ВПЛИВ ЕМОЦІЙНИХ ЗВ’ЯЗКІВ НА РОЗВИТОК ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ СІМ’Ї

Наталія Дмитрівна Володарська; Ірина Ігорівна Карабаєва

doi:10.32999/ksu2312-3206/2021-3-4

Наталія Дмитрівна Володарська https://orcid.org/0000-0003-1223-718X
Ірина Ігорівна Карабаєва https://orcid.org/0000-0003-4286-2103

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-3-4

Ключові слова: емоційні зв’язки, сімейні цінності, психологічне благополуччя, родина.

Анотація

Мета статті – дослідження впливу емоційних зв’язків у родинних стосунках на розвиток психоло- гічного благополуччя дітей. Методи дослідження – спостереження, опитування батьків, дітей, ігрові діагностичні завдання, методика асоціативно-чуттєвої фокус-реконструкції переживань історій життєвого шляху особистості. Представлено результати емпіричного дослідження впливу емоційних зв’язків у системі сімейних стосунків на розвиток психологічного благополуччя особистості. Сімейні стосунки розглянуті у контексті взаємин батьків із дітьми як умови розвитку психологічного благополуччя. Проаналізовано чинники руйнування цих зв’язків, що створюють перепони у розвитку психологічного благополуччя. Виявлено особливості та тенденції емоційних зв’язків сучасного молодого подружжя. Знайдено вплив прояву психологічних захистів подружжя на створення перепон у розвитку психологічного благополуччя дитини. Висновки: визначено, що сімейно-родинні цінності є основою формування психологічного бла- гополуччя дитини. Узагальнюючи прояви емоційних зв’язків у батьків і дітей, окреслено значущість спілкування у родинному колі для дитини дошкільного віку. Було виокремлено чинники, що стають перепонами у становленні психологічного благополуччя дитини. Серед факторів, які впливають на руйнування психологічного благополуччя особистості, було виділено: бажання максимальної відданості партнера по взаємодії (яка руйнує взаємини з іншими), що порушує особистісні границі іншого; нездатність врегульовувати власну амбівалентність емоцій, бажань; страхи втратити емоційну близькість у наявних стосунках (тривогу і вину), які породжують механізми психологічних захистів особистості; неможливість змінити стратегії утримання емоційних зв’язків у стосунках: витіснення, раціоналізацію, проекцію у ситуаціях власних внутрішніх конфліктів; відсутність конгруентності у взаємостосунках особистості з іншими; стратегію маніпулювання владою у стосунках між батьками; відсутність ієрархії у взаємодії членів сім’ї батьків і дітей; повторення старих поведінкових стратегій, нездатність їх поновлення.

Посилання

1. Бенко Е.В. Обзор зарубежных публикаций, посвященных исследованию благополучия. Вестник Южно-Уральского государственного университета. Серия психология. 2015. Т. 8. № 2. С. 5–13.
2. Водяха С.А. Современные концепции психологического благополучия. Дискуссии. Серия : Психологические науки. 2012. № 3. С. 132–138.
3. Майстренко Т.М. Вплив сімейних стосунків на становлення рівня домагань у дітей. Проблеми загальної та педагогічної психології : збірник наукових праць / за ред. С.Д. Максименка. Київ, 2001. С. 112–115.
4. Карабаєва І.І. Особливості визначення рівня сформованості етичних інстанцій у старших дошкільників. Актуальні проблеми психології. 2016. Т. IV: Психологія розвитку дошкільника. Вип. 12. С. 62–74.
5. Кондратенко Л.О. Психологічні особливості сучасних учнів початкової школи. Практична філософія і Нова українська школа : збірник тез Всеукраїнської науково-практичної конференції, 16 травня 2019 р., м. Київ. Київ : НАПН України, Інститут педагогіки НАПН України, 2019. С. 62–64.
6. Володарська Н.Д. Почуття благополуччя у контексті психології цінностей особистості. Актуальні проблеми психології: Психологія обдарованості. Т. VI: Психологія обдарованості. Вип. 15. 2019. С. 145–155.
7. Ньюфилд Г. Ключи к благополучию детей и подростков. Москва : Ресурс, 2012. 305 с.
8. Шамионов Р.М. Психология субъективного благополучия людей. Мир психологии. 2012. № 2. С. 143–148.
9. Diener E., & Seligman M.E. Beyond Money: Toward an Economy of Well Being. Psychological Science in the Public Interest. 2004. № 5 (1). P. 1–31. URL: https://doi.org/10.1111/j.0963-7214.2004.00501001.x (дата звернення: 10.06.2021).
10. Extremera N., José M., S., Fernández-Berrocal P. Trait Meta-Mood and Subjective Happiness: A 7-week Prospective Study. Journal of Happiness Studies. 2011. № 12. P. 509–517. URL: https://doi.org/10.1007/ s10902-010-9233-7 (дата звернення: 10.06.2021).
11. Keyes C.L.M., Shmotkin D., & Ryff C.D. Optimizing well-being: The empirical encounter of two traditions. Journal of Personality and Social Psychology. 2002. № 82 (6). P. 1007–1022. URL: https:// doi.org/10.1037/0022-3514.82.6.1007 (дата звернення: 10.06.2021).
12. Diener E., Oishi Sh., & Lucas R. Personality, Culture and Subjective Well-Being: Emotional and Cognitive Evaluations of Life. Annual Review of Psychology. 2003. № 54. P. 403–425.