ПРОФЕСІЙНА СТРЕСОСТІЙКІСТЬ СПЕЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА
Анотація
Метою презентованого дослідження є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження рівня розвитку професійної стресостійкості спеціального педагога з різним досвідом трудової діяльності, а також визначення домінування певних стресових чинників на різних стадіях професійного розвитку. У статті представлено теоретико-емпіричне дослідження професійної стресостійкості спеціального педагога. Зазначено основні характеристики стресостійкості як професійно важливої якості. Окреслено значення професійної стресостійкості для діяльності спеціального педагога. Визначено загальні та специфічні стресові чинники.
Методи. Серед методів дослідження застосовано такі теоретичні методи: аналіз, узагальнення і систематизація наукових даних; емпіричні методи: тестування за допомогою методики «Бостонський тест стресостійкості», анкетування «Диференційно-інтегральна оцінка чинників професійного стресу» (В. Корольчук, М. Корольчук, С. Солдатов, адаптований варіант); метод математичної статистики, яким є аналіз середніх значень.
Результати. У результаті реалізації програми емпіричного дослідження з’ясовано, що для фахівців Із досвідом роботи менше 5 років характерними є найнижчі показники розвитку професійної стресостійкості, для спеціальних педагогів із досвідом роботи до 10 років – найвищі показники, а для спеціальних педагогів із досвідом роботи більше 10 років зафіксовано середнє значення. Також встановлено, що спеціальні педагоги з різним досвідом професійної діяльності по-різному реагують на вплив різних об’єктивних і суб’єктивних чинників: для фахівців із до свідом роботи до 5 років більш суттєвими є суб’єктивні чинники, для спеціальних педагогів із досвідом роботи до 10 років – об’єктивні чинники, а професіонали з досвідом роботи більше 10 років є вразливими як до суб’єктивних чинників, так і до об’єктивних.
Висновки. Зроблено висновки, що професійна стресостійкість спеціального педагога має ціле- спрямовано розвиватися, зокрема у межах програми психологічного супроводу професійної діяльності фахівців. Важливо враховувати досвід роботи, а також значущі чинники професійного стресу на різних стадіях професійного розвитку особистості.
Посилання
2. Баранов A. Психология стрессоустойчивости педагога. Санкт-Петербург : Питер, 2002. 405 с.
3. Генковска В.М. Особенности саморегуляции как форма психической устойчивости личности в стрессовых ситуациях : автореф. дисс. … канд. психол. наук : 19.00.01. Киев, 1990. 18 с.
4. Дубчак Г.М. Психологічні основи професійної стресостійкості майбутніх фахівців : монографія. Київ : Талком, 2017. 321 c.
5. Козлов С.В. Стійкість до стресу як один із чинників адаптивності особистості. Вісник національного університету оборони України. № 3 (22). 2011. С. 126–129.
6. Корольчук В.М. Психологія стресостійкості особистості : дис. … докт. психологічних наук : 19.00.01. Київ : Ін-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2009. 511 с.
7. Корольчук В.М., Корольчук М.С., Солдатов С.В. Аналіз результатів диференційно-інтегральної оцінки чинників професійного стресу в системі «людина – техніка». Проблеми екстремальної та кризової психології. 2014. Вип. 15. С. 88–96.
8. Лазарус Р. Стресс, оценка и копинг. Москва : Медицина, 1984. 218 с.
9. Мальцева Н.В. Проявление синдрома психического выгорания в процессе профессионализации учителя. Екатеринбург : Лига-Пресс, 2005. 190 с.
10. Митина Л.М. Психология профессионального развития учителя. Москва : Флинта, 2008. 200 с.
11. Пичирин В.Г. Эмоциональная устойчивость. Техника развития. Москва : Изд-во «Вершина», 2009. 256 с.
12. Реан А.А. Факторы стрессоустойчивости учителей : учебное пособие. Санкт-Петербург : Мирт, 2006. 249 с.
13. Семенова Е.М. Эмоциональная устойчивость личности педагога : учебно-методическое пособие. Минск : Веды, 2001. 214 с.
14. Собчик Л.Н. Психология индивидуальности. Теория и практика психодиагностики. Санкт-Петербург : Речь, 2005. 624 с.
15. Столяренко А.М. Экстремальная психопедагогика : учебное пособие. Москва : Юнити-дана, 2002. 607 с.
16. Тигранян Р.И. Стресс и его значение для организма. Москва : Наука, 1988. 176 с.
17. Фурдуй Ф.И. Современные представления о физиологических механизмах развития стресса. Механизмы развития стресса : сборник научных трудов. Кишинев : Штиинца. 1987. С. 8–33.
18. Якунин В.А. Педагогическая психология : учебное пособие. Санкт-Петербург : Изд-во «Михайлова В.А.» ; Изд-во «Полиус», 1998. 639 с.
19. Cooper C.L. The impact of stress counseling at work. Journal of Social Behavior and Personality. 1991. Vol. 6 (7). P. 411–423.
20. Cooper C.L. Theories of organizational stress. Oxford : Oxford University Press, 1998. 456 p.
21. Gallagher D. Personality, coping and objective outcomes: extraversion, neuroticism, coping styles and academic performance. Personality and Individual Differences. 1996. Vol. 21. P. 421–429.
22. Karasek R.A, Theorell T. Healthy work: stress, productivity and the reconstruction of working life. New York : Basic Books, 1990. 222 p.
23. Kiel E., Heimlich U., Markowetz R., Braun A. and Weib S. How to cope with stress in special needs education? Stress-inducing dysfunctional cognitions of teacher students: the perspective of professionalization. European Journal of Special Needs Education. 2016. Vol. 31, Issue 2. P. 421–429.
24. Kokkinos C.M., Davazoglou A.M. Special education teachers under stress: Evidence from a Greek national study. Educational Psychology. 2009. Vol. 29. Issue 4. P. 38–57.
