ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙМАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ Й РОБОТІВ СТАРШИМИ ШКОЛЯРАМИ
Анотація
Мета. Висвітлення результатів дослідження, спрямованого на виявлення особливостей сприймання штучного інтелекту й роботизації життя старшими школярами.
Методи. Розроблена авторська анкета, питання якої спрямовані на виявлення поінформованості респондентів щодо явища штучного інтелекту, сприймання ними сучасного стану взаємодії з технологіями й таких перспектив, як кіборгізація та технологічний апгрейд окремих функцій людини.
Результати. Визначено, що технологія штучного інтелекту сьогодні набуває активного розвитку й поширення внаслідок здобуття нею можливості самонавчатися. Розрізняють слабкий штучний інтелект, з продуктами якого ми активно взаємодіємо, і сильний штучний інтелект, результати створення якого нині важко оцінити. Технології, які діють на основні слабкого штучного інтелекту (автоматизовані помічники, що виконують пошук оптимальних товарів, синхронний переклад, адміністрування інформації, контроль за станом здоров’я тощо), впливають на життя людини, спрощуючи його, змінюючи розподіл часу та пріоритети. Набуваючи подальшого розвитку, вони можуть призвести до обмеженнясвободи волі людини, її приватності й делегування прийняття рішень на техніці. До інших загроз розвитку штучного інтелекту зараховують поширення безвідповідальності та скорочення числа робочихмісць. Наголошується, що сприймання технологій, що спрощують наше життя, має бути критичним, не перекладаючи на розумні технології відповідальність за творення майбутнього.
Висновки. У результаті дослідження виявлено високий інтерес і позитивне сприймання старшими школярами штучного інтелекту та роботів; учні демонструють готовність делегувати свої функції технологіям, покращувати себе за допомогою протезів і використовувати в побуті роботів-помічників. Більшість опитуваних сприймають роботизовані технології та штучний інтелект тільки як машин, які виконують певний алгоритм, що продемонстровано настороженим ставленням до роботів, які виконують людські ролі, – робота-колеги, робота-однокласника або навіть робота – домашнього улюбленця. Кіно та література активно популяризують картини про технологічне майбутнє, роблять сприймання такого світу нормальним і буденним, що може знизити також критичність та обережність щодо технологій.
Посилання
2. Azimov, A. (1942). Horovod. [Round dance] [in Russian].
3. Barrat, Dzh. (2015). Poslednee izobretenie chelovechestva: Iskusstvennyiy intellekt i konets eryi Homo sapiens [The last invention of mankind: Artificial Intelligence and the end of the era of Homo sapiens]. Moskow. Alpina nonfikshn [in Ukrainian].
4. Moskvin V.A. (2019) Iskusstvennomu intellektu ne hvataet intellekta [Artificial intelligence lacks intelligence] SAEC – SAEC, 1, 230–239 [in Russian].
5. Projdakov Je.M. (2018) Sovremennoe sostojanie iskusstvennogo intellekta [The current state of artificial intelligence]. Naukovedcheskie issledovanija – Science studies, 2018, 129–153 [in Russian].
6. Razin, A.V. (2019). Etika iskusstvennogo intellekta [The Ethics of artificial intelligence]. Filosofiya i obschestvo – Philosophy and Society, 1 (90), 57–73 [in Russian].
7. Rassel, S., & Norvig P. (2006). Iskusstvennyiy intellekt: sovremennyiy podhod [Artificial Intelligence: A Modern Approach]. Moskow. Izdatelskiy dom «Vilyams» - Williams Publishing House [in Russian].
8. Chaplinska, Yu.S. (2019). Stavlennia do robotiv ta robotyzovanykh proteziv: problemy sohodennia i konstruiuvannia maibutnoho. [Attitudes toward robots and robotic prostheses: the problems of the present and the design of the future]. Naukovi studii iz sotsialnoi ta politychnoi psykholohii - Scientific studies in social and political psychology, 229–238 [in Ukrainian].
9. Huebner B. The Philosophy of Daniel Dennett. Oxford University Press, 2018.