СПIВВIДНОШЕННЯ ЖИТТЄСТIЙКОСТI ТА ЕМОЦIЙНОСТI ОСОБИСТОСТI

Тетяна Юріївна Ульянова

doi:10.32999/ksu2312-3206/2020-3-9

Тетяна Юріївна Ульянова https://orcid.org/0000-0001-8643-2063

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2020-3-9

Ключові слова: життєстійкість, індивідуально-психологічні особливості, кількісний аналіз, особистість, типи емоційності, якісний аналіз

Анотація

Анотація. У цій статті презентовані результати емпіричного дослідження особливостей життєстійкості осіб з різними типами емоційності. Метою дослідження є теоретичне вивчення та емпіричне дослідження співвідношення між психологічними особливостями життєстійкості та емоційності особистості.

Методи. Як методика, що вивчає життєстійкість особистості, використовується «Тест життєстійкості» (Д.О. Леонтьєв, О.І. Рассказова, 2006); для діагностики патернів стійких емоційних переживань застосовується «Чотирьохмодальнісний тест-опитувальник емоційності» (О.П. Саннікова, 1995). Використання кореляційного аналізу було спрямоване на пошук взаємозв’язків між показниками життєстійкості: залученість (commitment), контроль (control), прийняття ризику (challenge), життєстійкість (hardiness) та показниками емоційності: «радість» (Р), «гнів» (Г), «страх» (С), «печаль» (П). Якісний аналіз був виконаний за допомогою методу «асів», який включив угрупування досліджуваних за певними ознаками показників емоційності, та методу «профілів», що дав змогу встановити особливості життєстійкості у осіб з різними типами емоційності.

Результати. Вивчено специфіку взаємозв’язку між життєстійкістю та емоційністю. Надано визначення понять «життєстійкість» і «емоційність». В результаті кореляційного аналізу встановлено, що між показниками життєстійкості та емоційності є додатні та від’ємні значущі кореляційні зв’язки. Виокремлено 4 типи емоційності: один мономодальний тип – Р-тип (радість) та три полімодальні – ГП-тип (гнів–печаль), СП-тип (страх–печаль), ГСП-тип (гнів–страх–печаль). Складено й описано індивідуально-психологічну характеристику життєстійкості особистості залежно від якісних особливостей емоційності.

Висновки. Загалом, можна стверджувати, що кожному типу емоційності відповідають певні особливості життєстійкості. Наявність таких співвідношень дала змогу вивчити особливості життєстійкості у представників різних типів емоційності.

Посилання

1. Земскова А.А., Кравцова Н.А. Жизнестойкость как интегральная характеристика личности у курсантов МЧС России. Медико-биологические и социально-психологические проблемы безопасности в чрезвычайных ситуациях. 2019. № 3. С. 94–105. URL: https://doi.org/10.25016/2541-7487-2019-0-3-94-105/ (дата звернення: 11.06.2020).
2. Изард К.Э. Психология эмоций. Санкт-Петербург : Питер, 1999. 464 с.
3. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. Санкт-Петербург : Питер, 2001. 752 с.
4. Леонтьев Д.А., Рассказова Е.И. Тест жизнестойкости. Москва : Смысл, 2006. 63 с.
5. Ларіна Т.О. Життєстійкість як життєве завдання особистості. Актуальні проблеми психології: Психологічна герменевтика. / За ред. Н.В. Чепелевої. Київ : ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2007. Том 2, вип. 5. С. 131–138.
6. Логинова М.В. Психологическое содержание жизнестойкости личности студентов : дис. на соиск. учен. степ. кандидата психол. наук : спец. 19.00.01. Москва, 2010. 238 с.
7. Никитина Е.В. Феномен жизнестойкости: концепция, современные взгляды и исследования. Academy. Психологически науки. 2017. С. 100–103.
8. Овчарова Р.В. Методология исследования жизнестойкости личности. Вестник Курганского государственного университета. 2019. № 2 (53). С. 59–65.
9. Санникова О.П. Феноменология личности: Избранные психологические труды. Одесса : СМИЛ, 2003. 256 с.
10. Сердюк Л.З., Купрєєва О.І. Особистісний ресурс життєстійкості студентів із соматичними захворюваннями. Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Київ; Ніжин : ПП Лисенко, 2015. Том ІХ. Загальна психологія. Історична психологія. Етнічна психологія. Вип. 7. С. 311–317.
11. Титаренко T.M., Ларіна Т.О. Життєстійкість особистості: соціальна необхідність та безпека. Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. Київ : Марич, 2009. 76 с.
12. Фомина Н.Ф., Федосеева Т.Е. Исследование показателей жизнестойкости в аспекте личности профессионала. Современные проблемы науки и образования. 2016. № 6. URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=25947 (дата звернення: 15.06.2020).
13. Чиханцова О. Життєстійкість та її зв’язок із цінностями особистості. Проблеми сучасної психології. 2018, Том 42. С. 211–231. DOI 10.32626/2227-6246.2018-42.211-231. URL: http://journals.uran.ua/index.php/2227-6246/article/view/156471/ (дата звернення: 10.06.2020).
14. Чухрова М.Г., Митрофанова О.Е., Филь Т.А., Пронин С.В., Александрова А.А. Анализ жизнестойкости в контексте агрессивности личности. Мир науки, культуры, образования. № 5 (72), 2018. С. 359–362. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/analiz-zhiznestoykosti-v-kontekste-agressivnosti-lichnosti/ (дата звернення: 12.06.2020).
15. Baranauskienė І., Serdiuk L., & Chykhantsova O. Psychological characteristics of school-leavers’ hardiness at their professional self determination. Social Welfare: Interdisciplinary Approach, 2016. No. 2 (7). Pp. 64–73.
16. Kobasa S.C. Stressful Life Events, Personality and Health: an Inquiry into Hardiness. Journal of Personality and Social Psychology. 1979. No. 37 (1). Pp. 1–11. DOI: 10.1037 // 0022-3514.37.1.1 (дата звернення: 14.06.2020).
17. Maddi S. Hardiness: An operationalization of existential courage. Journal of Humanistic Psychology. Vol. 44, Issue 3, 2004. Pp. 279–298. URL: https://journals.sagepub.com/doi/abs/10.1177/0022167804266101/ (дата звернення: 13.06.2020).
18. Maksimenko S., & Serdiuk L. Psychological potential of personal self-realization. Social welfare: interdisciplinary approach, 2016. No. 1 (6). Pp. 92–100.