brealey Publishing. 2011. 368 р.
36. Veenhoven R. & Kalmijn W. Inequality-adjusted happiness in nations: Egalitarianism and utilitarianism married together in a new index of societal performance. Journal of Happiness Studies. 2005. No. 6. 421–455.