ПСИХОЛОГІЧНА СТРУКТУРА СТРАТЕГІЙ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ СУЧАСНОСТІ

Анотація

Метою статті є теоретичний аналіз проблеми стратегій життєдіяльності особистості й компонентів їх психологічної структури.

Методи. Здійснено теоретичний аналіз основних підходів до вивчення стратегій життєдіяльності особистості. Визначено їх структурні компоненти й типології. Зазначено, що стратегії життєдіяльності особистості є своєрідним способом організації власного життя особистості й проявляються в характеристиках суб’єктності, активності, цілепокладання, здатності до життєтворчості та вирішення життєвих протиріч.

Результати. Установлено, що стратегії життєдіяльності є способом прийняття рішення, зіставлення власних особистісних характеристик із зовнішніми обставинами, можливістю репрезентації власних переживань, ідей і принципів з урахуванням особливостей актуальної життєвої ситуації, її вимог та обмежень. На рівні свідомості стратегії життєдіяльності втілюються в систему Я-концепції, що дає можливість особистості усвідомити себе як суб’єкта, поставитися до себе як до джерела життєвих змін, причини подій, вчинків, виявити в собі нові прагнення й сили, узяти на себе відповідальність за реалізацію власних цілей.

В умовах сучасного суспільства першочерговою характеристикою якого є невизначеність, запропоновано розглядати стратегії життєдіяльності через методологію організації/реорганізації ситуації. В основі цього підходу закладено те, що особа виявляється сильнішою за ситуацію. Відповідно до цього, взаємодіяти з невизначеністю можна через такі стратегії життєдіяльності: стратегію збереження мотиваційно-цільових конструктів – полягає у внутрішньому поверненні ситуації до задовольняючої первинної моделі; стратегію зміни сенсів – стратегію, яка позначає зміну мотиваційно-смислового розуміння ситуації; стратегію управління – використання ситуації невизначеності для побудови нових можливостей.

Висновки. Отже, стратегії життєдіяльності формує особистість як суб’єкт свідомої діяльності, що перебуває на певному рівні зрілості та здатна до стратегічного мислення. Вона відображає цілісність життєвого світу людини, її скерованість на майбутнє, а також здатність змінювати власне життя відповідно до власних цілей та інтересів. Відповідальність за здійснення цих цілей і процес життя значно впливають на задоволеність життям і психічне здоров’я людини.