ПРОБЛЕМА СЦЕНIЧНОЇ ТРИВОГИ МУЗИКАНТIВ КРIЗЬ ПРИЗМУ ЗАРУБIЖНИХ ДОСЛIДЖЕНЬ
Анотація
Мета. Статтю присвячено теоретичному огляду зарубіжних досліджень сценічної тривоги музикантів. У зв’язку з нестачею системного вивчення цього феномену метою статті є розкриття його поняттєвого змісту, особливостей вияву та джерел виникнення як фундаменту подальшого емпіричного дослідження.
Методи. У дослідженні використано комплекс теоретичних методів збору, структурного аналізу, систематизації та узагальнення інформації, отриманої з електронних баз даних (Embase, Google Scholar, PsycINFO, PubMed), а також ручного пошуку періодичних видань у галузі музичної психології та музичної освіти.
Результати. Завдяки систематичному огляду наукових джерел виявлено, що сценічна тривога є центральною психологічною проблемою серед музикантів, однак відомості про неї обмежені та суперечливі. Розкрито багатозначність тлумачень цього поняття та важливість його термінологічної узгодженості для подальших досліджень.
Визначено сучасне наукове бачення сценічної тривоги як складного багатовимірного психічного явища, що складається з комплексу взаємодіючих фізіологічних, когнітивних та поведінкових компонентів. Виділено основні фактори ризику, до яких належать підлітковий вік, жіноча стать, низька самооцінка, високий ступінь особистісної тривожності та перфекціонізму. Виявлено особливості прояву сценічної тривоги на континуумі від адаптивної реакції і включно до патології тривожних розладів.
Проаналізовано наукові погляди щодо джерел сценічної тривоги в межах різних теоретичних моделей у музичній освіті (А. LeBlanc; І. Papageorgi, S. Hallam & G. Welch), а також у музичній та клінічній психології (G. Wilson, D. Kenny). Здійснено систематизацію основних структурних елементів цих концепцій та їх порівняльний аналіз.
Висновки. Виявлені психологічні механізми появи та розвитку сценічної тривоги музикантів є важливим теоретичним фундаментом подальшого емпіричного дослідження цієї проблеми на теренах українського музичного середовища, а також створення та впровадження комплексної програми її профілактики та психологічної допомоги.
Посилання
2. Латіна Г. Оцінка стану сценічного хвилювання в музикантів-педагогів на етапі професійної підготовки. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2016. Вип. 57. № 3. С. 197–204.
3. Осокіна О.І. Медико-психологічна характеристика невротичних розладів у музично-педагогічних працівників : автореф. дис. канд. мед. наук : 19.00.04. Харків, 2008. 20 с.
4. Психологічна енциклопедія / за ред. О.М. Степанова. Київ : Академвидав. 2006. 424 с.
5. Психологічний словник / В. В. Синявський, О.П. Сергєєнкова; за ред. Н.А. Побірченко. Київ : Наук. Світ, 2007. 274 с.
6. Саннікова А.О. Сценічні переживання виконавця: психологічний нарис. Наука і освіта. 2016. № 9. С. 129–134.
7. Стрижиборода П.В. Конкурсно-фестивальне середовище та його психологічний вплив на музиканта-виконавця. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство. 2014. № 1. С. 179–186.
8. Цыпин Г. Психология сценического волнения. Развитие личности. 2012. №3. С. 149–168.
9. American Psychiatric Association. Diagnostic and statistical manual of mental disorders, 5th ed. Washington, DC: American Psychiatric Association. 2013. 947 р.
10. Barbar A.E.M., Crippa J.A.S., Osório F.L. Performance anxiety in Brazilian musicians: Prevalence and association with psychopathology indicators. Journal of Affective Disorders. 2014. Vol. 152. №1. Р. 381–386. DOI: 10.1016/j.jad.2013.09.041 (дата звернення: 01.06.2020).
11. Barlow D.H. Anxiety and its disorders: The nature and treatment of anxiety and panic, 2nd ed. New York : The Guilford Press. 2002. 704 р.
12. Colman, A.M. Performance anxiety / Colman А.М. A dictionary of psychology, 4th ed. Oxford : Oxford University Press. 2015. Р. 461.
13. Dobos B., Piko B.F., Kenny D.T. Music performance anxiety and its relationship with social phobia and dimensions of perfectionism. Research Studies in Music Education. 2018. Volume 41. Іssue 3. Р. 310–326 DOI: 10.1177/1321103X18804295 (дата звернення: 01.06.2020).
14. Fishbein, M., Middlestadt, S.E., Ottati, V., Straus, S. & Ellis,A. Medical problems among ICSOM musicians: Overview of a national survey. Medical Problems of Performing Artists. 1988. № 3. Р. 1–8.
15. Giga S., Hoel H., Cooper C. Violence and stress at work in the performing arts and in journalism. International Labor Office. 2003. 20 р.
16. Heimberg R.G., Hofmann S.G., Liebowitz M.R., Schneier F.R., Smits J.A.J., Stein M.B., Hinton D.E., Craske M.G. Social Anxiety Disorder in DSM-5. Depress Anxiety. 2014. Vol. 31. № 6. Р. 472–9. DOI: 10.1002/da.22231 (дата звернення: 01.06.2020).
17. International statistical classification of diseases and related health problems, 10th revision (ICD-10). Geneva : World Health Organization (WHO). 1992. 267 р.
18. Kenny D.T. The Psychology of Music Performance Anxiety. Oxford : Oxford University Press. 2011. 364 р.
19. Kenny D. Anxiety, Performance / Music in the social and behavioral sciences: an encyclopedia by ed. W. F. Thompson. Thousand Oaks, California : SAGE Publications. 2014. Р. 61–65.
20. Kokotsaki, D. & Davidson, J.W. Investigating musical performance anxiety among music college singing students: A quantitative analysis. Music Education Research. 2003. Vol. 5. № 1. Р. 45–59. DOI: 10.1080/14613800307103 (дата звернення: 01.06.2020).
21. Lazarus R.S., Folkman S. Stress, appraisal and coping. New York Springer ; 1984. 445 р.
22. LeBlanc A.A theory of music performance anxiety. The Quarterly Journal of Music Teaching and Learning. 1994. Vol. 5. № 4. Р. 60–68.
23. Lehmann A. C., Sloboda J.A. & Woody R.H. Psychology for Musicians: Understanding and Acquiring the Skills. New York: Oxford University Press. 2007. 268 p. DOI:10.1093/acprof:oso/9780195146103.001.0001 (дата звернення: 01.06.2020).
24. Marchant-Haycox S.E. & Wilson G.D. Personality and Stress in Performing Arts, Personality and Individual Differences.1992. Vol.13. №10. Р.1061-1068. DOI: 10.1016/0191-8869(92)90021-G (дата звернення: 01.06.2020).
25. Mei-Yuk C. The Relationship Between Music Performance Anxiety, Age, Self-Esteem, and Performance Outcomes in Hong Kong Music Students. [tese]. Durham University; 2011. 129 р.
26. Osborne M.S., Kenny D.T. Development and validation of a music performance anxiety inventory for gifted adolescent musicians. J Anxiety Disord. 2005. Vol. 19. № 7. Р. 725–51. DOI: 10.1016/j.janxdis.2004.09.002 (дата звернення: 01.06.2020).
27. Papageorgi I., Hallam S., & Welch G. F. A conceptual framework for understanding musical performance anxiety. Research Studies in Music Education. 2007. № 28. Р. 83–107. DOI: 10.1177/1321103X070280010207 (дата звернення: 01.06.2020).
28. Roy-Byrne P. Anxiety / The concise Corsini encyclopedia of psychology and behavioral science, 3rd ed. / by ed. W.E. Craighead, C.B. Nemeroff. John Wiley & Sons. 2004. Р. 70–72.
29. Spahn C., Echternach M., Zander M. F., Voltmer E. & Richter B. Music performance anxiety in opera singers. Logopedics Phoniatrics Vocology. 2010. Vol. 35. № 4. Р. 175–182. DOI: 10.3109/14015431003720600 (дата звернення: 01.06.2020).
30. Steptoe A. Negative Emotions in Music Making: The Problem of Performance Anxiety / Music & Emotion / by ed. P.N. Juslin, A. John. New York : Oxford University Press. 2001. p. 291–307.
31. Wilson G.D. Psychology for performing artists: 2nd ed. London : Wiley. 2002. 250 р.
