ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РОЗБУДОВИ КАР’ЄРИ В СЕКТОРІ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Олександра Сергіївна Шатілова

doi:10.32999/ksu2312-3206/2021-2-16

Олександра Сергіївна Шатілова https://orcid.org/0000-0002-3785-5606

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-2-16

Ключові слова: кар’єра, уявна ситуація, тіньова економіка, податки, фреймінг, підприємницький досвід, емпатія, правосвідомість

Анотація

Мета статті полягає у виявленні психологічних чинників розбудови кар’єри в секторі тіньової еко- номіки України. Для цього вивчалось ставлення студентів Київського національного торговельно-еко- номічного університету (КНТЕУ) до проблеми фіктивного підприємництва та несплати податків.

Методи. Ставлення студентів до проблеми фіктивного підприємництва та несплати податків вивчалося експериментально за допомогою уявних ситуацій. У першому експерименті кожен сту- дент отримав одну уявну ситуацію, яка стосувалася фізичної особи – підприємця, що здійснює продаж товарів, перевищує річний обсяг доходу і для уникнення сплати податків відкриває точку продажу на підставну особу. Усього було дев’ять уявних ситуацій із порушниками: з фізичною особою – підприємцем (нульовий фреймінг), матір’ю трьох дітей, батьком трьох дітей, іноземцем, студентом, студентом КНТЕУ, студентом-іноземцем, випускником, випускником КНТЕУ. Дослі- дження спрямовувалося на визначення готовності карати/не карати підприємця-порушника за ухи- ляння від сплати податків.

У другому експерименті, який проводився синхронно на іншій вибірці, було сім уявних ситуацій: про фізичну особу – підприємця (нульовий фреймінг), матір трьох дітей, батька трьох дітей, іноземця, студента, студента КНТЕУ, студента-іноземця. Окрім фреймінгу з фізичною особою – підприємцем змінювалася також атрибуція актора: невизначена атрибуція, перша особа, третя особа (працівник податкової служби). Кожен студент отримав одну уявну ситуацію з трьома атрибуціями. Дослідження спрямовувалося на визначення готовності карати/не карати підприємця-порушника залежно від зміни атрибуції актора.

Експерименти проводилися онлайн на SurveyMonkey в кінці 2019 р. Участь була анонімною, добро- вільною, безоплатною. Для статистичної обробки даних використовувалися тести Манна-Вітні, Кра- скала-Воліса, Фрідмана.

Результати. Були виявлені такі факти: 1) Незалежно від подання уявних ситуацій студенти з досвідом підприємницької діяльності менш схильні карати підприємців-порушників за несплату податків, аніж студенти, що не мають такого досвіду. Уважаємо, це пояснюється мотивом збіль- шення прибутків; 2) незалежно від подання уявних ситуацій студенти правничих спеціальностей більш схильні карати підприємців-порушників за несплату податків, аніж студенти торговельного спрямування та студенти інших, не пов’язаних із торгівлею і правом спеціальностей. Уважаємо, результат пояснюється правосвідомістю студентів правничих спеціальностей КНТЕУ; 3) студенти неторговельних, неправничих спеціальностей більш схильні карати підприємця-іноземця, ніж під- приємця – матір трьох дітей в уявній ситуації приховування податків та відкриття фіктивної точки продажу. На нашу думку, результат пояснюється емпатією до підприємця – матері трьох дітей. Разом із тим студенти правничих спеціальностей не проявили емпатії до підприємця – матері трьох дітей; 4) також була підтверджена гіпотеза, що атрибуція актора модерує рішення карати/не карати підприємця-порушника в уявній ситуації відкриття ним точки продажу на підставну особу для уникнення сплати податків.

Висновки. Узагальнюючи результати, виявлено, що, ймовірно, набуття підприємницького досвіду та прояв емпатії виступають чинниками формування толерантного ставлення до несплати податків, а правосвідомість є чинником протидії. Зміна ж атрибуції актора є фреймом, що адаптується до будь- якої аудиторії та потенційно може використовуватися для зміни кар’єрних рішень.

Посилання

1. Гонтарева І. Вплив тіньової економіки на підприємницьку діяльність. Підтримка підприємництва та інноваційної економіки в праві ЄС, Латвії та України : I Міжнародна міжгалузева конференція, м. Рига, 7 грудня 2018 р. 2018. С. 78–82. URL: https://ndipzir.org.ua/wp-content/uploads/2018/Ryga_07_12_2018/Ryga18(14).pdf (дата звернення: 05.03.2021).
2. Шатілова О.С. Набуття підприємницького досвіду як чинник формування толерантного ставлення до несплати податків. The process and dynamics of the scientific path : collection of scientific papers «SCIENTIA» with Proceedings of the I International Scientific and Theoretical Conference (Vol. 2), Athens, 26 feb. 2021 р. European Scientific Platform, 2021. С. 89–91. URL: https://www.academia.edu/45216206/Набуття_підприємницького_досвіду_як_чинник_формування_толерантного_ставлення_до_несплати_податків (дата звернення: 03.03.2021).
3. Gaetano J. Holm-Bonferroni sequential correction: An Excel calculator (1.3) [Microsoft Excel workbook]. ResearchGate [Justin Gaetano]. URL: https://www.researchgate.net/publication/322569220_Holm-Bonferroni_sequential_correction_An_Excel_calculator_13 (date of access: 03.03.2021).
4. Impact of the shadow economy on social safety: The experience of Ukraine / H. Mishchuk et al. Economics and Sociology. 2020. Vol. 13. № 2. P. 289–303. DOI: https://doi.org/10.14254/2071-789X.2020/13-2/19 (date of access: 05.03.2021).
5. Markina I., Hniedkov A., Somych M. The development of the shadow entrepreneurship in Ukraine. Revista Espacios. 2017. Vol. 38(54). URL: http://revistaespacios.com/a17v38n54/a17v38n54p25.pdf (date of access: 04.03.2021).
6. Peterson M.F., Stewart S.A. Implications of Individualist bias in social identity theory for cross-cultural organizational psychology. Journal of Cross-Cultural Psychology. 2020. Vol. 51. № 5. DOI: https://doi.org/10.1177/0022022120925921 (date of access: 01.03.2021).
7. Stets J.E., Burke P.J. Identity theory and social identity theory. Social Psychology Quarterly. 2000. Vol. 63. № 3. P. 224–237. DOI: https://doi.org/10.2307/2695870 (date of access: 02.03.2021).