ВПЛИВ ПСИХОТРЕНІНГОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ КЕРІВНИКІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ: РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Анотація

Мета – визначення результативних механізмів розвитку управлінської компетентності керівників органів Національної поліції в контексті застосування психотренінгових технологій. Стаття присвячена визначенню ефективності застосування психологічного тренінгу з метою розвитку управлінської компетентності керівників органів національної поліції України. Розроблений психотренінг було спрямовано на розвиток комунікативної компетентності керівників, їх здатності до успішного проведення перемовин та публічних виступів.

Методи. Для визначення ефективності психологічного тренінгу було проведено вхідну та підсумкову психодіагностику та застосовано такий психодіагностичний комплекс: «Діагностика комунікативних і організаторських здібностей» (КОЗ-2) (В.В. Синявський, Б.О. Федоришин), «Типи поведінки у конфлікті» (К. Томас), поліфакторна методика Р. Кеттелла (форма С). Вірогідність отриманих результатів була підтверджена за допомогою методів математичної статистики.

Результати. Отримані дані засвідчують високий рівень ефективності розробленого психотренінгу, спрямованого на розвиток психологічних чинників управлінської компетентності керівників органів Національної поліції. Так, в результаті проведеного дослідження спостерігається зростання рівня комунікативних та організаторських здібностей, а також розвиток здатності учасників до результативного подолання конфліктних ситуацій. Значущими результатами тренінгу є також розвиток можливостей емоційної саморегуляції, зростання соціальної сміливості, автономності, збільшення тенденцій до радикальних проявів в управлінській діяльності.

Висновки. В результаті застосування психологічного тренінгу підвищується здатність керівників до результативного вирішення конфліктних ситуацій, а також відбувається розвиток їх комунікативних та організаторських здібностей. Розроблений психологічний тренінг також позитивно впливає на здатність до емоційної саморегуляції, соціальну сміливість, відповідальність та нормативність поведінки, особистісну автономність та радикальність в управлінській діяльності.