ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА У СТРУКТУРІ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ

  • Віктор Васильович Кириченко
Ключові слова: інформація, інформаційне суспільство, інформаційна компетентність, інваріанти професійної діяльності, компетенція

Анотація

Мета. У сучасному суспільстві постає питання необхідності розвитку високого рівня інформаційної культури особистості працівника. Мета роботи – розробити інваріантну модель професійної компе­тентності державного службовця та описати значення інформаційної культури в її структурі. Вона була реалізована в межах проекту Інститут економіки та прогнозування НАН України «Оцінювання ринку управлінських державних послуг та функціональної й компетентнісної спроможності державної служ­би та держслужбовців в Україні».

Методи. У дослідженні було використано теоретичні методи аналізу професіограми діяльності дер­жавного службовця та здійснено на її основі опис функціонального значення інформаційної культури в її структурі.

Результати. Нами було визначено, що до структури інформаційної культури входять такі інваріанти про­фесійної діяльності державного службовця: вміння використовувати ІКТ, уміння працювати з інформацією, критичність мислення, вміння вчитися та освоювати нові знання та досвід, уміння здійснювати комуніка­цію та налагоджувати взаємодію. Вони формують технологічний та соціально-психологічний рівень інфор­маційної культури особистості. Технологічний рівень інформаційної культури позначає здатність суб’єкта соціальних відносин взаємодіяти із цифровими інформаційними технологіями. Соціально-психологічний рівень інформаційної культури пов’язаний зі здатністю суб’єкта соціальних відносин здійснювати аналіз те перероблення інформації та використовувати її для здійснення соціальної активності (спілкування, органі­зації діяльності тощо). У структурі професійної компетентності державного службовця інформаційна куль­тура забезпечує виконання ним основних професійних функцій: адміністративної функції, проектувальної, організаційної та виконавської. Уміння навчатися та здобувати новий досвід є інтегральною компетентні­стю, яка призводить до розвитку інших інваріантів професійної діяльності.

Висновки. У результаті дослідження ми визначили, що інформаційна культура є складовою части­ною професійної компетентності професій, які пов’язані із соціальною комунікацією та взаємодією з інформаційними системами. У результаті проведеного дослідження було складено методику вивчення професійної компетентності державних службовців.

Посилання

1. Белл Д. Социальные рамки информационного общества. Новая технократическая волна на Западе. Москва : Прогресс, 1986. С. 330–342.
2. Беллами Е. Будущий век. Санкт-Петербург : Издательство А.С. Суворина, 1891. 334 c.
3. Иноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы : учеб. пособие для студентов вузов. Москва : Логос, 2000. 304 с.
4. Семенюк Э.П. Информатизация общества, культура, личность. Научно-техническая информация. Серия 1. 1993. № 1. С. 1–3.
5. Кириченко В.В. Феноменологія ціннісно-рольової готовності до роботи у системі державної служби. Теоретичні та прикладні проблеми психології. 2015. № 3(38). Т. 2. С. 165–173.
6. Воробьев Г.Г. Информационная культура в управленческом труде. Москва : Экономика, 1971. 106 с.
7. Джинчарадзе Н.Г. Інформаційна культура особи: формування та тенденції розвитку (соціально-філософ¬ський аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філос. наук. Київ, 1997. 45 с.
8. Януш О. Десять навичок, що врятують кар’єру в 2020-му. 2016. URL : https://studway.com.ua/10-navichok/ (дата звернення 31.01.2019).
9. Моляко В.А. Исходные предпосылки построения концепции творческого восприятия. Актуальні проблеми психології : Проблеми психології творчості : Збірник наукових праць Т. 12 Вип. 8. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. С. 7–16.
10. Афонін Е.А. Функціональна і компетентнісна готовність державний службовців України до здійснення публічного адміністрування в умовах демократії. Український соціум. 2015. № 1(52). С. 7–22.
Опубліковано
2019-09-22
Сторінки
113-119
Розділ
СЕКЦІЯ 3 СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ