ХАРАКТЕРОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТОЛЕРАНТНОСТІ ДО НЕВИЗНАЧЕНОСТІ У СИСТЕМІ ОСОБИСТІСНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ

Ключові слова: психологічне благополуччя, особистісне благополуччя, невизначеність, толерантність до невизначеності, толерування ситуації, риси характеру.

Анотація

Мета. Метою статті є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження взаємозв’язку між рисами характеру, толерантністю до невизначеності та компонентами особистісного благополуччя студентів-психологів. Методи. У дослідженні використано такий діагностичний інструментарій, як: «Шкала психологічного благополуччя К. Ріфф» (адаптація Т.Д. Шевеленкова, Т.П. Фесенко); П’ятифакторний опитувальник (The Big Five Inventory, BFI, автори: Олівер Джон, Крістофер Сото (Oliver P. John, Christopher J. Soto, 2015; адаптація С.А. Щебетенко, А.Ю. Калугіна, А.М. Мишкевича, 2018); «Шкала загальної толерантності до невизначеності МакЛейна» (адаптація Е.Г. Луковицької, 1998, ревалідизація Е.М. Осіна, 2004). Результати. У статті теоретично обґрунтовано та викладено результати емпіричного дослідження взаємозв’язку між рисами характеру, толерантністю до невизначеності та компонентами особистісного благополуччя студентів-психологів. Дослідження проведено зі 311 студентами Київського університету імені Бориса Грінченка за спеціальністю «Психологія». Досліджено взаємозв’язки між показниками благополуччя особистості, толерантності до невизначеності та рисами характеру. Виявлено значущий зв’язок між загальним показником благополуччя особистості та толерантності до невизначеності. Проведено наскрізний аналіз та виявлено значущий зв’язок між компонентною «Особистісне зростання» (психологічне благополуччя), субшкалами «Ставлення до невизначених ситуацій», «Перевага новизни», «Ставлення до складних задач» (шкала МакЛейна) та рисами характеру «Екстраверсія-Наполегливість», «Сумлінність-Відповідальність», «Відкритість досвіду» (BFI). Висновки. У статті наведено стислий огляд зарубіжних підходів до становлення дослідження феноменів благополуччя особистості та толерантності до невизначеності, узагальнено та сформульовано визначення понять «особистісне благополуччя» і «толерантність до невизначеності». Проаналізовано кореляційні зв’язки між показниками особистісного благополуччя, толерантності до невизначеності та рисами характеру. Виявлено характерологічні диспозиції толерантності до невизначеності у системі особистісного благополуччя студентів-психологів. Визначено перспективи подальших досліджень впливу на стан особистісного благополуччя студентів-психологів.

Посилання

1. Гринів О. Історія філософії : курс лекцій для аспірантів. Львів, 2015. 559 с. URL: http://repository.ldufk.edu. ua/handle/34606048/3443 (дата звернення: 11.06.2021).
2. Кашлюк Ю.І. Феномен психологічного благополуччя особистості як об’єкт наукового дослідження. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. 2016. Вип. 2(1). С. 70–74. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkhp_2016_2(1)__14 (дата звернення: 11.06.2021).
3. Леонов И.Н. Толерантность к неопределенности как психологический феномен: история становления конструкта. Вестник Удмуртского университета. 2014. № 4. С. 43–52.
4. Осин Е.Н. Факторная структура русскоязычной версии шкалы общей толерантности к неопределенности Д. Маклейна. Психологическая диагностика. 2010. № 2. С. 65–86.
5. Платонов-Поляков Р.С. Бытие к счастью: эвдемония в этике Аристотеля. Этическая мысль. 2015. № 15. С. 70–90.
6. Шевеленкова Т.Д., Фесенко П.П. Психологическое благополучие личности (обзор основных концепций и методика исследования). Психологическая диагностика. 2011. № 3. С. 95–123.
7. Cooke Р.J., Melchert Timothy P., Connor Korey. Measuring Well-Being: A Review of Instruments. The Counseling Psychologist. 2016. Vol. 44(5). P. 730–757. URL: https://doi.org/10.1177/0011000016633507 (дата звернення: 11.06.2021).
8. DeRoma V.M., Martin K.M., Kessler M. L. The relationship between tolerance for ambiguity and need for course structure. Journal of the Institute of Psychology. 2003. Vol. 30. P. 104–109.
9. Frenkel-Brunswick E. Tolerance towards ambiguity as a personality variable. The American Psychologist. 1948. Vol. 3. 268 p.
10. Furnham А., Marks J. Tolerance of Ambiguity: A Review of the Recent Literature. Psychology. 2013. Vol. 4. P. 717–728. https://doi.org/10.4236/psych.2013.49102 (дата звернення: 11.06.2021).
11. Kajs L.T., McCollum D.L. Dealing with ambiguity: assessment of tolerance for ambiguity in the context of school leadership. Educational Leadership. 2010. Vol. 14. P. 77–91.
12. Litman J.A. Relationships between measures of I- and D-type curiosity, ambiguity tolerance, and need for closure: An initial test of the wanting-liking model of information-seeking. Personality and Individual Differences. 2010. Vol. 48(4). Р. 397–402.
13. Moore С. What is Eudaimonia? Aristotle and Eudaimonic Well-Being. Positive Psychology. 2019. URL: https://positivepsychology.com/eudaimonia/ (дата звернення: 11.06.2021).
14. Ryff C.D. Psychological Well-Being Revisited: Advances in the Science and Practice of Eudaimonia. Psychotherapy and Psychosomatics, 2014. 83(1), 10–28. URL: https://doi.org/10.1159/000353263 (дата звернення: 11.06.2021).
15. Ryff С., Singer B. Know thyself and become what you are: a eudaimonic approach to psychological well-being. Journal of Happiness Studies. 2006. Vol. 9. P. 13–39.
16. Hazen B., Overstreet R., Jones-Farmer L.A., & Field H. The role of ambiguity tolerance in consumer perception of remanufactured products. International Journal of Production Economics. 2012. URL: https://doi.org/10.1016/j. ijpe.2011.10.011 (дата звернення: 11.06.2021).
17. Herman J.L., Stevens M.J., Bird A., Mendenhall M., Oddou G. The tolerance for ambiguity scale: Towards a more refined measure for international management research. International Journal of Intercultural Relations. 2010. Vol. 34. P. 58–65.
18. Vapenstad E.V. The ambiguity of the psychoanalytic situation and its relation to the analyst’s reverie. Psychoanalytic Psychology. 2010. Vol. 27(4). P. 513–535. URL: https://doi.org/10.1037/a0020454 (дата звернення: 11.06.2021).
Опубліковано
2021-10-19
Сторінки
13-20
Розділ
СЕКЦІЯ 1 ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ