СОЦІАЛЬНИЙ ІНТЕЛЕКТ І МОРАЛЬНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ СТУДЕНТІВ

Анотація

Під моральним самовизначенням розуміється процес орієнтації особистості в системі моральних цінностей, а також усвідомлений процес пошуку, вибору та створення власних моральних еталонів та ідеалів, а потім на їх основі – принципів, цінностей, норм та правил.

Метою дослідження є вивчення зв’язку соціального інтелекту та морального самовизначення студентів.

Методи. Застосовано тест на визначення рівнів соціального інтелекту (Дж. Гілфорд, М. Саллівен) в адаптації О.С. Михайлової, який дозволяє вивчити пізнання студентами результатів поведінки; пізнання класів поведінки; пізнання перетворення поведінки; пізнання систем поведінки. За допомогою методики А.Є. Воробйової, А.Б. Купрейченко «Моральне самовизначення особистості» вимірювалися такі параметри: уявлення про мораль; моральні стратегії; моральні орієнтації особистості.

Результати. З’ясовано, що пізнання результатів поведінки, класів поведінки, пізнання систем поведінки позитивно пов’язані з уявленнями досліджуваних студентів про високий рівень значущості моралі для суспільства. Чим більшою мірою для студентів властиво пізнання результатів поведінки людини, тим більшою мірою вони характеризуються уявленнями про абсолютну моральність. Респонденти з високим рівнем пізнанням систем поведінки людини більшою мірою характеризуються уявленнями про відносну моральність. Отримано позитивні кореляції субтесту «пізнання класів поведінки» та показників за шкалою «належне за добро та зло». Найбільша кількість позитивних зв’язків отримано між уявленнями про мораль як про силу особистості та пізнанням результатів поведінки, пізнанням класів поведінки, пізнанням перетворення поведінки та пізнанням систем поведінки.

Висновки. В емпіричному дослідженні встановлено, що виразність соціального інтелекту не має однозначного зв’язку з моральним самовизначенням студентів. У цілому позитивність морального самовизначення особистості більшою мірою властива студентам з високим рівнем соціального інтелекту.