ОСОБЛИВОСТІ СУБ’ЄКТИВНОГО СОЦІАЛЬНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ МОЛОДИХ СПІВРОБІТНИКІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ

Костянтин Олександрович Круглов; Олена Олександрівна Блискун

doi:10.32999/ksu2312-3206/2020-4-14

Костянтин Олександрович Круглов http://orcid.org/0000-0002-4919-3275
Олена Олександрівна Блискун http://orcid.org/0000-0001-7875-7714

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2020-4-14

Ключові слова: суб’єктивне соціальне благополуччя, співробітники організації, працююча молодь, молоді співробітники, трудова адаптація

Анотація

Метою дослідження є визначення особливостей суб’єктивного соціального благополуччя молодих співробітників в організації.

Методи: аналізування та узагальнення результатів наукових досліджень; «Опитувальник параметрів суб’єктивного соціального благополуччя» (Т.В. Данильченко); методи математичної обробки даних, зокрема порівняльний аналіз за допомогою критерію кутового перетворення Фішера.

Результати. Констатовано, що психологічне благополуччя є умовою, чинником та водночас критерієм успішної адаптації співробітника в організації. Визначено, що стан благополуччя створює сприятливі позитивні міжособистісні відносини, можливість спілкуватися, позитивні емоції, тому переважно йдеться про суб’єктивне соціальне благополуччя.

Висновки. Виявлено відмінності у проявах показників суб’єктивного соціального благополуччя між групою молодих працівників, які перебувають у процесі трудової адаптації, та більш досвідченими співробітниками, які мають більший стаж роботи, а саме: за параметрами: соціальна помітність, соціальна дистантність, соціальне схвалення, соціальні переконання (р ≤ 0.05), тобто молоді співробітники вважають недостатньою свою соціальну значущість, соціальний престиж та авторитетність з погляду інших осіб; вони відчувають іноді соціальну ізольованість, відчуженість, незадоволеність соціальними стосунками; працююча молодь в оцінках своїх особистісних та професійних якостей переважно орієнтується на сторонні думки колег, керівництва, водночас має позитивні уявлення про якості, чесноти інших осіб та справедливість та контрольованість світу. Отримані дані є корисними для роботи з адаптації молодих працівників в організації.

Посилання

1. Балахтар В.В. Особливості професійного становлення особистості фахівця з соціальної роботи залежно від психологічного благополуччя [Електронний ресурс] Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2018. № 3(1). С. 17–25. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tippp_2018_3(1)__5 (дата звернення: 25.07.2020).
2. Волинець Н.В. Емпірична модель особистісного психологічного благополуччя персоналу Державної прикордонної служби України. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія : Психологія. 2018. Вип. 2. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadpn_2018_2_5 (дата звернення: 25.07.2020).
3. Данильченко Т.В. Суб’єктивне соціальне благополуччя: психологічний вимір : монографія; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Чернігів : Десна Поліграф, 2016. 543 с.
4. Данильченко Т.В. Психологічна структура соціального благополуччя та неблагополуччя. Український психологічний журнал. 2017. № 2. С. 7–22. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukpsj_2017_2_3 (дата звернення: 25.07.2020).
5. Зотова О.Ю. Психологическое благополучие личности : монографія. Екатеринбург : Гуманитарный университет, 2017. 312 с.
6. Иванова Т.Ю. Функциональная роль личностных ресурсов в обеспечении психологического благополучия : автореф. дис. … канд. психол. наук. Москва, 2016. 38 с.
7. Ковальчук О.С., Канциренко О.В. Взаємозв’язок соціальної відповідальності як цінності з психологічним благополуччям української молоді. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2016. № 1. С. 37–44. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ophep_2016_1_6 (дата звернення: 25.07.2020).
8. Петрова, И. А., Демин А.Н. Влияние организационных изменений на психологическое благополучие и совладающее поведение личности. Вестник Адыгейского государственного университета. Серия 3: Педагогика и психология. 2009. № 2. С. 215–219.
9. Шамионов Р.М. Психология субъективного благополучия личности. Саратов, 2004. 180 с.
10. Шамне А.В. Суб’єктивне благополуччя як компонент психосоціального розвитку різних вікових, гендерних та соціальних груп сучасної молоді України. Технології розвитку інтелекту. 2014. Т. 1, № 7. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tri_2014_1_7_5 (дата звернення: 25.07.2020).
11. Шевеленкова Т.Д., Фесенко П.П. Психологическое благополучие личности (обзор основных концепций и методика исследования). Психологическая диагностика. 2005. № 3. С. 95–129.
12. Berman S. L., Weems C.F., Stickle T. R. Existential anxiety in adolescents. Prevalence, structure, association with psychological symptoms and identity. Journal Youth Adol. 2006. Vol. 35(3). Pp. 303–310.
13. Blynova O.Y., Holovkova L.S., Sheviakov O.V. Philosophical and sociocultural dimensions of personality psychological security. Anthropological Measurements of Philosophical Research. 2018. № 14. Pp. 73–83.
14. Blynova, O., Kruglov, K., Semenov, O., Los, O., Popovych, I. (2020) Psychological safety of the learning environment in sports school as a factor of achievement motivation development in young athletes. Journal of Physical Education and Sport (JPES), 2020. Vol. 20(1), Art 2, pp. 14–23. DOI: 10.7752/jpes.2020.01002 (дата звернення: 25.07.2020).
15. Busseri, M. A., Sadava S. W. A review of the tripartite structure of subjective well-being: Implications for conceptualization, operationalization, analysis, and synthesis. Personality and Social Psychology Review. 2011. Vol. 15(3). Pp. 290–314.
16. Diener E., Oishi S., Lucas R.E. National accounts of subjective well-being. American Psychologist. 2015. Vol. 70. Pp. 234–242.
17. Howell R.T., Kern M.L., Lyubomirsky S. Health benefits: Metaanalytically determining the impact of well-being on objective health outcomes. Health Psychology Review. 2007. Vol. 1. Pp. 83–136.
18. Luhmann, M., Hofman, W., Eid, M., Lucas, R.E. Subjective Well-Being and Adaptation to Life Events: A MetaAnalysis. Journal of Personality and Social Psychology. 2012. Vol. 102(3). Pp. 592–615.