ДЕТЕРМІНАЦІЯ ДЕПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ У ЧОЛОВІКІВ ТА ЖІНОК В УМОВАХ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Анотація
Мета. Метою дослідження є з’ясування особливостей детермінації редукції професійних досягнень у педагогів.
Методи. Для діагностики редукції професійних досягнень застосовано опитувальник для виявлення вигорання К. Маслач і С. Джексон, адаптований Е. Водоп’яновою. За допомогою опитувальника вимірювання агресивних і ворожих реакцій А. Басса й А. Даркі в адаптації О. Осницького вивчено такі параметри, як: фізична агресія, вербальна агресія, непряма агресія, ворожість, загальна агресивність, спрямованість агресії, агресивна мотивація. Для оцінювання ситуативної тривожності застосовано шкалу реактивної та проактивної агресії Е. Роданда і Т. Ідсьє, адаптовану І. Фурмановим.
Результати. Прогностичними показниками редкції професійних досягнень у педагогів є, незалежно від статі, високий рівень ворожості, агресивної мотивації, непрямої агресії, проактивної агресії, що пов’язана із проявами влади, а також низька загальна агресивність, низька вербальна агресія. Крім цього, прогностичними показниками редукції професійних досягнень у жінок є високий рівень ворожості та непрямої агресії, а також низький рівень вербальної агресії. Редукція професійних досягнень притаманна чоловікам, які відрізняються високою агресивною мотивацією та низькою вербальною агресією.
Висновки. Жінки, які відчувають заздрість, які вважають, що адміністрація, колеги й учні ставляться до них несправедливо, обманюють їх, але водночас вони не схильні до прояву агресії у відкритій вербальній формі, проявляють свої агресивні реакції непрямими шляхами, найменшою мірою прагнуть до планування своєї професійної траєкторії руху. Власні професійні досягнення втрачають для них свою цінність. Змінюється ставлення до професії вчителя аж до повної втрати інтересу. Чоловіки, які намагаються обґрунтувати для себе і для інших необхідність агресивного реагування в різних педагогічно складних ситуаціях, які схильні до виправдання власних агресивних дій, але не виражають агресію вербально, характеризуються проявам редукції професійних досягнень.
Посилання
2. Butova L.A., Bichkova E.S., Litkina A.V. (2019) Issledovanie psihojemocional’nyh i povedencheskih komponentov jemocional’nogo vygoranija u pedagogov s razlichnym stazhem raboty [The study of the psychoemotional and behavioral components of emotional burnout in teachers with various work experience]. Izvestija Volgogradskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta – News of Volgograd State Pedagogical University, 1, 15–21 [in Russian].
3. Marshalkin A.P., Trufanova G.K., Khlystova E.V. (2019) Analiz vzaimosviazi emotsionalnogo vygoraniia s proiavleniiami aleksitimii i agressii u pedagogov sistemy spetsialnogo obrazovaniia [Аnalysis of the correlation between emotional burnout and manifestations of alexithymia and aggression among special education teachers]. Spetsialnoe obrazovanie – Special education, 1, 102–112 [in Russian].
4. Sysoeva E.Iu. (2018) Rechevaia agressiia pedagogov: sushchnost, prichiny, vidy, putipreodoleniia [Teachers’ speech aggression: essence, causes, types, ways of overcoming]. Bulletin of Samara University. History, pedagogy, philology, 24, 4, 48–53 [in Russian].
5. Furmanov I.A. (2014) Determinacija agressivnogo povedenija [Determination of aggressive behavior ]. Brest: BrGU [in Russian].
6. Buss A.H., Durkee A.H. (1957) An inventory for assessing different kinds of hostility. Journal of Consulting Psychology, 21, 343–349 [in English].
7. Maslach C. (1976) Burned-out. Human Behavior, 5, 16–22 [in English].
8. Roland E., Idsoe T. (2001) Aggression and Bullying. Aggressive Behavior, 27, 446–462 [in English].
