ОСОБЛИВОСТІ ДИТЯЧО-БАТЬКІВСЬКИХ СТОСУНКІВ У РОДИНАХ, ЯКІ ВИХОВУЮТЬ ДІТЕЙ ІЗ КОМПЛЕКСНИМИ ПОРУШЕННЯМИ РОЗВИТКУ

Ключові слова: діти, дизонтогенез, батьки, порушення опорно-рухового апарату, розумова відста- лість, мовленнєві порушення

Анотація

Мета статті полягає в аналізі результатів емпіричного дослідження особливостей дитячо-батьків- ських стосунків у сім’ях, які виховують дітей із комплексними порушеннями розвитку.

Методи. Для досягнення мети були використані такі психодіагностичні методики, як тест бать- ківських настанов (PARI) E. Шефера і тест-опитувальник батьківського ставлення В.В. Століна й А.Я. Варги. Для виявлення статистичної відмінності в батьківському ставленні в різних групах засто- совували параметричний критерій Стьюдента.

Результати. Було проведено порівняльне дослідження 136 батьків дітей із порушенням опорно-ру- хового апарату та розумовою відсталістю, 152 батьків дітей зі складними мовленнєвими вадами в поєд- нанні з порушеннями інтелектуального розвитку та 184 батьків, які мають дітей із нормативним роз- витком. Загалом у вивченні дитячо-батьківських взаємин у сім’ях, які виховують дітей із комплексними порушеннями розвитку, взяли участь 472 батьків. Відмінність у батьківському ставленні до розумово відсталих дітей із порушенням опорно-рухового апарату і до дітей із комплексом мовленнєвих та інте- лектуальних порушень полягає в поєднанні в перших більш високого рівня емоційного відкидання і водночас інфантилізації дитини. Батьки дітей, що мають інтелектуальне недорозвинення, намагаються захистити своїх дітей від труднощів, складнощів навколишнього світу, саме це є одним із фруструючих чинників, що проявляється в підвищеній дратівливості батьків. Батьки дітей із вадами розвитку більш схильні заохочувати залежність дитини, уважати дитину несамостійною й інфантильною. Батьки дітей із руховими й інтелектуальними порушеннями більш схильні сприймати свою дитину непристосова- ною до життя та невдахою. 

Висновки. Найбільш несприятливі для дитини настанови та характер взаємин демонструють батьки, які виховують дітей із руховими порушеннями та розумовою відсталістю, порівняно з батьками дітей із порушеннями мовленнєвого й інтелектуального розвитку. Батьки, які мають дітей із логопедичними й інтелектуальними вадами розвитку, мають більш позитивний педагогічний прогноз їх виховання і навчання, отже, і можливу більш успішну соціальну адаптацію дитини в майбутньому.

Посилання

1. Александрова О.В., Дерманова И.Б. Отношение взрослых родственников к тяжелобольному ребенку и оценка ими трудной жизненной ситуации в связи с характером его заболевания. Психология человека в образовании. 2019. Т. 1. № 7. С. 82–90.
2. Иванова В.С., Гребенникова Е.В., Шелехов И.Л. Личностные особенности матерей и родителько-детские отношения в семьях, воспитывающих детей-инвалидов с детским церебральным параличом. Научно-педагогическое образование. 2017. № 2 (16). С. 48–53.
3. Модель комплексного сопровождения детей с тяжелыми множественными нарушениями развития, в том числе с расстройствами аутистического спектра : методическое пособие / авт.-сост. : И.А. Филатов, Е.В. Каракулова. Екатеринбург : УГПУ, 2017. 287 с.
4. Мастюкова Е.М., Московкина А.Г. Семейное воспитание детей с отклонениями в развитии. Москва : Владос, 2004. 407 с.
5. Синягина Н.Ю. Психолого-педагогическая коррекция детско- родительских отношений. Москва : Владос, 2001. 136 с.
6. Шевченко Ю.М. Особливості розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями в сучасному освітньому просторі. Особлива дитина: навчання і виховання. 2020. № 3 (99). С. 35–44.
7. Чеботарьова О.В., Гладченко І.В., Ярмола Н.А. Основи діагностичної діяльності корекційного педагога в роботі з дітьми з комплексними порушеннями розвитку. Київ : Симоненко О.І., 2019. 92 с.
8. Hodapp R.M. Families of persons with Down syndrome: New perspectives, findings, and research and service needs. Mental Retardation and Developmental Disabilities. 2007. № 13. Р. 279–287.
9. Singer G.S. Meta-analysis of comparative studies of depression in mothers of children with and without developmental disabilities. American Journal on Mental Retardation. 2006. № 111. Р. 155–169.
10. Scorgie K., Sobsey D. Transformational outcomes associated with parenting children who have disabilities. Mental Retardation. 2000. V. 38. № 3. P. 195–206.
Опубліковано
2021-04-14
Сторінки
139-145
Розділ
СЕКЦІЯ 4 СПЕЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ