ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СФЕР ТА ПОЗИЦІЙ ЦІЛЬОВОЇ СПРЯМОВАНОСТІ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ

Анотація

Метою даного дослідження є теоретично обґрунтувати та емпірично вивчити сфери цільової спрямо­ваності студентів-психологів, особливості їх розвитку в процесі навчання.

Методи дослідження: теоретичні, емпіричні, методи обробки даних, методи математичної статистики.

Результати. Теоретичним підґрунтям побудови програми розвитку цільової спрямованості особисто­сті студентів під час навчальної діяльності виступають положення про розвиток особистісного потенціалу як детермінанти становлення особистості, вчення про позиції особистості: егоцентричну, раціональну та альтруїстичну, теорія планомірного формування розумових дій та понять П.Я. Гальперіна, яка розв’язує проблему незібраності та хаотичності в поведінці підлітків шляхом структурування їхньої діяльності у відповідні схеми робочої карти, за допомогою яких можна легко і швидко виконувати будь-яку діяльність із мінімальними затратами часу. Основними психологічними умовами розвитку цільової спрямованості виступали: визначення головних принципів функціонування групи (активність, зворотний зв’язок, дові­ра, доброзичливість, суб’єктивність висловлювань, конфіденційність); проведення теоретичних занять за партами, виставленими в коло; використання схем орієнтовної основи дії (ООД) під час засвоюван­ня нового теоретичного матеріалу та відпрацювання практичних навичок; проведення рефлексії в кінці навчального тижня. Під час реалізації корекційної моделі та апробації психологічного супроводу вста­новлено: зниження агресивності до оточуючих та прийняття цілей, поліпшення успішності, розвиток на­вчальної мотивації, збільшення рівня самостійності, організованості, наполегливості, розвиток позитив­ного ставлення до себе, прийняття власних недоліків та невдач інших людей, поява бажання допомогти, розвиток оптимізму. Виявлено перехід від переважання егоцентричної позиції під час констатувального експерименту до альтруїстичної в кінці психологічної корекції.

Висновки. Теоретичний аналіз проблеми та емпірична частина дослідження цільової спрямованості показали, що продовження дослідження цієї області психології особистості є перспективним, а