ВОЛЬОВИЙ ПРОЦЕС: СТРУКТУРНО-ФУНКЦIОНАЛЬНИЙ ТА ТИПОЛОГIЧНИЙ АНАЛIЗ

Карiна Микитiвна Шамлян

doi:10.32999/ksu2312-3206/2020-3-10

Карiна Микитiвна Шамлян https://orcid.org/0000-0001-7335-8757

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2020-3-10

Ключові слова: воля, структурно-функціональна модель, вольова регуляція, вольовий процес, труднощі та перешкоди, типи

Анотація

Мета дослідження – побудова узагальненої структурно-функціональної моделі вольового процесу та здійснення на її основі типологічного аналізу вольової активності особистості.

Методологія і методи. Дослідження ґрунтується на методології системного та феноменологічного підходів у психології. Застосовано теоретичні методи: структурно-функціональний аналіз, типологічний аналіз, конкретизація, порівняння, узагальнення.

Результати. Конкретизовано поняття «вольовий процес» у системі теоретичних понять психології волі. Запропоновано авторське розуміння поняття вольового процесу, підкреслено «самосуб’єктність» вольового процесу. Порушено дискусійне питання щодо критерію «зовнішній – внутрішній» у характеристиці вольових дій, перешкод і труднощів. Виділено три класи труднощів як необхідні умови вмикання вольової регуляції: 1) труднощі мотиваційного та морально-етичного характеру; 2) організаційно-компетентнісні труднощі; 3) труднощі енергетичного характеру.

Здійснено теоретичний аналіз наявних концепцій волі щодо структури та функцій вольової регуляції (процесу, дії). Побудовано узагальнену структурно-функціональну модель вольового процесу. Вольовий процес постає інтегративним утворенням, що поєднує у різних комбінаціях і з різною питомою вагою інтелектуальні, операційно-виконавчі, емоційні, мотиваційні компоненти з їх розподілом по часовій шкалі.

На основі моделі зроблено типологічний аналіз перебігу вольового процесу за такими критеріями: 1) повнота представленості різних ланок вольового процесу; 2) питома вага застосування вольового зусилля. Виділені типи створюють своєрідний континуум, розташований між двома крайніми лініями-варіантами. Лівий крайній варіант відповідає волі у широкому розумінні цього слова. Крайній правий варіант найбільше навантажений вольовими компонентами, коли задля досягнення мети людина змушена вдаватися до вольових зусиль і під час боротьби мотивів, і на стадії організації дій, і на стадії безпосереднього виконання.

Висновки. Узагальнену структурно-функціональну модель вольового процесу можна розглядати як теоретичну основу для побудови моделі вольової організації особистості, а також дослідження окремих її вольових якостей.

Посилання

1. Веккер Л.М. Психика и реальность. Единая теория психических процессов. Москва : Смысл, 1998. 685 с.
2. Ильин Е.П. Психология воли. Санкт-Петербург : Питер, 2011. 368 с.
3. Калин В.К. На путях построения теории воли. Психология воли: сборник научных трудов. Симферополь, 2011. С. 46–66.
4. Корниенко А.Ф. Психика и психические процессы: единая система психологических понятий общей психологии. Российский научный журнал. 2009. № 4 (11). С. 78–89.
5. Маклаков А.Г. Общая психология. Санкт-Петербург : Питер, 2001. 592 с.
6. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологи. Санкт-Петербург : Питер, 2001. 720 с.
7. Селиванов В.И. Избранные психологические произведения: воля, ее развитие и воспитание. Рязань : Изд. Рязанского гос. пед. института, 1992. 572 с.
8. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность. Санкт-Петербург : Питер ; Москва : Смысл, 2003. 860 с.
9. Чуприкова Н.И. Система понятий общей психологии и функциональная система психической регуляции поведения и деятельности. Вопросы психологии. 2007, С. 3–15.
10. Шамлян К.М. Вольова організація особистості: досвід теоретичного та емпіричного дослідження : монографія. Львів : РВВ НЛТУ України, 2016. 104 с.
11. Kuhl J. Motivation, Konflikt und Handlungskontrolle. Berlin : Springer, 1983.
12. Kuhl J., Beckmann J. (Eds.). Volition and Personality : Action versus state orientation. Gottingen : Hogrefe, 1994.