ПСИХОЛОГІЯ КОНФЛІКТНОСТІ МІЖ СТРУКТУРАМИ «Я-КОНЦЕПЦІЇ»: ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ
Анотація
Метою нашого наукового пошуку є теоретико-практичне дослідження феноменології трансформації «Я-концепції» особистості, котра переживає важку життєву ситуацію, що часто стає особистісною кризою, якою є народження дитини з особливими потребами, а також вивчення «Я-реального» та «Я-ідеального» особистості мам.
Методи. Методологічною основою дослідження є положення про цілісний характер психічної організації особистості та взаємну зумовленість психологічних і соціальних феноменів. Основним методом представленого дослідження є метод активного соціально-психологічного навчання. Автор є психотерапевтом за методом «Кататимно-імагінативної психотерапії / Символдрами» та залученим до реалізації Проекту «Психологічний супровід батьків дітей з особливими потребами». Учасниками Проекту стали 28 мам, дев’ять із яких виховують дітей із синдромом Дауна, дев’ятнадцять – дітей-аутистів. Заняття з мамами проводилися у формі активного соціально-психологічного навчання, спрямованого на глибинно-рефлексивне самопізнання.
Результати. Завданнями першого модуля Проекту були: 1) афективна переоцінка психотравмуючої ситуації засобами зняття психоемоційного напруження за допомогою технік арт-терапії та психотренінгових технологій завдяки формуванню простору психологічної безпеки та прийняття, що дасть можливість поліпшити емоційне самопочуття учасниць; 2) налагодження соціальних контактів, яке сприятиме успішному існуванню в соціумі; 3) дослідження учасницями «Я-реального» та «Я-ідеального». Автор описує психологічні вправи: «Візитка», «Ринок», «Мої мрії», «Модель гармонії» та аналізує отримані результати.
Висновки. Конфліктність між структурами «Я-концепції» та переживання ситуації як травматичної призводять до особистісної дисгармонізації, можуть стати причиною депресивних станів, суїцидальних думок тощо. Психологічна травма мами, що виховує дитину з особливими потребами, локалізується у: 1) «Я-реальному» мами, яке набуває травматичного (посттравматичного) змісту, внаслідок чого людина перестає відчувати радість життя; 2) «Я-ідеальному», що є практично відсутнім або набуває фантастичного, утопічного змісту. Після закінчення першого модуля мами, даючи зворотній зв’язок по психологічній роботі, відзначили покращення психоемоційного почуття, настрою, відзначили важливість створеного простору психологічної безпеки та прийняття – простору, де є можливим розкриття нових шляхів подолання буденних труднощів.
Посилання
2. Білень Я.Є. Психолого-педагогічна допомога сім’ям, які виховують дітей з інвалідністю. Україна. Здоров’я нації. 2018. № 3/1 (51). С. 4–5.
3. Джемс У. Научные основы психологии. Минск : Харвест, 2003. 370 с.
4. Кон И.С. Открытие Я. Москва : Политиздат, 1978. 367 с.
5. Мисюра В.Ф. Психологическая реабилитация военнослужащих. Москва : ВАФ, 1995. 48 с.
6. Мясищев В.Н. Понятие личности в аспектах нормы и патологии. Психология отношений. 1995. Вып. VI. С. 48–53.
7. Налчаджан А.А. Социально-психологическая адаптация. Ереван, 1988. 69 с.
8. Роджерс К. Становление личности. Взгляд на психотерапию. Москва : Эксмо-Пресс, 2001. 414 с.
9. Сарджвеладзе Н.И. Личность и ее взаимодействие с социальной средой. Тбилиси : Мецниереба, 1989. 187 с.
10. Хорни К. Наши внутренние конфликты. Конструктивная теория невроза. Москва : Академический Проект, 2008. 224 с.
11. Чухрій І.В. Соціально-педагогічна реабілітація батьків, які виховують дітей з функціональними обмеженнями. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і психологія: Зб. наук. праць. 2016. Вип. 45. C. 153–158.
12. Яценко Т.С. Динамика развития глубинной психокоррекции: теория и практика. Днепропетровск : Инновация, 2015. 567 с.
13. Cooley C.H. Human Nature and the Social Order. New York: Charles Scribner’s Sons, 1922. 460 p.
14. Greenacre P. The Childhood of the Artist: Libidinal Phase Development and Giftedness. The Psychoanalytic Study of the Child. 1957. V. 12. P. 21–72.
15. Mahler M.S. Thoughts about Development and Individuation. The Psychoanalytic Study of the Child. 1963. V. 18. P. 307–324.