ДВІ ХВИЛІ ПАНДЕМІЇ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНИХ ТА ПОЛІТИЧНИХ ОЧІКУВАНЬ УКРАЇНЦІВ

Ольга Миколаївна Кочубейник; Дмитро Олександрович Яровий

doi:10.32999/ksu2312-3206/2022-1-8

Ольга Миколаївна Кочубейник https://orcid.org/0000-0001-6460-8494
Дмитро Олександрович Яровий https://orcid.org/0000-0002-5848-7785

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-1-8

Ключові слова: трансформація повсякденності, соціальна солідарність, егоцентричні та алоцентричні переживання, пандемія, режимно-обмежувальні заходи

Анотація

Мета. Статтю присвячено вивченню відмінностей соціальних та політичних очікувань, що сформувалися в українців в умовах режимно-обмежувальних заходів та пов’язаних зі зміною особистісних оцінювань ризиків, загроз та переживань, спричинених надзвичайною ситуацією. Методи. Дослідження, організоване як квазіексперимент із незв’язаними вибірками, проводилося у два етапи (березень 2020 р. та вересень 2020 р.). Вимірювання змінних (оцінювання ризиків, загроз, переживань, соціальних та політичних очікувань) здійснювалося за допомогою розширеної шкали Лайкерта. Вибіркові сукупності формувалися за допомогою онлайн-опитування (а саме «вибірки, керованої респондентом») із дотриманням процедур забезпечення репрезентативності. Фокус уваги в інтерпретації отриманих результатів було поставлено на тому, якими можуть бути наслідки цих відмінностей у разі прогнозування соціальної та політичної поведінки громадян. Результати. Встановлено, що актуалізація негативних соціальних та політичних очікувань у суспільстві відбулася на тлі нечіткості кроків з протидії пандемії, непередбачуваності та відсутності пояснень у змінах режиму функціонування економіки тощо, а тому песимізм чи оптимізм оцінювань пов’язаний не з особистісними настановленнями, а реальним віддзеркаленням подій. Стверджується, що посилення негативних алоцентричних переживань на тлі високого оцінювання соціальних, політичних й особистісних загроз та ризиків може провокувати загострення соціального протистояння, зростання напруженості та конфлікти, а також перешкоджати встановленню суспільної злагоди та соціальної солідарності. Висновки. Соціальні очікування є компонентом системи регуляції соціальної поведінки особистості (взаємодії в групі, суспільстві), що діють як узгоджена система вимог щодо норм, позицій, соціальних ролей. Варіативність реакцій на конкретний перебіг подій, яка є властивістю диференційованого суспільства, сприяє утворенню і розвитку складної розгалуженої системи соціальних очікувань у суспільстві, виявляючись чинником динамічних процесів у ньому. Суспільство потребує впровадження цілеспрямованої програми психологічної протидії та профілактики явищ, що можуть виявитися провокаторами соціальних деструкцій.

Посилання

1. «Я до Колі»: ресторан нардепа Тищенка приймає VIP-гостей, попри карантин. Наші Гроші. № 319 від 27.04.20. URL: https://www.youtube.com/watch?v=OoxON6rcD_k&ab_channel=BIHUSinfo (дата звернення: 12.12.2020).
2. Heckatorn D. Respondent-Driven Sampling: A New Approach to the Study of Hidden Populations. Social Problems. 1997. Vol. 44. P. 174–199.
3. Kapitány-Fövény M., Sulyok M. Social markers of a pandemic: modeling the association between cultural norms and COVID-19 spread data. Humanities and Social Sciences Communications. 2020. Vol. 7(97). URL: https://www.nature.com/articles/s41599-020-00590-z (дата звернення: 12.12.2020).
4. Popovych I. S. The research of the parameters, properties and types of social expectations of student youth. Modern research of the representatives of psychological sciences : collective monograph / O. Ye. Blynova, Yu. O. Bystrova, I. M. Halian, O. M. Kikinezhdi, etc. Lviv–Toruń : Liha-Pres, 2019. P. 163–181. DOI: https://doi.org/10.36059/978-966-397-118-6/163-181 (дата звернення: 12.12.2020).
5. Popovych, I. S., & Blynova, O. Ye. The Structure, Variables and Interdependence of the Factors of Mental States of Expectations in Students’ Academic and Professional Activities. The New Educational Review. 2019. 55(1). 293–306. DOI: 10.15804/tner.2019.55.1.24 (дата звернення: 12.12.2020).
6. Martarelli C. S., Wolff W. Too bored to bother? Boredom as a potential threat to the efficacy of pandemic containment measures. Humanities and Social Sciences Communications. 2020. Vol. 7(28). URL: https://www.nature.com/articles/s41599-020-0512-6 (дата звернення: 25.12.2020).
7. Salganik M., Heckatorn D. D. Sampling and Estimation in Hidden Populations Using Respondent-Driven Sampling. Sociological Methodology. 2004. Vol. 1. P. 193–239.
8. Sulyok M., & Walker M. Community movement and COVID-19: A global study using Google’s Community Mobility Reports. Epidemiology and Infection. 2020. Vol. 148. URL: https://www.cambridge.org/core/journals/epidemiology-andinfection/article/community-movement-and-covid19-a-global-study-using-googles-community-mobility-reports/C1EF917377F6013D5E1ECC44E03A3E6E (дата звернення: 10.12.2020).
9. Tang S., Li X. Responding to the pandemic as a family unit: social impacts of COVID-19 on rural migrants in China and their coping strategies. Humanities and Social Sciences Communications. 2020. Vol. 8(8). URL: https://www.nature.com/articles/s41599-020-00686-6 (дата звернення: 10.12.2020).
10. Vili Lehdonvirta, Atte Oksanen, Pekka Räsänen, Grant Blank. Social Media, Web, and Panel Surveys: Using Non-Probability Samples. Social and Policy Research Policy & Internet. 2020. Vol. 13. P. 134–155. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1002/poi3.238 (дата звернення: 25.12.2020).
11. Попович І. С. Психологічні виміри соціальних очікувань особистості. Херсон : ПАТ «ХМД», 2017. 504 с.
12. Хотели напугать: в МОЗ сделали неожиданное заявление о карантине. RBK_Украина, 2020. 10 мая. URL: https://www.rbc.ua/rus/styler/sovsem-covid-19-lyashko-rasskazal-zachem-1589111524.html (дата звернення: 12.12.2020).