КРЕАТИВНІСТЬ ОСІБ ІЗ РІЗНИМ РІВНЕМ САМОРЕГУЛЯЦІЇ

Надія Ігорівна Левус

doi:10.32999/ksu2312-3206/2020-2-4

Надія Ігорівна Левус https://orcid.org/0000-0002-5898-5944

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2020-2-4

Ключові слова: креативність, саморегуляція, планування, моделювання, оригінальність, гнучкість, продуктивність

Анотація

Мета. Мета дослідження полягає в пошуку «точок дотику» між саморегуляцією і креативністю, зокрема в емпіричному дослідженні креативності осіб, що демонструють різний рівень індивідуальної саморегуляції.

Методи. У дослідженні використані опитувальник «Стиль саморегуляції в поведінці» В. Моросанової, тест «Креативність» Н. Вишнякової, «Тест віддалених асоціацій» С. Мєдніка. Застосовані такі методи математичної статистики: кластерний аналіз, порівняльний аналіз за тестом Шеффе, кореляційний аналіз за критерієм Пірсона.

Результати. За допомогою кластерного аналізу групу досліджуваних було розподілено на три підгрупи за показниками шкал саморегуляції. Доведено, що вербальна продуктивність вища в осіб із підвищеним рівнем саморегуляції. Проте вище свою креативність оцінюють ті, хто має середній рівень саморегуляції. У досліджуваних із низькою саморегуляцією нижче прагнення проявляти оригінальність у вирішенні завдань. В осіб із підвищеною саморегуляцією розвинена здібність до продукування великої кількості креативних ідей, яка базується на вмінні продумувати способи своїх дій та гнучкості програм поведінки, а також передбаченні подальшої діяльності на основі врахування внутрішніх і зовнішніх умов. Група із середнім рівнем саморегуляції вирізняється інтуїтивним підходом до виконання креативних завдань на тлі високої самооцінки креативних здібностей. Нестандартне вирішення завдань супроводжуються вміннями будувати ієрархію деталізованих планів власної діяльності. У групі з низьким рівнем саморегуляції під час вирішення креативних завдань переважають допитливість і почуття гумору, вони допомагають оцінити ситуацію і перебудувати плани та програми дій. Проте оригінальність заважає таким особам адекватно реагувати на ситуацію та вносити належні корективи.

Висновки. Розподіл досліджуваних на підгрупи з різними рівнями саморегуляції дозволив виявити особливості їхніх креативних проявів. Встановлено, що саморегуляція сприяє продуктивності у вирішенні креативних завдань, пов’язана із гнучкістю мислення та поведінки.

Посилання

1. Ivanova, O.A. (2016). Model samorehuliatsii povedinky zhinok-viiskovosluzhbovtsiv [The model of female soldier’s conduct self-regulation]. Aktualni problemy psykholohii. Zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni H.S. Kostiuka Natsionalnoi akademii pedahohichnykh nauk Ukrainy – Actual Problems of Psychology. Scientific Papers of the G.S. Kostiuk Institute of Psychology Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine (Vols. 9 (9)), (pp. 213–222). URL: http://www.appsychology.org.ua/data/jrn/v9/i9/30.pdf [in Ukrainian].
2. Levus N.I. Problemy spivvidnoshennia poniat “tvorchist” ta “kreatyvnist” [Problems of correlation of concepts of “creativity” and “creativeness”]. Tezy zvitnoi naukovoi konferentsii filosofskoho fakultetu – Abstracts of the Reporting Scientific Conference of the Philosophy Faculty (Vols. 8), (pp. 190–193) [in Ukrainian].
3. Morosanova, V.Y., Bondarenko, Y.N. (2016). Obshhaya sposobnost k samoregulyaczii: operaczionalizacziya fenomena i eksperimentalnyj podkhod k diagnostike yeye razvitiya [General capacity for self-regulation: operationalization of the phenomenon and an experimental approach to diagnosing its development]. Voprosy psikhologii – Psychology Issues (Vols. 2), (pp. 109–123). URL: https://elibrary.ru/item.asp?id=26505371 [in Russian].
4. Poviakel, N.I. (2009). Stylova sfera samorehuliatsii v rozvyvalnomu prostori kultury profesiinoho myslennia maibutnoho psykholoha [Styleis sphere of self-regulation in the development space of the culture of features psychologists’ professional thinking]. Mizhnarodnyi naukovyi forum: sotsiolohiia, psykholohiia, pedahohika, menedzhment: Zbirnyk naukovykh prats Nats. ped. un-tu im. M.P. Drahomanova – International Scientific Forum: Sociology, Psychology, Pedagogy, Management: Scientific Papers of National Pedagogical Dragomanov University (Vols. 1), (p. 100–114). URL: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/1479 [in Ukrainian].
5. Sergienko, E.A., Vilenskaya, G.A., Kovaleva, U.V. (2019). Kontrol povedeniya kak subektnaya regulyacziya [Behavior control as subjective regulation]. Moskva: Institut psikhologii RAN. URL: http://www.iprbookshop.ru/88352.html [in Russian].
6. Serhiienko, N.P., Suhak, O.S. (2017). Psykholohichni osoblyvosti samorehuliatsii osobystosti [Psychological features of personality self-regulation]. Problemy ekstremalnoi ta kryzovoi psykholohii – Problems of extreme and crisis psychology (Vols. 21), (pp. 171–177). URL: http://nuczu.edu.ua/sciencearchive/ProblemsOfExtremeAndCrisisPsychology/vol21/ sergienko_suhak.pdf [in Ukrainian].
7. Yatsiuk, M.V. (2017). Psykholohiia samorehuliatsii osobystosti [Psychology of personality self-regulation]. Vinnytsia : KVNZ “Vinnytska akademiia neperervnoi osvity”. URL: https://drive.google.com/file/d/0B4dECkOEfUjv X3l3NHR0WlRZX00/view [in Ukrainian].
8. Bandura, A. (1989). Regulation of cognitive processes through perceived self-efficacy. Developmental Psychology, 25 (5), 729–735. URL: https://doi.org/10.1037/0012-1649.25.5.729 [in English].
9. Bandura, A. (1997). Self-efficacy: the exercise of control. New York : W.H. Freeman. 604 р. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Self-Efficacy_(book) [in English].