РЕФЛЕКСИВНА Й АВТОПСИХОЛОГІЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ: ОСОБЛИВОСТІ РОЗМЕЖУВАННЯ ПОНЯТЬ
Анотація
Мета статті полягає в науковому осмисленні та розмежуванні понять рефлексивної й автопсихологічної компетентностей фахівців соціальної сфери, визначенні засобів їх емпіричного дослідження.
Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення даних літературних джерел дозволив методологічно обґрунтувати використання психодіагностичних методів, спрямованих на вивчення рефлексивної й автопсихологічної компетентностей фахівців соціальної сфери. Зокрема, розглянуто методи психодіагностики рефлексії, опитувальні та проєктивні методики вимірювання компонентів «Я-концепції» та «Я-образу», самосвідомості та самоставлення. Окремо зазначені рефлексивні практики, що використовуються під час професійного навчання та тренінгу.
Результати. Проаналізовано ключові моменти розуміння в сучасній психологічній науці автопсихологічної та рефлексивної компетентностей фахівців. Визначено, що рефлексивна компетентність – це професійна особистісна якість, що виявляється в реалізації рефлексивних процесів, прискорює особистісно-професійний розвиток, підвищує рівень креативності діяльності. Автопсихологічна компетентність є інтегрованою здатністю до рефлексивних процесів на індивідуально-особистісному рівні психічної регуляції професійної діяльності фахівців соціономічних професій. Важливим засобом професійного становлення фахівців є саморефлексія як процес самоаналізу, самооцінки, самоконтролю та самоспостереження особистості.
Висновки. Виявлено, що здатність до професійної рефлексії є важливим чинником досягнення високого рівня майстерності та результативності для фахівців соціальної сфери. Рефлексивна компетентність є мета-компетентністю у структурі особистісно-професійної компетентності фахівців, забезпечує здатність до усвідомлення й критики себе як суб’єкта діяльності, процесу професійної діяльності, особи, що потребує допомоги, як об’єкта пізнання та професійного впливу. «Рефлексивна компетентність» є узагальнюючим поняттям для автопсихологічної компетентності та саморефлексії фахівців. Під час професійного навчання та професійного тренінгу великого значення набувають рефлексивні практики, що формують якості саморефлексії професійної поведінки, мислення, ставлення, мотивації та професійної спрямованості фахівців соціальної сфери.
Посилання
2. Derkach A. A., Stepnova L. A. (2003). Razvitie autopsihologicheskoj kompetentnosti gosudarstvennyh sluzhashhih [Development of autopsychological competence of civil servants]. Moscow: Izd-vo RAGS [in Russian].
3. Egorova T. E., Beljashov V. A., Kulіkov K. A. (2018). Konceptual’nye osnovy razvitija autopsihologicheskoj kompetentnosti lichnosti [Conceptual foundations of autopsychological competence development]. Vestnik Nizhegorodskogo instituta upravlenija RANHiG – Bulletin of the Nizhny Novgorod Institute of Management RANEPA, ІІ [inRussian]. URL : http://services.niu.ranepa.ru/nauka/?page_id=7867
4. Zeer Je. F. (2009). Psihologija professional’nogo razvitija : Ucheb. posobie dlja vuzov [Psychology of Professional Development : Study guide for universities]. Moscow: Akademija [inRussian].
5. Podkorytova L. O. (2016). Zahalnyi teoretychnyi analiz refleksii yak psykholohichnoho fenomena. [The general analisis of reflection as a psychological phenomenon]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia “Psykholohichni nauky” – Scientific Bulletin of Kherson State University. Series “Psychological Sciences”, 4, 62–66 [in Ukrainian].
6. Raskalinos V. M. (2011). Refleksyvna kompetentnist yak skladova profesiinoi kharakterystyky maibutnoho fakhivtsia [Reflective competence as a component of a future specialist’s professional characteristic]. Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelia – Problems of Modern Teacher Training, 4 (1),176–182 [in Ukrainian].
7. Savchenko O. V. (2016). Refleksyvna kompetentnist – vazhlyvyi factor orhanizatsii systemy refleksyvnoho dosvidu na metakohnityvnomu rivni [The reflective competence as an important factor of the organization of a reflective experience at the metacognitive level]. Tekhnolohii rozvytku intelektu – Technologies of intellect development, 2 (1) [in Ukrainian]. URL :http://nbuv.gov.ua/UJRN/tri_2016_2_1_8.
8. Samohvalova I. G. (2013).Podhody k issledovaniju autopsihologicheskoj kompetentnosti [Approaches to the study of autopsychological competence]. Aktual’nye problemy psihologii lichnosti : sbornik nauchnyh trudov kafedry psihologii obrazovanija Instituta psihologii – Actual problems of personality psychology: a collection of scientific papers of the Department of Educational Psychology of the Institute of Psychology, 11, 76–84 [in Russian].
9. Sidorov S. V., Gavrilov A. G. (2010).Teoreticheskie predposylki proektirovanija refleksivnoj kompetentnosti [Theoretical background for the design of reflexive competence]. Mir nauki, kul’tury, obrazovanija – The world of science, culture and education, 1 (20), 253–256 [in Russian].
10. Stepanov S. Ju., Semenov I. N. (1985). Psihologija refleksii: problemy i issledovanija [Psychology of reflection: problems and research]. Voprosy psihologii – Psychology issues, 3, 31–40 [in Russian]. URL: http://voppsy.ru/issues/1985/853/853031.htm.
11. Stepnova L. A. (2003). Razvitie autopsihologicheskoj kompetentnosti gosudarstvennyh sluzhashhih [Development of autopsychological competence of civil servants].Doctor’s thesis(Psychological sciences). Russian Academy of Public Administration, Moscow [in Russian].
12. Shimanskaja T. L. (2006). Autopsihologicheskaja kompetentnost’ lichnosti [Autopsychological competence of the personality]. Psihopedagogika v pravoohranitel’nіh organah – Psychopedagogics in Law Enforcement, 3(27), 70–71 [in Russian].
13. Jenciklopedija jepistemologii i filosofii nauki [Encyclopedia of Epistemology and Philosophy of Science] (2009). Moscow: Kanon+ ; ROOI “Reabilitacija” [in Russian].
14. Fragkos K. C. (2018).Exploring whether (and how) self-reflection can improve practice as a teacher educator. MedEdPublish, 7 (1). DOI : https://doi.org/10.15694/mep.2018.0000067.1
15. Lieberman M.D., Gaunt R., Gilbert D.T., Trope Y. (2002). Reflection and reflexion: asocial cognitive neuroscience approach to attributional inference. Advances in Experimental Social Psychology, 34, 251–330. URL : https://www.scn.ucla.edu/pdf/Lieberman%20et%20al%20(REFLEXION).pdf.
16. Toros K., Medar M. (2015). Social work students’ thoughts on self-reflection: a qualitative study based on reflective journaling. International Journal of Humanities and Social Science, 5 (3), 89–96. URL : http://www.ijhssnet.com/journals/Vol_5_No_3_March_2015/11.pdf.
17. Yip K.-S. (2006). Self-reflection in Reflective Practice: A Note of Caution. British Journal of Social Work, 36 (5), 777–788. DOI: 10.1093/bjsw/bch323.
