ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СХИЛЬНОСТІ ДО ДЕСТРУКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ТА ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ПІДЛІТКІВ

Ключові слова: міжособистісний емоційний інтелект, внутрішньоособистісний емоційний інтелект, схильність до залежної поведінки, схильність до самопошкоджувальної поведінки, схильність до суїцидальної поведінки

Анотація

Метою дослідження є вивчення взаємозв’язку схильності до аутодеструктивної поведінки та емоційного інтелекту підлітків. Методи. Методика діагностики девіантної поведінки неповнолітніх (тест СДП – схильність до девіантної поведінки, автор Е.В. Леус). Нами застосовано 2 шкали: адиктивна (залежна) і самопо- шкоджувальна (аутоагресивна) поведінка. Опитувальник суїцидального ризику (ОСР) у модифікації Т.М. Разуваєвої та опитувальник емоційного інтелекту Д.В. Люсіна. Результати. Визначено, що існує негативний взаємозв’язок між демостративністю та міжособи- стісним емоційним інтелектом, розумінням емоцій, управлінням емоціями підлітками. Установлено негативний зв’язок між афективністю та міжособистісним емоційним інтелектом, розумінням емоцій, управлінням емоціями підлітками. Унікальність підлітків негативно корелює з внутрішньоособистіс- ним емоційним інтелектом, розумінням емоцій, управлінням емоціями. Установлено зворотний коре- ляційний зв’язок між неспроможністю та міжособистісним емоційним інтелектом, розумінням емоцій, управлінням емоціями. Констатовано наявність кореляції між соціальним песимізмом та міжособистіс- ним емоційним інтелектом, внутрішньоособистісним емоційним інтелектом, розумінням емоцій. Установлено, що такі показники, як «унікальність підлітків», «неспроможність», «соціальний песи- мізм», «часова перспектива», «планування майбутнього», «схильність до залежної поведінки», «схиль- ність до аутоагресивної поведінки» мають зворотні кореляційні зв’язки з міжособистісним емоційним інтелектом, розумінням емоцій, управлінням емоціями. Висновки. На основі результатів емпіричного дослідження підтверджено наявність негативного кореляційного взаємозв’язку між схильністю до аутодеструктивної поведінки та емоційного інтелекту підлітків. Перспективами дослідження є апробація технології розвитку високого емоційного інтелекту як психологічного бар’єра до схильності до аутодеструктивної поведінки підлітків.

Посилання

1. Берно-Беллекур И.В. Социально-психологические аспекты аутодеструктивного поведения : автореф. дис. ... канд. психол. наук : спец. 19.00.05 «Социальная психология»; С.-Петерб. гос. ун-т. Санкт-Петербург, 2003. 26 c.
2. Воробьева А.Е., Купрейченко А.Б. Нравственное самоопределение разных социально-демографических групп молодежи. Психологический журнал. 2011. №1. С. 22–30.
3. Даукша Л.М., Милахович Т.В. Связь духовности и эмоционального интеллекта студентов. Личность в культуре и образовании: психологическое сопровождение, развитие, социализация: материалы Международной научно-практической конференции (10–11 декабря 2020 года). Южный федеральный университет. Ростов н/Д; Таганрог : Foundation, 2020. С. 58–64.
4. Игумнов С.А., Гелда А.П, Осипчик С.И. Система профилактики суицидального поведения: опыт Беларуси. Суицидология. 2016. Том 7. № 2 (23). С. 3–22.
5. Ипатов А.В. Психологические детерминанты аутодеструктивного поведения подростков и механизмы его коррекции : автореф. дис. ... доктора психол. наук: спец. 19.00.13. «Психология развития. Акмеология». Рос. гос. пед. ун-т им. А.И. Герцена. Санкт-Петербург, 2017. 52 с.
6. Польская Н.А. Предикторы и механизмы самоповреждающего поведения (по материалам иследований). Психологический журнал. 2009. Том 30. №1. С. 96–105.
7. Тормосина, Н.Г. Психологическая профилактика аутодеструктивного поведения в подростковом возрасте : автореф. дис. … канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогическая психология»; Северо-Кавказский федеральный университет. Пятигорск, 2014. 24 с.
8. Brown S.A., Williams K., Collins A. Past and recent deliberate self-harm: Emotion and coping strategy differences. Journ. of Clinical Psychology. 2007. V. 63. №9. P. 791–803.
9. Cantor C.H. Suicide in the western world. The International Handbook of Suicide and Attempted Suicide. Britian: John Wiley and Sons, Ltd., 2000. P. 9–28.
10. Deiter P.J., Nicholls S.S., Pearlman L.A. Self-injury and self-capacities: Assisting an individual in crisis. Yourn. of Clinical Psychology. 2000. V. 56. №9. Р. 1173–1191.
11. Gratz K.L. Targeting emotion dysregulation in the treatment of self-injury. Journ. of Clinical Psychology: In Session. 2007. V. 63. №11. P. 1091–1103.
12. Hawton K., Rodham K., Evans E., Weatherall R. Deliberate self-harm in adolescents: self-report survey in schools in England. BMJ. 2002. V. 325. Р. 1207–1211.
Опубліковано
2021-12-15
Сторінки
77-84
Розділ
СЕКЦІЯ 2 ПЕДАГОГІЧНА ТА ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ