ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ЗДІБНОСТІ У СТУДЕНТІВ З АДИКТИВНОЮ СХИЛЬНІСТЮ ЩОДО ПРОСЛУХОВУВАННЯ МУЗИКИ
Анотація
Мета дослідження – визначення особливостей зв’язку інтелектуальних здібностей з адиктивними проявами щодо захопленості прослуховуванням музики у студентів.
Методи. Досліджуваними виступили 57 студентів. В емпіричному дослідженні були використані такі методики: «Шкала прогресивних матриць» Дж. Равена; «Прості аналогії»; шкала «Спортивний та музичний фанатизм» із методики «Схильність до залежної поведінки» В.Д. Менделевича. Захо- пленість прослуховуванням музики визначалася за допомогою дослідницької анкети. Статистичний аналіз емпіричних даних проводився з використанням кореляційного аналізу (за Спірменом), крите- рію U Манна – Уітні, критерію φ* Фішера.
Результати. Аналіз результатів за методикою В.Д. Менделевича дозволив виокремити у групі досліджуваних проблемну підгрупу з підвищеною схильністю та високою ймовірністю музичної залежності (22 особи). Встановлено, що для досліджуваних проблемної групи вище значення показ- ників: частота прослуховування музики на дозвіллі (U = 235,5; p = 0,022); бажана виразність музич- ного ритму (U = 271,5; p = 0, 039); частота втрати відчуття плину часу у процесі прослуховування (U = 237,0; p = 0,012); частота прослуховування творів у стилях рок (φ* = 1,73; p = 0,042) і хіп-хоп (φ* = 1,8; p = 0,036). Прояви музичної адикції корелюють із: використанням музики для підняття настрою (r = 0,289; p = 0,029); бажаною гучністю звучання (r = 0,258; p = 0,053); частотою «зану- рення в себе» під час прослуховування (r = 0,350; p = 0,008). Встановлено зворотний зв’язок музичної адикції з показниками інтелектуального розвитку в серіях А (r = −0,280; p = 0,035) та С (r = −0,370; p = 0,005) методики Дж. Равена. Визначено, що використання музики для інтелектуальної зосере- дженості корелює із загальним показником вирішення завдань за Дж. Равеном (r = 0,260; p < 0,051) та з результативністю пошуку простих аналогій (r = 0,303; p < 0,022).
Висновки. Виразність адиктивних проявів у студентів-досліджуваних щодо прослуховування музики прямо пов’язана зі зниженням ефективності інтелектуальних функцій, спрямованих на визна- чення взаємозв’язків та принципів розбудови аналізованої структурної організації. Музика сприяє зосе- редженості студентів в інтелектуальній діяльності, але надмірне прослуховування музики для розумо- вої зосередженості сприяє втраті особою відчуття реальності та свідомого контролю над діями під час занурення в потоковий стан.
Посилання
2. Козлов В.В. Психотехнологии измененных состояний сознания : монография. Москва : Психотерапия, 2016. 400 с.
3. Наришкіна О.В., Плохіх В.В. Вплив різноманітного звукового фону діяльності на ефективність короткочасної пам’яті студентів. Наука і освіта. Психологія. 2015. № 1/CXХХ. С. 120–125.
4. Плохих В.В., Акимов С.К. Особенности реализации когнитивных процессов у интернет-аддиктов. Психологический журнал. Москва : Наука, 2014. Т. 35. № 3. С. 58–68.
5. Плохих В.В., Яковлева Т.А., Майер Ю.В. Функциональная связь пристрастия к прослушиванию музыки с психологическими защитами студентов. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2020. № 1. С. 46–56.
6. Развивающее значение музыкального темпа при восприятии музыки / Л.А. Повстян и др. Вестник психологии и педагогики Алтайского государственного университета. 2018. № 2. С. 58–64.
7. Сазонова И.Г. Актуализация социальных функций музыки в восприятии музыкальных жанров (на примере социальной перцепции студентов). Вестник Московского государственного областного университета : электронный журнал. 2019. № 2. С. 126–140. ISSN 2224-0209. URL: www.evestnik-mgou.ru (дата звернення: 20.12.2020).
8. Солсо Р.Л. Когнитивная психология. Москва : Тривола ; Либерея, 2002. 600 с.
9. Хезмондалш Д. Музыка. Почему она так важна для нас. Харьков : Изд. Гуманит. центр / Олива И.В., 2014. 240 с.
10. Чиксентмихайи М. Эволюция личности. Москва : Альпина нон-фикшн, 2013. 420 с.
11. Lonsdale AJ. Emotional intelligence, alexithymia, stress, and people’s reasons for listening to music. Psychology of Music. 2019. Vol. 47. Issue 5. P. 680–693.
12. Nowack K. Unfinished sympathies: Influence of individual temporal orientation on music preferences. Psychology of Music. 2019. Vol. 47. Issue 5. P. 736–746.
13. Schäfer T., Fachner J., Smukalla M. Changes in the representation of space and time while listening to music. Front Psychol. 2013. № 4. P. 508. DOI: 10.3389/fpsyg.2013.00508.
14. Schäfer T. The Goals and Effects of Music Listening and Their Relationship to the Strength of Music Preference. PLoS One. 2016. № 11(3), e0151634. DOI: 10.1371/journal.pone.0151634.
15. The psychological functions of music listening / T. Schäfer et al. Front Psychol. 2013. № 4 P. 511. DOI: 10.3389/fpsyg.2013.00511.
16. Taruffi L., Pehrs C., Skouras S., Koelsch S. Effects of Sad and Happy Music on Mind-Wandering and the Default Mode Network. Sci Rep. 2017. № 7 (1). P. 14396. DOI: 10.1038/s41598-017-14849-0.
17. Exploring the nature of music engagement and its relation to personality among young adults / D.K. Upadhyay et al. International Journal of Adolescence and Youth. 2017. № 22:4. Р. 484–496. DOI: 10.1080/02673843.2016.1245150.