КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ЗМІСТ КАТЕГОРІЇ «СВІДОМІСТЬ» У ЗАРУБІЖНІЙ ПСИХОЛОГІЇ
Анотація
Мета. Статтю присвячено проблемі визначення терміна «свідомість» у зарубіжній психології. Метою дослідження є виявлення особливостей трактувань поняття «свідомість» у психології. Методи. У дослідженні використано загально-наукові методи: методологічного та теоретичного аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення. Критерієм до добору матеріалів стала впливовість наукових джерел на розвиток дискусії серед учених та досягнення консенсусу. Результати. Свідомість як одне з центральних психологічних явищ має майже сотню різних трактувань. У ретроспективі точки зору науковців варіювалися від повного заперечення існування свідомості як феномену до метафоричного її розуміння (метафора променю, потоку або вітру). Актуальний стан розробки проблеми вказує на те, що свідомість як психологічна категорія є ідеалізованим, абстрактним та збірним терміном, який часто використовують для позначення сукупності психічних феноменів. Незважаючи на поодинокі спроби деяких учених досягти консенсусу, кількість дефініцій терміна «свідомість» з плином часу зростає. Найпоширенішими термінами, через які визначають свідомість, є «інформація», «досвід» та «стан». Основну проблематику свідомості можна поділити на три категорії: опису, пояснення й функціональну проблематику. Можна виділити два основні підходи до дослідження свідомості: матеріалістичний та імматеріалістичний. Висновки. Процес знаходження спільного тлумачення далеко не завершений, враховуючи збільшення інформації щодо предмета дослідження щороку. Проведений критичний аналіз концептуального змісту категорії «свідомість» вказує на значні протиріччя у визначеннях та підходах до неї. Виділено дві протилежні тенденції у конструктах опису свідомості: еклектизму та редукціонізму, що відповідно розглядають свідомість або занадто широко, або занадто вузько. Надано власне авторське трактування свідомості як психічного стану, який характеризується переживанням суб’єктивного досвіду й цілеспрямованою, усвідомленою поведінкою, що забезпечує її підвищену гнучкість та складність.
Посилання
2. Аллахвердов В. М. Проблема сознания. Поиск путей решения. Мир психологии. 2018. № 2. С. 11–21.
3. Зинченко В. П., Мещеряков Б. Г. Большой психологический словарь. Москва : АСТ, 2008. 409 с.
4. Синявський В. В., Сергєєнкова О. П. Психологічний словник / ред. Н. Побірченко. Київ : Наук. світ, 2007. 336 с.
5. Banks W. P. Evidence for consciousness. Consciousness and cognition: an International Journal. 1995. Vol. 4. №. 2. P. 270–272.
6. Barušs I. Metanalysis of definitions of consciousness. Imagination, cognition and personality. 1987. Vol. 6. №. 4. P. 321–329.
7. Birch J. In search of the origins of consciousness. Acta biotheoretica. 2020. Vol. 68. № 2. P. 287–294.
8. Colman A. M. A dictionary of psychology. 4th ed. New York : Oxford University Press, 2015. 883 p.
9. Consciousness: new concepts and neural networks / T. Zhao et al. Frontiers in cellular neuroscience. 2019. № 13. 302 p.
10. Crick F. Consciousness and neuroscience. Cerebral cortex. 1998. Vol. 8. №. 2. P. 97–107.
11. Dehaene S., Lau H., Kouider S. What is consciousness, and could machines have it? Robotics, AI, and humanity /ed. by J. von Braun et al. 2021. P. 43–56.
12. Dennett D.C. Facing up to the hard question of consciousness. Philosophical transactions of the royal society B: biological sciences. 2018. Vol. 373. № 1755. 20170342.
13. Disorders of consciousness / B. C. Eapen et al. Physical medicine and rehabilitation clinics. 2017. Vol. 28. № 2. P. 245–258.
14. Gross M. Elements of consciousness in animals. Current biology. 2013. Vol. 23. № 22. P. 981–983.
15. Kammerer F. How rich is the illusion of consciousness? Erkenntnis. 2019. P. 1–17. URL: https://doi.org/10.1007/s10670-019-00204-4 (дата звернення: 11.02.2022).
16. Karunakaran R. Mathematical modeling of consciousness: a foundation for information processing. International conference on emerging technological trends (ICETT) : матеріали Міжнар. наук. конф, Kollam, 21–22 October 2016. Kollam, 2016. P. 1–4.
17. Kumar K. R. Mathematical modeling of consciousness: subjectivity of mind. International conference on circuit, power and computing technologies : матеріали Міжнар. наук. конф, Nagercoil, 18–19 March 2016. Nagercoil, 2016. P. 1–5.
18. Maher C. Experiment rather than define. Trends plant sci. 2020. Vol. 25. № 3. P. 213–214.
19. Maier A., Tsuchiya N. Growing evidence for separate neural mechanisms for attention and consciousness. Attention, perception, & psychophysics. 2021. Vol. 83. № 2. P. 558–576.
20. Matsumoto D. E. The Cambridge dictionary of psychology. Cambridge University Press, 2009. 608 p.
21. Origin and evolution of human consciousness / F. Fabbro et al. Progress in brain research. 2019. Vol. 250. P. 317–343.
22. Owen A. M. The search for consciousness. Neuron. 2019. Vol. 102. № 3. P. 526–528.
23. Phillips I. The methodological puzzle of phenomenal consciousness. Philosophical transactions of the royal society B: biological sciences. 2018. Vol. 373. № 1755. 20170347.
24. Proudfoot M., Lacey A. R. The Routledge dictionary of philosophy. 4th ed. Routledge, 2009. 464 p.
25. Rosenthal D. Concepts and definitions of consciousness. Encyclopedia of consciousness. 2009. P. 157–169.
26. Theoretical models of consciousness: a scoping review / D. Sattin et al. Brain sciences. 2021. Vol. 11. № 5. 535.
27. Van Gulick R. Consciousness. Stanford Encyclopedia of Philosophy. URL: https://plato.stanford.edu/entries/consciousness/#ConCon (дата звернення: 11.02.2022).
28. VandenBos R. APA dictionary of psychology. 2nd ed. Washington : American Psychological Association, 2015. 1024 p.
29. Velmans M. How to define consciousness: and how not to define consciousness. Journal of consciousness studies. 2009. Vol. 16. № 5. P. 139–156.
30. Vimal R. Meanings attributed to the term ‘consciousness’: an overview. Journal of consciousness studies. 2009. Vol. 16. № 5. P. 9–27.
