СПОСОБИ ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ОСОБИ, ЯКА ПОСТРАЖДАЛА ВНАСЛІДОК ВОЄННОЇ АГРЕСІЇ

  • Тетяна Михайлівна Титаренко
Ключові слова: соціально-психологічний супровід, травматичний досвід, технології відновлення психологічного здоров’я, стратегія травма-чутливого супроводу, пряма і опосередкована підтримка, реальні і віртуальні спільноти

Анотація

Мета роботи – специфікація соціально-психологічного супроводу особистості через визначення способів його організації. Як основний метод використано концептуалізацію досвіду розробки технологій відновлення психологічного здоров’я особистості. Результати. Особливості супроводу охарактеризовано у координатах тривалості, опосередкованості та систематичності підтримувальних впливів. Визначено ефективну стратегію травма-чутливого супроводу – переінтерпретацію травматичного досвіду у діалогічній, літературній, образотворчій, театралізованій формах. З’ясовано такі етапи соціально-психологічного супроводу: діагностико-цільовий, що передбачає оперативне професійне дослідження характеру травми, стану психологічного здоров’я реципієнта, ресурсів відновлення; операційно-інструментальний, що передбачає підбір форм, методів, способів організації супроводу; мотиваційно-комунікативний, що передбачає залучення спільнот, віртуальних і реальних комунікативних мереж, груп самодопомоги для здійснення тривалого опосередкованого впливу; оцінково-корекційний, що передбачає моніторинг ефективності супроводу та внесення необхідних змін до його організації. Висновки. Розроблено спо- соби організації травма-чутливого соціально-психологічного супроводу, серед яких пряма і безпосередня підтримка, що забезпечує відновлення психологічного здоров’я особистості після травматизації; опосередкована підтримка через активізацію спільнот, державних і недержавних інституцій, що створює потенційне середовище конструктивних особистісних трансформацій; активізація залученості людини до різноманітних соціальних мереж, реальних і віртуальних, що підживлює її комунікативні ресурси; практики взаємо- та самопідтримки, що сприяють поступовому зростанню самостійності і відповідальності особистості за подальший плин власного життя, його перспективи.

Посилання

1. Климчук В., Королець І., Горбунова В. Громада – це Я : програма психосоціального сприяння громадській активності ветеранів АТО. Львів : Інститут психічного здоров’я Українського католицького університету, 2017. 46 с.
2. Лазоренко Б.П. Експертна оцінка та технології реінтеграції внутрішньоособистісних конфліктів в умовах переживання учасниками АТО наслідків травматичних подій. Конфліктологічна експертиза: теорія і методика. Київ, 2018. С. 34–36.
3. Лэнгле А. Персональный экзистенциальный анализ. Психология индивидуальности: Новые модели и концепции / под ред. Е.Б. Старовойтенко, В.Д. Шадрикова. Москва : НОУ ВПО МПСИ. 2012. С. 356–382.
4. Мирончак К.В. Практики підтримання самоефективності військового, що переживає втрату. Психологічна допомога особистості в складних обставинах життєдіяльності. Чернівці : ЧНУ ім. Ю. Федьковича, 2018. С. 132–135.
5. Мушкевич М.І. Поняття супроводу у сучасній психологічній науці. Проблеми загальної та педагогічної психології. 2011. Т. XIII, ч. 1. С. 287–294.
6. Прикладна психологія / за ред. В.М. Павленко. Харків : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2015. 457 с.
7. Савінов В.В. Використання плейбек-театру в роботі з внутрішньо переміщеними особами. Простір арт-терапії. 2018. Вип. 1 (23). С. 53–65.
8. Соціально-психологічні технології відновлення особистості після травматичних подій / за наук. ред. Т.М. Титаренко. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2019. 220 c.
9. Титаренко Т.М. Психологічне здоров’я особистості: засоби самодопомоги в умовах тривалої травматизації. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2018. 160 с.
10. Crone D.M., Sarkar M. Mental Health first aid for the UK Armed Forces. Health Promotion International / Oxford University Press. 2019. URL: https://academic.oup.com/heapro/advance-article-abstract/doi/10.1093/heapro/day112/5304750 (дата звернення: 15.07.2019).
11. Dvornyk M.S. Using mobile apps as a socio-psychological strategy of rehabilitation. Психологічні науки: проблеми і здобутки. 2017. Вип. 10. С. 53–67.
12. Matthews-Trigg N, Citrin D, Halliday S, et al. (2019) Understanding perceptions of global healthcare experiences on provider values and practices in the USA: a qualitative study among global health physicians and program directors. BMJ Open 2019. DOI: 10.1136/bmjopen-2018-026020 (дата звернення: 15.07.2019).
13. Smith J.A., & Osborn M. Interpretative phenomenological analysis as a useful methodology for research on the lived experience of pain. British Journal of Pain. 2015. № 9 (1), 41–42. URL: https://doi.org/10.1177/2049463714541642 (дата звернення: 15.07.2019).
14. Studwell K. The Mental Health Needs of Veterans, Service Members and Their Families. American psychological association. 2014. URL: https://www.apa.org/advocacy/military-veterans/mental-health-needs.pdf (дата звернення: 15.07.2019).
15. World Health Organization (2019). Suicide Rate By Country. World Population Review. URL: http://worldpopulationreview.com/countries/suicide-rate-by-country/ (дата звернення: 15.07.2019).
Опубліковано
2019-11-29
Сторінки
224-230
Розділ
СЕКЦІЯ 3 СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ