ПСИХОЛОГІЧНІ ЕФЕКТИ ГРОМАДЯНСЬКОГО ПРОТИСТОЯННЯ, ВІДТВОРЕНІ В УКРАЇНСЬКОМУ СЕГМЕНТІ СОЦІАЛЬНИХ МЕДІА

Дмитро Олександрович Яровий

doi:10.32999/ksu2312-3206/2020-2-22

Дмитро Олександрович Яровий https://orcid.org/0000-0002-5848-7785

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2020-2-22

Ключові слова: громадянське суспільство, психологічні практики, критичний дискурс-аналіз, монотонія, амбівалентність, десенсибілізація, алертність

Анотація

Мета. Мета статті – виявити психологічні наслідки громадянського протистояння, які впливають на активну частину українського суспільства – користувача соціальних медіа (у цьому разі Facebook). Громадянське протистояння розглядається як процес, який значною мірою відбувається в межах громадянського суспільства, що в Україні є важливою частиною політичного процесу, але має суперечливі тенденції у розвитку. У цьому питанні особливе значення мають пропагування цінностей з використанням інструментів «м’якої сили» та конкуренція дискурсів.

Методи. Дослідницький метод аналізу критичного дискурсу (КДА) був використаний як метод, який пояснює взаємозв’язок повідомлення з контекстом, вказує на позиції груп інтересів у дискурсі та демонструє взаємодію різних дискурсів. Використання при цьому етогенічного підходу дає змогу ефективно працювати з даними в умовах сильного зв’язку об’єкта з контекстом та неможливістю проведення лабораторних експериментів. Дані були зібрані з використанням теоретичної вибірки.

Результати. У результаті їх аналізу були визначені психологічні ефекти, сформовані практиками громадянського протистояння в соціальних медіа, і включають монотонність, десенсибілізацію, амбівалентність та наполегливість. Відповідні ефекти можуть бути використані для відволікання уваги суспільства, зміни (нарощування чи зниження) рівня протестного потенціалу, підштовхування до імпульсивних дій, нав’язування суперечливих ідей чи стимулювання суспільства до переосмислення цінностей як у позитивному ключі, так і в негативному.

Висновки. З огляду на зростаючу аномію в українському суспільстві, ці ефекти можуть призвести до того, що громадяни відчуватимуть безпорадність та виснаження та зроблять суспільство більшою мірою схильним до маніпулятивного впливу різного типу. Як підсумок, вони можуть бути використані групами інтересів для конструювання порядку денного та встановлення домінування власного дискурсу на публічних аренах. Подальші дослідження у цьому напрямі мають оцінювати потенційний вплив психологічних практик на різні цільові групи в короткостроковій та довгостроковій перспективі.

Посилання

1. Petuhov, V.V. (2012). Grazhdanskoe obshhestvo i vlast’: sotrudnichestvo ili protivostojanie? [Civil society and power: cooperation or confrontation?]. Vestnik Instituta sociologii – Bulletin of the Institute of Sociology, 5 S1, 240–246 [in Russian].
2. Korniievskyi, O. (2016). Superechnosti suchasnoho rozvytku hromadianskoho suspilstva v Ukraini [Contradictions of the modern development of civil society in Ukraine]. Naukovi zapysky Instytutu politychnykh i etnonatsionalnykh doslidzhen im. I.F. Kurasa NAN Ukrainy – Scientific Notes of the Institute of Political and Ethnic Studies I.F. Kuras, NAS of Ukraine, 3–4, 266–274 [in Ukrainian].
3. Polishchuk, O. (2016). Kliuchovi tsinnosti u hromadianskomu suspilstvi, shcho vyznachaiut napriam rozvytku derzhavy [Key values in civil society that determine the direction of state development]. Relihiia ta sotsium – Religion and Society, 3–4, 9–15 [in Ukrainian].
4. Rybalka, V. (2017). Psykholohichni peredumovy rozvytku hromadianskoho suspilstva i osobystosti hromadianyna [Psychological prerequisites for the development of civil society and personality of the citizen]. Psykholohiia i osobystist – Psychology and Personality, 2, 50–61 [in Ukrainian].
5. Ivanov, O.I. (2005). Social’naja naprjazhennost’ i social’nyj konflikt [Social tension and social conflict]. Vestnik Sankt-Peterburgskogo universiteta. Serija 6. Politologija. Mezhdunarodnye otnoshenija, 3 – Bulletin of St. Petersburg University. Series 6. Political science. International relations, 24–30 [in Russian].
6. Hilgartner, S., & Bosk, C.L. (1988). The rise and fall of social problems: A public arenas model. American journal of Sociology, 94(1), 53–78.
7. Kozyrev, G.I. (2008). “Vrag” i “obraz vraga” v obshhestvennyh i politicheskih otnoshenijah. [“Enemy” and “image of enemy” in social and political relations]. Sociologicheskie issledovanija – Sociology Studies, 7(1), 31–39 [in Russian].
8. Oleshchuk, P.M. (2014). Vplyv sotsialnoi merezhi Facebook na politychnu mobilizatsiiu [The influence of Facebook social network on political mobilization]. Hileia: naukovyi visnyk – Gilea: Scientific Bulletin, 88, 336–340 [in Ukrainian].
9. Horton, D., & Richard Wohl, R. (1956). Mass communication and para-social interaction: Observations on intimacy at a distance. Psychiatry, 19(3), 215–229.
10. Badmaeva, N.I. (2014). Interaktivnost’ i parasocial’nost’ internet-kommunikacii [Interactivity and parasociality of Internet communication]. Vestnik Burjatskogo gosudarstvennogo universiteta. Pedagogika. Filologija. Filosofija – Bulletin of the Buryat State University. Pedagogy. Philology. Philosophy, 10-2, 125–128 [in Russian].
11. Sabinskaja, O.B. (2007). Subektivnost’ v kachestvennom issledovanii: novye podhody [Subjectivity in Qualitative Research: New Approaches]. Sociologicheskie issledovanija – Sociological Studies, 10, 122–131 [in Russian].
12. Gotlib, A.S. (2012). Subektivnost’ issledovatelja v sociologicheskom issledovanii: paradigmal’nye razlichija [The subjectivity of the researcher in a sociological study: paradigm differences]. Vestnik Samarskogo gosudarstvennogo universiteta – Bulletin of Samara State University, 5, 120–125 [in Russian].
13. Guba, E.G., Lincoln, Y.S., & Denzin, N.K. (1994). Handbook of qualitative research. Califónia: Sage, 117 p.
14. Harré, R. (2015). Positioning theory. The international encyclopedia of language and social interaction, 1–9, 129–138.
15. Fairclough, N. (1992). Discourse and social change. Vol.10. Cambridge: Polity press, 259 p.
16. Auerbach, C., & Silverstein, L.B. (2003). Qualitative data: An introduction to coding and analysis. Vol. 21. NYU press.
17. Gupta, S. (2015). Role of Industrial Psychology and Monotony in Financial Sector. International Journal for Research in Management, 4:3, 5–12.
18. Zelinska, T. (2001). Ambivalentnist osobystosti yak psykholohichnyi fenomen [The ambivalence of personality as a psychological phenomenon]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and Society, 3 (5), 23–32 [in Ukrainian].
19. Bryant, J. & Thompson, S. (Eds.). (2002). Media effects: A historical perspective. Fundamentals of media effects. Pp. 21–64. Boston: McGraw Hill.
20. Simard, D., & Wong, W. (2001). Alertness, orientation, and detection: The conceptualization of attentional functions in SLA. Studies in second language acquisition, 23(1), 103–124.
21. Kochubeinyk, O.M. (2018). Sotsialna mekhanika vyrobnytstva anomii: dyskursyvnyi vymir [Social mechanics of anomie production: discursive dimension]. Naukovi studii iz sotsialnoi ta politychnoi psykholohii – Scientific Studies in Social and Political Psychology, 4(41), 92–104 [in Ukrainian]