ОСОБЛИВОСТI ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ОСНОВНИХ КОМПОНЕНТIВ СВIТОГЛЯДУ IЗ ПСИХОЛОГIЧНИМ БЛАГОПОЛУЧЧЯМ

Ксенiя Михайлiвна Грузинова

doi:10.32999/ksu2312-3206/2020-3-2

Ксенiя Михайлiвна Грузинова https://orcid.org/0000-0002-7800-1375

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2020-3-2

Ключові слова: чинники благополуччя, концепція людини, самосприйняття, цінності, автономія

Анотація

Мета. У статті розглядаються результати дослідження, присвяченого вивченню взаємозв’язку світогляду особистості із психологічним благополуччям. Метою роботи є виявлення особливостей взаємо- залежності основних компонентів світогляду і компонентів психологічного благополуччя особистості.

Методи. Дослідження було проведено шляхом письмового групового тестування респондентів. У процесі проведення опитування використовувався такий тестовий інструментарій: Самоактуалізаційний тест (САТ); Шкала психологічного благополуччя К. Ріфф; отримані в результаті тестування результати дослідження було проаналізовано за допомогою методів статистичної обробки.

Результати. Проведене дослідження дало змогу встановити, що формування компонентів психологічного благополуччя зумовлене компонентами світогляду особистості. Було визначено залежність рівня психологічного благополуччя і різних його компонент від уявлень про природу людини, цінностей і самосприйняття особистості.

Наявність у структурі світогляду особистості позитивної концепції людини було визначено сприятливим чинником психологічного благополуччя, а також актуалізації таких його компонентів, як самоприйняття, формування компетенції управління оточенням, тенденції до особистісного росту і встановлення позитивних довірчих відносин з оточуючими. Виявлення самосприйняття і розуміння власної особистості позитивно взаємопов’язане з особистісною автономією, самоприйняттям як важливою передумовою високого рівня психологічного благополуччя, особистісним ростом. Зазначається наявність позитивних взаємозв’язків цінностей особистості з компонентами психологічного благополуччя (автономією, особистісним ростом, самоприйняттям) і загальним рівнем психологічного благополуччя.

Висновки. Було зроблено висновок, що основні компоненти світогляду особистості достатньою мірою зумовлюють психологічне благополуччя, а наявність позитивних уявлень про природу людини, позитивного самосприйняття і цінностей особистості, яка прагне до самоактуалізації, можна вважати чинниками успішної актуалізації компонентів психологічного благополуччя.

Посилання

1. Гришко В.В. Поняття феномена психологічного благополуччя та його зв’язок із самоствердженням. Ракурси психологічного благополуччя особистості : збірник тез доповідей всеукраїнського науково-практичного семінару «Ракурси психологічного благополуччя особистості», 9 червня 2017 р., Ніжин. Ред. кол.: Титаренко Т.М. (гол. ред) та ін. Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2017. С. 47–50.
2. Гуляєва О.В. Чинники психологічного благополуччя у студентів з обмеженими можливостями здоров’я : дис. … канд. психол. наук : 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології» / Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України. Харків, 2018. 207 с. URL: http://psychology.univer.kharkov.ua/1819news/Diss_oct/Diss_Guliaeva.pdf (дата звернення: 02.06.2020).
3. Кривега Л.Д. Мировоззренческие ориентации личности в условиях трансформации общества. Запорожье : ЗГУ, 1998. 202 с.
4. Кузнецов О.І. Світогляд особистості як психологічна проблема. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Психологічні науки. Херсон. держ. ун-т, ф-т психології, історії та соціол. 2019. № 1. С. 41–48.
5. Куликов Л.В. Детерминанты удовлетворенности жизнью. Общество и политика. Санкт-Петербург, 2000. С. 476‒510. URL: https://refdb.ru/look/2421648-pall.html (дата звернення: 02.06.2020).
6. Леонтьев Д.А. Мировоззрение как миф и мировоззрение как деятельность. Менталитет и коммуникативная среда в транзитивном обществе. Томск : Томский государственный университет, 2004. С. 11–29.
7. Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. Москва, 2002. С. 426–433.
8. Хащенко В.А. Модель субъективного экономического благополучия. Психологический журнал. 2015. Т. 26. № 3. С. 38–50.
9. Хуторная М.Л., Баркалова Е.В. Психологический анализ компонентов понятия «мировоззрение». Перспективы науки и образования. 2018. № 2 (32). С. 188–191. URL: https://pnojournal.files.wordpress.com/2019/09/1802pno.pdf (дата звернення: 02.06.2020).
10. Шамионов Р.М. Субъективное благополучие личности: психологическая картина и факторы. Саратов, 2008. 296 с.
11. Шевеленкова Т.Д., Фесенко П.П. Психологическое благополучие личности (обзор основных концепций и методика исследования). Психологическая диагностика. 2005. № 3. С. 95–129.
12. Яворовська Л.М., Філоненко Г.С. Фактори становлення психологічного благополуччя особистості. Наука і освіта. 2014. № 12. С. 216–220. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NiO_2014_12_44 (дата звернення: 02.06.2020).
13. Ящук М.Г., Пасніченко А.Е. Особистісна зрілість як критерій психологічного благополуччя. Ракурси психологічного благополуччя особистості : збірник тез доповідей всеукраїнського науково-практичного семінару «Ракурси психологічного благополуччя особистості», 9 червня 2017 р., Ніжин. Ред. кол.: Титаренко Т.М. (гол. ред) та ін. Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2017. С. 170–173.
14. Koltko-Rivera M. The psychology of worldviews. Review of general psychology. 2004. Vol. 8 (1). P. 3–58.
15. Ryff C., Keyes C. The structure of psychological well-being revisited. Journal of Personality and Social Psychology. 1995. Vol. Р. 719–727.