ДІАГНОСТИКА РЕФЛЕКСИВНИХ УМІНЬ СТУДЕНТІВ НА МЕТАКОГНІТИВНОМУ РІВНІ
Анотація
Метою нашого дослідження було визначення особливостей рефлексивних умінь студентів, які вони використовують у процесі розв’язання проблеми, на метакогнітивному рівні функціонування рефлексивного досвіду. Поставлена мета зумовила вирішення таких завдань: теоретично проаналізувати наявні наукові напрацювання щодо характеристик рефлексивних умінь студентів, операціоналізувати їх (підібрати показники, що відображають кількісні аспекти їх сформованості), емпірично визначити рівні рефлексивних умінь студентів на метакогнітивному рівні.
Методи. Емпіричні дані отримувалися нами за допомогою використання методики «Рефлексивні вміння (метакогнітивний рівень)» (автор О. Савченко). Обґрунтування вибору цієї методики полягає в тому, що рефлексивна компетентність на метакогнітивному рівні інтегрує ті вміння, які суб’єкт використовує у процесі розв’язання проблеми, а саме: вміння створювати модель процесу розв’язання проблеми, проводити оцінку власних рефлексивних дій, формувати образ очікуваного результату рефлексії, планувати різні форми рефлексивної активності, здійснювати контроль емоційних станів, довільне керування внутрішньою активністю та моніторинг рефлексивної активності.
Результати. Аналізувалися результати за такими окремими шкалами методики, як: «Уміння організовувати процес вирішення проблеми, спрямовувати зусилля на досягнення поставленої мети», «Уміння прогнозувати можливі помилки і труднощі, аналізувати власні можливості», «Уміння регулювати власні емоційні стани, формувати налаштування на роботу», «Уміння здійснювати планування, оцінку і перевірку своїх дій», «Уміння створювати ймовірнісні моделі вирішення проблеми, здійснювати самоаналіз своїх дій, особливостей своєї поведінки», «Уміння проводити моніторинг поточних форм розумової активності, регулювати значущість проблеми з урахуванням актуального стану» та «Уміння критично оцінювати свої інтелектуальні здібності, можливості та обмеження». Ці шкали характеризують рефлексивні вміння студентів на метакогнітивному рівні.
Висновки. З отриманих даних можемо зробити висновок, що студенти в середньому найнижче оцінюють свої рефлексивні вміння метакогнітивного рівня за шкалами «Уміння організовувати процес вирішення проблеми, спрямовувати зусилля на досягнення поставленої мети» та «Уміння проводити моніторинг поточних форм розумової активності, регулювати значущість проблеми з урахуванням актуального стану». Констатуємо, що в досліджуваній групі переважає середній та низький рівень загального розвитку рефлексивних умінь метакогнітивного рівня
Посилання
2. Balashov, E.M. (2019). Psykholohichni osoblyvosti metakohnityvnoho monitorynhu v navchalniy diyalnisti studentiv [Psychological Characteristics of Metacognitive Monitoring in Learning Activity of Students]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seria: Psykhologichni nauky – Scientific Bulletin of Kherson State University. Series: Psychological Sciences, № 4, 64–71 [in Ukrainian].
3. Dotsevych, T.I. (2014). Rozroblennia i aprobatsiia opytuvalnyka pedahohichnoi refleksyvnosti vykladacha vyshchoi shkoly [Development and Approbation of Questionnaire of Pedagogical Reflexivity]. Psykholohichni perspektyvy – Psychological Perspectives, 23, 99–112 [in Ukrainian].
4. Kalamazh, V.O. (2019). Psykholohichni chynnyky efektyvnosti hrupovoji proektnoji dijalnosti studentiv ZVO u protsesi vyvchennia inozemnoji movy [Psychological Characteristics of Effectiveness of Group Project Activity of HEI Students in the Process of Learning a Foreign Language]. Dysertatsija kandydata psykholohichnykh nauk: 19.00.01 - Dissertation of Candidate of Psychological Sciences: 19.00.01. Lutsk [in Ukrainian].
5. Khomulenko, T.B. & Dotsevych T.I. (2014). Metapamiat: naukovi pidkhody ta eksperymentalno-introspektyvna metodyka doslidzhennia [Metamemory: Scientific Approaches and Experimental-Introspective Methodology of
Research]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. H. Skovorody. Seria “Psykholohiia”. – Bulletin of H. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. Series “Psychology”, № 49, 193–211 [in Ukrainian].
6. Kovalenko, A.B. (2013). Osoblyvosti zastosuvannia metodiv aktyvnoho navchannia u VNZ [Peculiarities of Use of Methods of Active Learning at HEIs]. Psykholohiia: realnist i perspektyvy – Psychology: Reality and Perspectives, № 1, 13–16 [in Ukrainian].
7. Savchenko, O.V. (2016). Reflexive competence: Methods and Procedures of Diagnostics [Refleksyvna kompetentnist: Metody i protsedury otsinky], Kherson: PP Vyshemyrskyi V.S. [in Ukrainian].
8. Andrade, H., & Heritage, M. (2017). Using assessment to enhance learning, achievement, and academic selfregulation. New York: Routledge.
9. Balashov, E., Pasichnyk, I. & Kalamazh, R. (2018). Self-Monitoring and Self-Regulation of University Students in Text Comprehension. Psycholinguistics, Vol. 24, Issue 1, 47–62.
10. Clearly, T.J., & Kitsantas, A. (2017). Motivation and self-regulated learning influences on middle school mathematics achievement. School Psychology Review, 46(1), 88–107.
11. Kitsantas, A. (2014). Fostering student self-regulation with learning technologies. Hellenic Journal of Psychology, 10, 235-252.
12. Panadero, E., Andrade, H. & Brookhart, S. (2018). Fusing self-regulated learning and formative assessment: a roadmap of where we are, how we got here, and where we are going. Australian Educational Researcher. 45. 13–31.
13. Zabolotna, O. (2016). Education as a Value Foundation for Young People Life Strategies. Ukrainian Psychological Journal, 2, 29–39.
