ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАВЛЕННЯ ІНВАЛІДИЗОВАНИХ ОСІБ ДО СЕБЕ ЗАЛЕЖНО ВІД ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ

Анотація

Мета статті полягає у висвітленні результатів емпіричного дослідження проявів комплексу гандикапу в людей, які мають інвалідність. Під категорією «комплекс гандикапу» розуміється властивість, новоутворення психіки, що проявляється у зменшенні соціальної активності, обмеженні кола спілкування неповносправного, зміні самооцінки та самоставлення, яке набуває негативного характеру.

Методи. Використано авторський опитувальник для діагностики гандикапу, який дає змогу виявити ступінь прояву комплексу гандикапу в інвалідизованої особистості. Опитувальник охоплює 5 діагностичних шкал, таких як: комунікабельність, рівень самооцінки, рівень самоконтролю, емоційна нестійкість, вразливість. Показники кожної психодіагностичної шкали розподілили за трьома рівнями: високий, середній, низький. Оптантами дослідження були інвалідизовані представники таких професій: працівники промисловості, працівники сільського господарства, працівники сфери обслуговування, державні службовці, працівники системи освіти, працівники сфери охорони здоров’я, студенти, пенсіонери, приватні підприємці, колишні військовослужбовці, безробітні, домогосподарки. Опитуванням було охоплено 517 осіб працездатних груп інвалідності різної нозології, які проживають у 5 областях України. Результати. Узагальнюючи результати дослідження, маємо підстави стверджувати, що загалом комплекс гандикапу не виявлено лише у 26 відсотків досліджуваних, у 45 відсотків оптантів виявлено середній рівень сформованості комплексу гандикапу, а 29 відсотків інвалідизованих мають яскраво виражене таке психологічне новоутворення.

Висновки. Аналізуючи показники проявів комплексу гандикапу залежно від професійної спрямованості респондентів, було виявлено, що найбільшою мірою він притаманний пенсіонерам, безробітним, колишнім військовослужбовцям та домогосподаркам, тоді як решта респондентів зберігають упевненість у собі та достатню самоповагу. Саме ці категорії інвалідизованих найбільше уражені психологічними наслідками інвалідизації, які виявляються у комплексі гандикапу. Це пов’язано з їх відносно більшою соціальною ізольованістю, нездатністю знайти іншу сферу для самореалізації.