УСПІШНА ОПТАЦІЯ ЯК ЧИННИК ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

  • Ксенія Михайлівна Грузинова
Ключові слова: професійний вибір, спеціальність, заклад вищої освіти, здобувачі вищої освіти, криза професійного навчання

Анотація

Мета. У статті розглядаються результати дослідження, присвяченого вивченню професійної ідентичності студентів. Метою роботи є виявлення залежності статусу професійної ідентичності від успішності оптації, оцінки зробленого професійного вибору як вірного чи невірного.

Методи. Дослідження було проведено шляхом письмового очного групового опитування респондентів, тестування. У ході проведення опитування досліджуваним було надано такі методики дослідження: «Мето­дика вивчення професійної ідентичності» Л.Б. Шнейдер; соціальна анкета. Отримані в результаті опитування результати було узагальнено й проаналізовано за допомогою методів статистичної обробки.

Результати. Проведене дослідження дало змогу встановити, що формування професійної ідентичності за­лежить від позитивної оцінки власного вибору професії й закладу вищої освіти. Було визначено залежність статусу ідентичності від успішності оптації, оцінки зробленого професійного вибору як вірного чи невірного.

До групи студентів, які пройшли «успішну оптацію», було віднесено тих здобувачів вищої освіти, які задо­волені і обраною професією, і обраним закладом вищої освіти, не шкодують про зроблений на стадії оптації вибір спеціальності. Для цих студентів найбільшою мірою характерні статуси псевдопозитивної і позитивної зрілої професійної ідентичності. Було встановлено, що більшість студентів¸ які виявляють розчарування в об­раній спеціальності й воліють змінити напрям професійної підготовки, перебувають у стані професійної кризи. Для цієї групи здобувачів вищої освіти незадоволеність обраною професією може бути ознакою і причиною переживання кризи середини навчання. Схожий результат було отримано стосовно студентів, які розчаровані обраним закладом вищої освіти і бажають змінити місце навчання за умови збереження обраного напрям­ку професійної підготовки. У цьому випадку студенти здебільшого також переживають кризу професійного навчання або виявляють найбільшою мірою статуси передчасної, дифузної ідентичності. Найбільша частина здобувачів зі статусом передчасної ідентичності виявляє загальне розчарування вищою освітою – ці студенти виявляють незадоволення як обраною професією, так і своїм закладом вищої освіти.

Висновки. Було зроблено висновок, що актуальний статус професійної ідентичності залежить від специ­фіки оцінювання власного професійного вибору, а успішну оптацію можна вважати чинником розвитку зрілої професійної ідентичності під час навчання в закладі вищої освіти.

Посилання

1. Гарбузова Г.В. Эмпирические критерии формирования профессиональной идентичности студентов. Управление общественными и экономическими системами. 2007. № 1. С. 3–14.
2. Кулаков Р.С. Професійне самовизначення особистості: критерії та показники її сформованості в ранній юності. Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Проблеми сучасної психології. Київ, 2010. Вип. 8. С. 555–564.
3. Кулалаєва Н.В. Культура безпеки як умова реалізації професійної ідентичності майбутніх будівельників. Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Сер. : Професійна педагогіка. 2016. № 11. С. 115–122. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvipto_2016_11_16. (дата звернення : 28.11.2018).
4. Радзімовська О.В. Впровадження психолого-педагогічної технології розвитку професійної ідентичності як умова успішного професійного становлення учнів ПТНЗ. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2015. № 1-2. С. 83–96. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pippo_2015_1-2_10. (дата звернення : 28.11.2018).
5. Родичкина И.И. Особенности профессиональной идентичности студентов-психологов. Вестник Череповецкого государственного университета. 2008. № 1. С. 116–123.
6. Хомутиннікова Н.Н. До проблеми професійної ідентичності вихователя дошкільного закладу. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Психологія в Україні та за кордоном». м. Чернігів, 8–9 листопада 2013 р. Чернігів, 2013. С. 63–69.
7. Черненко В.П., Кравченко К.В. Професійна ідентичність студентів старших курсів. Наука і освіта. 2016. № 2-3. С. 191–195.
8. Шамлян К. Професійна ідентичність особистості. Соціогуманітарні проблеми людини. 2008. № 3. С. 137–142. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/spl_2008_3_18 (дата звернення : 28.11.2018).
9. Шнейдер Л.Б. Профессиональная идентичность : теория, эксперимент, тренинг. Москва : Издательство Московского психолого-социального института, 2004. 600 с.
10. Goltz H. H., Smith M. L. Forming and Developing Your Professional Identity Easy as PI. Health Promotion Practice. 2014. July 11. № 15(6). P. 785–789. DOI :10.1177/1524839914541279.
11. Tomer G., Mishra S. K. Professional identity construction among software engineering students: A study in India. Information Technology & People. 2015. № 29(1). DOI :10.1108/ITP-10-2013-0181.
Опубліковано
2019-09-22
Сторінки
15-22
Розділ
СЕКЦІЯ 1 ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ