ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ
Анотація
У статті розглянуто особливості розвитку емоційного інтелекту студентів-психологів. Визначено поняття емоційного інтелекту в психологічних дослідженнях. Більшість дослідників під поняттям «емоційний інтелект» розуміє здатність до впізнання, розуміння емоцій та управління ними, це власні емоції суб’єкта та емоції інших людей. Проаналізовано основні підходи до вивчення емоційного інтелекту: модель здібностей Майера і Саловея, емоційно-соціальний інтелект (ЕСІ) Р. Бар-Она, емоційний інтелект як модель емоційних компетенцій.
Відокремлено мету дослідження, що полягає у вивченні особливостей розвитку емоційного інтелекту в студентів-психологів.
Використовувалися такі методи: теоретико-методологічний аналіз наукових джерел, систематизація та узагальнення психологічних даних за проблемою дослідження; опитувальники; метод математичної статистики (критерій Мана-Уітні, t-критерій Вілкоксона). Математична обробка даних здійснювалася за допомогою пакета математико-статистичної програми Statistica 7.0.
Результати. За результатами досліджено рівень емоційного інтелекту студентів, на основі отриманих даних досліджувані розподілені на контрольну й експериментальну групи. Виявлено, що досліджувані отримали найменші показники за шкалами розуміння власних емоцій та управління ними, самомотивації. Задля підвищення загального рівня емоційного інтелекту й деяких його компонентів нами розроблений соціально-психологічний тренінг. В експериментальної групи після проходження тренінгу підвищилися середні показники за всіма шкалами, а також установлено, що такі компоненти, як емпатія та управління емоціями інших, значно підвищилися після тренінгу. У контрольній групі значних змін не виявлено.
Зроблено висновки, що тренінгові заняття можуть впливати на рівень емоційного інтелекту й застосовуватися як засіб його підвищення. Визначено перспективи подальших досліджень у цьому напрямі.
Посилання
2. Beloborodov A.M. (2015) Aktivnyie metodyi formirovaniya emotsionalnogo intellekta studentov-psihologov [Active methods for the formation of emotional intelligence of student psychologists]. Pedagogicheskoe obrazovanie v Rossii – Teacher Education in Russia, 55–60 [in Russian].
3. Vorobeva M.A. (2016) Svyaz emotsionalnogo intellekta s sindromom emotsionalnogo vyigoraniya u studentov [The relationship of emotional intelligence with burnout syndrome in students]. Obrazovanie i nauka – Education and Science, 4, 80–94 [in Russian].
4. Gardner G. (2007) Struktura razuma. Teoriya mnozhestvennogo intellekta [The structure of the mind. Multiple intelligence theory]. Kiev [in Russian].
5. Goulman D. (1995) Emotsionalnyiy intellekt. Pochemu on mozhet znachit bolshe, chem IQ [Emotional intellect. Why can it mean more than ІQ]. Moskva [in Russian].
6. Gross E. Stoun G. (2001) Smuschenie i analiz rolevyih trebovaniy Psihologiya mezhlichnostnogo obscheniya: hrestomatiya [Embarrassment and analysis of role requirements Psychology of interpersonal communication: anthology]. SPb. [in Russian].
7. Zaritskaya V.V. (2018) Psihologiya emotsionalnogo intellekta: monografiya [Psychology of Emotional Intelligence: a monograph]. Zaporozhe, Izdatelskiy dom «Gelvetika» [in Russian].
8. Kuznietsov M.A., Diomidova N.Iu. (2017) Emotsiinyi intelekt yak chynnyk psykhoemotsiinykh staniv studentiv v umovakh ispytu [Emotional intelligence as a factor in students' psycho-emotional states in exam conditions]. Kharkiv, «Disa plius» [in Ukrainian].
9. Lyusin D.V. (2006) Novaya metodika dlya izmereniya emotsionalnogo intellekta: oprosnik EmIn [A new technique for measuring emotional intelligence: the questionnaire EmIn]. Psihologicheskaya diagnostika – Psychological diagnosis, 4, 3–22 [in Russian].
10. Stayn D. (2006) Yazyik intellekta [Language of intelligence]. Moskva: EKSMO [in Russian].
11. Engelberg E. (2006) Attitudes and Emotional Intelligence. Journal of Applied Social Psychology, Vol. 36, 8, 2027–2047.