ПОНЯТТЯ ТРИВАЛОГО ТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСУ ТА КОНТЕКСТИ ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Ключові слова: постійна небезпека, травмуюча подія, домашнє насильство, військові конфлікти, психологічна травма, пандемія

Анотація

Мета. Метою статті є визначення концептуального змісту тривалого травматичного стресу та контексти його застосування. Методи. У дослідженні використано методи теоретичного вивчення літератури в сукупності аналізу, синтезу й узагальнення. Результати. У статті представлено результати аналізу основних психологічних літературних джерел щодо визначення концептуального змісту поняття тривалого травматичного стресу. Виділено та проана- лізовано основні контексти застосування поняття тривалого травматичного стресу: контекст техноген- них і природних катастроф, військовий контекст, контексти домашнього насилля та пандемії. З’ясовано, що провідною особливістю тривалого травматичного стресу людей внаслідок катастроф є те, що вони не можуть визначити точний час моменту, коли одна травмуюча подія закінчилась, а інша розпочалася. Ознакою тривалого травматичного стресу у військовослужбовців, які перебувають у зоні проведення бойових дій, є те, що вони не тільки там перебувають, а й беруть безпосередню участь у діях. Не менш важливим є контекст домашнього насильства щодо жінок та дітей. Виявлено, що жінки, які постійно перебувають у таких стресових ситуаціях, постійно відчувають дискомфорт під час спілкування з чоло- віками. У дітей, які переживають тривале домашнє насильство, порушуються зв’язки з дорослими, є недостатня кількість навичок спілкування з однолітками. Визначено, що тривалою травматичною і стресовою ситуацією є введення карантину у зв’язку з пандемією. Ситуація пандемії негативно впли- ває не тільки на соціальний статус, а й на психологічний стан осіб, зокрема найбільш уразливих груп: медпрацівників, осіб із хронічними захворюваннями, літніх людей. Після перенесеної хвороби деякі люди відчувають страх, занепокоєння, депресію, які за декілька місяців зникають. Висновки. Результати дослідження дали змогу дійти висновків про те, що тривалий травматич- ний стрес позначає вплив минулих, теперішніх та майбутніх стресорів, яких неможливо уникнути. Це поняття застосовується в декількох контекстах: техногенних та природних катастроф, військо- вому контексті, контекстах домашнього насильства та пандемії. Травматичні ситуації мають не лише соціальний, а й психологічний вплив, що проявляється як одразу, так і за деякий час після тривалого травматичного досвіду.

Посилання

1. Бандурка І.О. Діти, сім’я, злочинність неповнолітніх: взаємозалежність : монографія. Харків : Золота миля, 2014. 280 с.
2. Дзюба Т.М. Психотравмуюча ситуація в життєдіяльності людини: зміст, особливості, наслідки. Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Київ : Вид. «Фенікс», 2012. Т. ХІІ: Психологія творчості. Вип. 15. Част. ІІ. С. 113–120.
3. Єна А.І., Маслюк В.В, Сергієнко А.В. Актуальність і організаційні засади медико-психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції. Науковий журнал МОЗ України. 2014. № 1 (5). С. 5–16.
4. Лисюк Ю.В. Вплив домашнього насильства на дітей та шляхи його подолання. Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права, 2004. № 1–2. С. 397–399.
5. Малиновська Т.М. До проблеми захисту дітей, що потерпіли від домашнього насильства. Наше право, 2021. № 1. С. 102–107. DOI: 10.32782/NP.2021.1.16
6. Підчасов Є.В. Аналіз соціально-психологічних проявів ПТСР в осіб, які приймали участь у бойових діях. Проблеми екстремальної та кризової психології: зб. наук. праць. Харків : НУЦЗУ, 2011. Вип. 10. С. 86–98.
7. Платонова Н.М., Платонов Ю.П. Насилие в семье. Особенности психологической реабилитации. Санкт-Петербург : Речь, 2004. С. 47.
8. Пятницкая Е.В. Психология травматического стресса : учеб. пособие. Балашов : Николаев, 2007. 140 с.
9. Психологическая помощь в кризисных ситуациях / В.Г. Ромек и др. Санкт-Петербург : Речь, 2004. 256 с.
10. Сандал О.С. Психотравмувальні події як чинник травматичного досвіду особистості. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2021. № 2. С. 49–62.
11. Собко А.А., Волинець Н.В. Результати опитування соціально-психологічних особливостей жінок, які постраждали від насильства в сім’ї. Зб. наук. праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна». 2017. № 14. С. 255–259.
12. Тарабрина Н.В. Психология посттравматического стресса. Москва : Изд-во «Институт психологии РАН», 2009. 304 с.
13. Федосенко Е.В. Жизнь после карантина: психология смыслов и коронавирус COVID-19. Психологические проблемы смысла жизни и акме : электрон. сб. матер. XXV Международного симпозиума, 2020. С. 34–47.
URL: https://www.pirao.ru/upload/iblock/845/Sbornik-25-simpoziuma-dlya-sai_ta-.pdf (дата звернення: 01.07.2021). DOI: 10.24411/9999-042A-2020-00040.
14. Чебанова К.М., Хлівнюк Т.П. Вплив пандемії на домашнє насильство над дітьми. Психологічне і соціальне благополуччя особистості та населення в умовах пандемії Covid-19: теорія і практика : зб. матеріалів наук.-практ. інтернет-конф., (Одеса, 9 квіт. 2021 р.). Одеса : ОНУ, 2021. С. 45–47.
15. Bosniuk V., Olefir V. Когнітивний компонент суб’єктивного благополуччя особистості в ситуації пандемії COVID-19. Psychological Journal, 2021. № 7(4). С. 57–68.
16. Coping and mental health outcomes among israelis living with the chronic threat of terrorism. Psychol Trauma Theory Res Pract Policy / B.D Dickstein et al. 2012. № 4 (4). С. 392–399. DOI: 10.1037/a0024927
17. Eagle G., Kaminer D. Continuous traumatic stress: Expanding the lexicon of traumatic stress. Peace and Conflict: Journal of Peace Psychology, 2013. Vol. 19(2), P. 85–99. DOI: 10.1037/a0032485
18. Somer E., Ataria Y. Adverse outcome of continuous traumatic stress: The tale of traumatized women in Sderot. International Journal of Stress Management. 2014. Р. 1–19. DOI: 10.1037/a0038300
19. Development and validation of the Continuous Traumatic Stress Response scale (CTSR) among adults exposed to ongoing security threats. PloS one / A. Goral et al. 2021. Vol. 16(5): e0251724. DOI: 10.1371/journal.pone.0251724
20. The EMDR integrative group treatment protocol for patients with cancer. Journal of EMDR Practice and Research / I. Janero et al. 2016. Vol. 10 (3). Р. 199–207.
21. Kira I.A. Etiology and treatment of post-cumulative traumatic stress disorders in different cultures. Traumatology. 2010. Vol. 16 (4). Р. 128–141. DOI: 10.1177/1534765610365914
22. Kira I.A., Fawzi M.H., Fawzi M.M. The dynamics of cumulative trauma and trauma types in adults patients with psychiatric disorders: Two cross-cultural studies. Traumatology. 2013. Vol. 19 (3). Р. 179–195.
23. Mamun M.M., Ullah I. COVID-19 suicides in Pakistan, dying off not COVID-19 fear but poverty? – The forthcoming economic challenges for a developing country. Brain, Behavior, and Immunity. 2020. Vol. 87. Р. 163–166. DOI: 10.1016/j.bbi.2020.05.028
24. Miller K.E., Rasmussen A. Mental health and armed conflict: The importance of distinguishing between war exposure and other sources of adversity: A response to Neuner. Social Science & Medicine. 2010. Vol. 71. Р. 1385–1389. DOI: 10.1016/j.socscimed.2010.07.020
25. Daily stressors, war experiences, and mental health in Afghanistan. Transcultural Psychiatry / K.E. Miller et al. 2008. Vol. 45 (4). Р. 611–638. DOI: 10.1177/1363461508100785
26. Morasso G. Nuove prospettive in psico-oncologia. In Formazione, psicologia, psicoterapia, psichiatria. Rome, Italy : Grin SRL, 2002. Р. 2.
27. Murphy M. When trauma goes on. Child Care Pract. 2004. Vol. 10 (2). Р. 185–91. DOI: 10.1080/13575270410001693394
28. Nuttman-Shwartz О., Shoval-Zuckerman Y. Continuous Traumatic Situations in the Face of Ongoing Political Violence: The Relationship Between CTS and PTSD. Trauma, Violence and Abuse. 2015. Р. 1–9. DOI: 10.1177/1524838015585316
29. Pat-Horenczyk R. Post-traumatic distress in Israeli adolescents exposed to ongoing terrorism: Selected findings from school-based screenings in Jerusalem and nearby settlements. Journal of Aggression, Maltreatment & Trauma. 2005. Vol. 9 (3–4). Р. 335–347.
30. Rosen C.S., Glassman L.H., Morland L.A. Telepsychotherapy during a pandemic: A traumatic stress perspective. Journal of Psychotherapy Integration. 2020. Vol. 30 (2). Р. 174–187. DOI: 10.1037/int0000221
31. Shapiro F. Eye movement desensitization and reprocessing (EMDR) therapy. Basic Principles, Protocols, and Procedures. 2018. Vol. 2.
32. Somer E., Ataria Y. Adverse outcome of continuous traumatic stress: A qualitative inquiry. International Journal of Stress Management. 2015. Vol. 22 (3). Р. 287. DOI: 10.1037/a0038300
33. Straker G. Continuous traumatic stress: Personal reflections 25 years on. Peace and Conflict: Journal of Peace Psychology. 2013. Vol. 19. Р. 209–217.
34. Thomson K. Working creatively with young children within a context of continuous trauma. Intervention. 2006. Vol. 4(2). Р. 158–162. DOI: 10.1097/01.WTF.0000237883.59061.1c
35. Socio-psychological aspects of the covid-19 pandemic: results of an expert survey of russian psychologists. Psikhologicheskii zhurnal / D. Ushakov et al. 2020. Vol. 41 (5). Р. 5–17. DOI: 10.31857/S020595920011074-7
36. Yao H. The more exposure to media information about COVID-19, the more distressed you will feel. Brain, Behavior, and Immunity. 2020. Vol. 87. Р. 167–169. DOI: 10.1016/j.bbi.2020.05.031
Опубліковано
2021-12-01
Сторінки
17-25
Розділ
СЕКЦІЯ 1 ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ