МЕТОДИКА ДОСЛIДЖЕННЯ ПРОФЕСIЙНО ВАЖЛИВИХ ЯКОСТЕЙ ЖУРНАЛIСТА

Алiна Валентинiвна Бахвалова

doi:10.32999/ksu2312-3206/2020-3-1

Алiна Валентинiвна Бахвалова https://orcid.org/0000-0002-2828-2981

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2020-3-1

Ключові слова: професійна самооцінка, особистісний аспект самооцінки, психометрична оцінка, особистісні якості, журналістика

Анотація

Вступ. У сучасному глобалізованому та інформатизованому суспільстві саме журналісти впливають на формування думок та точок зору більшості людей. Із цієї причини дослідження особистісних якостей журналістів виходить на перший план та стає особливо актуальним. Постає питання, як саме індивідуально-психологічні властивості впливають на виконання професійної діяльності та які особистісні якості необхідні журналісту для роботи. Нині закордонні дослідники концентруються переважно на дослідженні стресостійкості та ментального здоров’я журналістів, а вітчизняні – на феноменах, що пов’язані із психологічними рисами журналістів, у тому числі на професійно важливих якостях. Розглядаючи будь-яку професійну діяльність крізь призму психології, дослідники в будь-якому разі торкаються проблеми професійної Я-концепції, центральним елементом якої є професійна самооцінка. Зокрема, у структурі останньої можна виділили кілька аспектів, одним з яких є особистісний. Саме він відповідає на питання, які професійно важливі якості необхідні журналісту. Для дослідження цього аспекту професійної самооцінки ми пропонуємо власну методику, яка включає 26 якостей та має форму семантичного диференціала.

Мета: описати процедуру психометричної оцінки цієї методики (її валідизацію, встановлення надійності та виділення шкал).

Методи. Для досягнення поставленої мети була використана низка статистичних методів. По-перше, це обрахування коефіцієнтів внутрішньої узгодженості (альфа Кронбаха) та ретестової надійності (Спірмена-Брауна). По-друге, t-критерій Стьюдента для незалежних вибірок. По-третє, метод фактор- ного аналізу для виокремлення шкал.

Результати. Надійність та валідність методики дослідження професійно важливих якостей журналіста були статистично підтверджені на вибірці, яка складалася з двох груп (журналісти та не журналісти – студенти та представники інших професій). Також у методиці були виділені такі шкали: емоційної стабільності, когнітивних та практико орієнтованих якостей. Цю методику рекомендовано використову- вати в парі з іншими інструментами для виявлення цілісної картини професійної самооцінки.

Висновки. Вищезгадана методика дослідження професійно важливих якостей журналістів є валідною та надійною, а отже, приданою для наукових досліджень професійної самооцінки або ПВЯ журналістів.

Посилання

1. Альсадун М. А. Соціально-інформаційна компетентність журналіста. Наукові записки кафедри педагогіки. 2019. № 1(44). С. 9‒18.
2. Ананьєв А. М. Оцінка професійно важливих якостей молодих журналістів. Наука і освіта. 2005. № 5-6. С. 4‒6.
3. Бахвалова А. В. Експертна оцінка професійно важливих якостей журналістів. Психологічний часопис : збірник наукових праць. 2019. № 4. Вип. 5. С. 7‒19.
4. Бурлачук Л. Ф. Психодиагностика : Учебник для вузов. Санкт-Петербург : Питер, 2006. 351 с.
5. Винник-Остапишин В. Професійна мораль і моральність сучасного журналіста. Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки. 2016. № 20. С. 108‒114.
6. Гандзілевська Г., Штурхецький С. Психологічний імунітет журналістів у контексті сценарних установок. Психологічні координати розвитку особистості: реалії та перспективи. Полтава : Шевченко Р.В., 2019. С. 43‒45.
7. Закирзянова Л. А. Психометрическая оценка методики, направленной на изучение профессионализма журналиста. Вестник Татарского государственного гуманитарно-педагогического университета. 2013. № 3 (33). С. 313‒316.
8. Общий психологический практикум : учебник для ВУЗов. Стандарт третьего поколения / Под. ред. С. А. Капустина. Санкт-Петербург : Питер, 2017. 480 с.
9. Панасенко Н. М. Професія – журналіст: професійно-важливі якості та психологічні особливості. Актуальні проблеми психології. 2019. Том V. Випуск 19. С. 177‒186.
10. Псядло Э. М., Мартыненко В. В. Метод расчета профессионально важных качеств операторов транспортных средств. Актуальні проблеми транспортної медицини. 2017. № 3 (49). С. 41‒46.
11. Реан А. А. Психология личности. Социализация, поведение, общение. Санкт-Петербург : Прайм–Еврознак, 2014. 416 с.
12. Романенко Н. М. Психолого-педагогические условия формирования профессиональной ответственности у журналиста-международника в нераспространении «фейковых новостей». Интеграция образования. 2019. № 2 (95). С. 247‒264.
13. Серкин В. П. Специализированные семантические дифференциалы для оценки работы, профессии и профессионала. Алгоритм разработки и бланки специализированных семантических дифференциалов для оценки работы, профессии и профессионала. Психологическая диагностика. 2007. № 5. С. 11–29.
14. Хромченкова Н. М. Організація рефлексійної діяльності майбутніх журналістів як одна із педагогічних умов формування професійної відповідальності. Молодий вчений. 2020. № 1 (77). C. 93‒93.
15. Monteiro, S., Marques-Pinto, A., & Roberto, M.S. (2015). Job demands, coping, and impacts of occupational stress among journalists: a systematic review. European Journal of Work and Organizational Psychology, 25(5), 751–772.
16. Seely, N. (2019). Journalists and mental health: The psychological toll of covering everyday trauma. Newspaper Research Journal, 40(2), 239–259.
17. Wang, L., Kang, C., Yin, Z., Su, F. (2019). Psychological endurance, anxiety, and coping style among journalists engaged in emergency events: Evidence from China. Iranian Journal of Public Health, 48 (1), 95‒102.