АДАПТАЦІЯ УКРАЇНОМОВНОЇ ВЕРСІЇ ОПИТУВАЛЬНИКА ПРИЙНЯТТЯ ТА ДІЇ (AAQ-II) НА НОРМАТИВНІЙ ТА СУБКЛІНІЧНІЙ ГРУПАХ ДОСЛІДЖУВАНИХ
Анотація
Мета. Метою дослідження є визначення основних психометричних показників україномовного варіанту опитувальника AAQ-ІІ, а саме нормативних показників, внутрішньої узгодженості тверджень, факторної структури, тест-ретестової надійності, конвергентної та дискримінантної валідності та чутливості до розрізнення нормативних та субклінічних груп, а також осіб на різних етапах реабілітації та лікування. Методи. Адаптація проводилася на 6 нормативних (N=817) та 3 субклінічних (N=142) групах досліджуваних, 43 студенти взяли участь у процедурі оцінки тест-ретестової надійності опитувальника протягом 3 тижнів. Для оцінки конвергентної та дискримінантної валідності AAQ-ІІ були використані шкала прийняття, опитувальники CompACT, OQ-45.2, GAD-7, PHQ-9 та TIPI. Результати. Нормативними показниками AAQ-ІІ можна вважати 19±9 для чоловіків та 24±11 для жінок. Вираженість психологічної негнучкості не залежать від віку досліджуваних. Показник внутрішньої узгодженості тверджень AAQ-ІІ Альфа Кронбаха в межах 0,89-0,95. AAQ-ІІ є однофакторним опитувальником, який складається з 7 тверджень, і на це вказують результати як експлораторного, так і конфірматорного факторного аналізу (RMSEA=0,093, SRMR = 0,028, GFI= 0,966, NFI=0,974, CFI=0,979, N=817). AAQ-ІІ демонструє прийнятний рівень тест-ретестової надійності (r=0,85). Отримано значущий рівень конвергентної валідності опитувальника з психологічною гнучкістю (CompACT) (r= - 0,65), а також дистресом (OQ-45,2) (r = 0,58–0,80), тривогою (GAD-7) (r= 0,52–0,60) та депресією (PHQ-9) (r=0,52–0,60). Показник AAQ‑ІІ пов’язаний з дистресом у житті особи і не має зв’язку із самою по собі його здатністю до прийняття негативного досвіду. Психологічна негнучкість не корелює з осо- бистісними рисами (TIPI), що вказує на дискримінантну валідність опитувальника. Значення AAQ-ІІ дозволяють статистично розрізнити нормативні та субклінічні групи, а також осіб на різних етапах реабілітації та перебігу захворювання. Висновки. Україномовна версія «Опитувальника прийняття та дії» (AAQ‑II) має надійні психометричні показники, отримані результати загалом узгоджуються з даними попередніх досліджень. Опитувальник може бути рекомендований для використання у вітчизняних дослідженнях та психотерапевтичній практиці.
Посилання
2. Amble I., Gude T., Stubdal S., Oktedalen T., Skjorten A.M., Andersen B.J., ... & Wampold B.E. Psychometric properties of the Outcome Questionnaire-45.2: The Norwegian version in an international context. Psychotherapy Research. 2014. Vol. 24(4), 504–513.
3. Arlt Mutch V.K., Evans S., & Wyka K. The role of acceptance in mood improvement during Mindfulness‐Based Stress Reduction. Journal of Clinical Psychology. 2021. Vol. 77(1), 7–19.
4. Bartram D., & Hambleton R.K. The ITC guidelines: International standards and guidelines relating to tests and testing. / In F.T.L. Leong, D. Bartram, F.M. Cheung, K.F. Geisinger, & D. Iliescu (Eds.). The ITC international handbook of testing and assessment. 2016. Oxford University Press. P. 35–46.
5. Bond F.W., & Hayes S.C. ACT at work. Handbook of brief cognitive behaviour therapy. 2002. 117–140.
6. Bond F.W., Hayes S.C., Baer R.A., Carpenter K.M., Guenole N., Orcutt H.K., ... & Zettle R.D. Preliminary psychometric properties of the Acceptance and Action Questionnaire–II: A revised measure of psychological inflexibility and experiential avoidance. Behavior therapy. 2011. Vol. 42(4), 676–688.
7. Cattell R.B., & Vogelmann S. A comprehensive trial of the scree and KG criteria for determining the number of factors. Multivariate Behavioral Research. 1977, 12(3), 289–325.
8. Clark D.A. Cognitive restructuring. The Wiley handbook of cognitive behavioral therapy. 2013. 1–22.
9. Correa-Fernández V., McNeel M.M., Sandoval J.R., Tavakoli N., Kahambwe J.K., & Kim H. Acceptance and Action Questionnaire II: Measurement invariance and associations with distress tolerance among an ethnically diverse university sample. Journal of Contextual Behavioral Science. 2020. Vol. 17, 1–9.
10. Edwards K.A., & Vowles K.E. Acceptance and Action Questionnaire–II: Confirmatory factor analysis and measurement invariance between Non-Hispanic White and Hispanic/Latinx undergraduates. Journal of Contextual Behavioral Science. 2020. Vol. 17, 32–38.
11. Francis A.W., Dawson D.L., & Golijani-Moghaddam N. The development and validation of the Comprehensive assessment of Acceptance and Commitment Therapy processes (CompACT). Journal of Contextual Behavioral Science. 2016. Vol. 5(3), 134–145.
12. Gudmundsson E. Guidelines for translating and adapting psychological instruments. Nordic Psychology. 2009. 61:2. 29–45.
13. Guerrini Usubini A., Varallo G., Granese V., Cattivelli R., Consoli S., Bastoni I., ... & Molinari E. The Impact of Psychological Flexibility on Psychological Well-Being in Adults With Obesity. Frontiers in Psychology. 2021. Vol. 12, 777.
14. Hayes S.C. Acceptance and commitment therapy, relational frame theory, and the third wave of behavioral and cognitive therapies. Behavior therapy. 2004. Vol. 35(4), 639–665.
15. Hayes S.C., Luoma J.B., Bond F.W., Masuda A., & Lillis J. Acceptance and commitment therapy: Model, processes and outcomes. Behaviour research and therapy. 2006. Vol. 44(1), 1–25.
16. Hayes S.C., Strosahl K.D., & Wilson K.G. Acceptance and commitment therapy: An experiential approach to behavior change. Guilford Press. 1999.
17. Hayes S. C., Wilson K.G., Gifford E.V., Follette V.M., & Strosahl K. Experiential avoidance and behavioral disorders: A functional dimensional approach to diagnosis and treatment. Journal of consulting and clinical psychology.1996. Vol. 64(6), 1152. 18. Hyes S., Luoma B., & Bond F. Acceptance and Commitment Therapy: Model, Process and out comes. Behavior research and therapy. 2006. Vol. 44, 1–25.
19. Karekla M., & Michaelides M.P. Validation and invariance testing of the Greek adaptation of the Acceptance and Action Questionnaire-II across clinical vs. nonclinical samples and sexes. Journal of Contextual Behavioral Science. 2017. Vol. 6(1), 119–124.
20. Kashdan T.B., Disabato D.J., Goodman F.R., Doorley J.D., & McKnight, P.E. Understanding psychological flexibility: A multimethod exploration of pursuing valued goals despite the presence of distress. Psychological Assessment. 2020. Vol. 32(9), 829.
21. Kleszcz B., Dudek J.E., Białaszek W., Ostaszewski P., & Bond F.W. Właściwości psychometryczne polskiej wersji kwestionariusza akceptacji i działaniaii (AAQ-II). Studia Psychologiczne. 2018. 56(1), 1–20.
22. Klimanska M., & Haletska I. Українська адаптація короткого п’ятифакторного опитувальника особистості TIPI (TIPI-UKR). Psychological Journal. 2019. 5(9), 57–76.
23. Kuru T., Karadere M.E., Burhan H.S., & Safak Y. Reliability and Validity Study of the Turkish Version of the Acceptance and Action Questionnaire for University Students. Psychiatry and Behavioral Sciences. 2021. 11(1), 18–24.
24. Lappalainen P., Keinonen K., Pakkala I., Lappalainen R., & Nikander R. The role of thought suppression and psychological inflexibility in older family caregivers’ psychological symptoms and quality of life. Journal of Contextual Behavioral Science. 2021. 20, 129–136.
25. Novakov I. Emotional state, fatigue, functional status and quality of life in breast cancer: exploring the moderating role of psychological inflexibility. Psychology, Health & Medicine. 2020. 1–10.
26. Ong C.W., Lee E.B., Levin M.E., & Twohig M.P. A review of AAQ variants and other context-specific measures of psychological flexibility. Journal of Contextual Behavioral Science. 2019. 12, 329–346.
27. Østergaard T., Lundgren T., Zettle R.D., Landrø N.I., & Haaland V.Ø. Norwegian Acceptance and Action Questionnaire (NAAQ): A psychometric evaluation. Journal of Contextual Behavioral Science. 2020. 15, 103–109.
28. Paladines-Costa B., López-Guerra V., Ruisoto P., Vaca-Gallegos S., & Cacho R. Psychometric Properties and Factor Structure of the Spanish Version of the Acceptance and Action Questionnaire-II (AAQ-II) in Ecuador. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2021. 18(6), 29–44.
29. Rochefort C., Baldwin A.S., & Chmielewski M. Experiential avoidance: An examination of the construct validity of the AAQ-II and MEAQ. Behavior Therapy. 2018. 49(3), 435–449.
30. Sánchez M.G.M., & Blázquez F.P. Psychometric study of the AAQ-II scale of experiential avoidance in population of Mexico. International journal of psychology and psychological therapy. 2021. 21(1), 81–91.
31. Spitzer R.L., Kroenke K., Williams J.B., & Löwe B. A brief measure for assessing generalized anxiety disorder: the GAD-7. Archives of internal medicine. 2006. 166(10), 1092–1097.
32. Tabachnick B.G., Fidell L.S., & Ullman J.B. Using multivariate statistics. 2007. Vol. 5, pp. 481–498. Boston, MA : Pearson.
33. Tyndall I., Waldeck D., Pancani L., Whelan R., Roche B., & Dawson D.L. The Acceptance and Action Questionnaire-II (AAQ-II) as a measure of experiential avoidance: Concerns over discriminant validity. Journal of Contextual Behavioral Science. 2019. 12, 278–284.
34. Wolgast M. What does the Acceptance and Action Questionnaire (AAQ-II) really measure? Behavior therapy. 2014. 45(6), 831–839.
35. Wooldridge J.S., Herbert M.S., Dochat C., & Afari N. Understanding relationships between posttraumatic stress disorder symptoms, binge-eating symptoms, and obesity-related quality of life: the role of experiential avoidance. Eating Disorders. 2021. 1–16.
36. Yavuz F., Ulusoy S., Iskin M., Esen F.B., Burhan H.S., Karadere M.E., & Yavuz N. Turkish version of Acceptance and Action Questionnaire-II (AAQ-II): A reliability and validity analysis in clinical and non-clinical samples. Klinik Psikofarmakoloji Bülteni – Bulletin of Clinical Psychopharmacology. Vol. 2016, 26(4), 397–408.
