МАКСИМІЗАЦІЯ АБСУРДУ ЯК МЕТОД СУБОСОБИСТІСНОГО АНАЛІЗУ

  • О.В. Мазяр
Ключові слова: субособистість, психотерапія, саморегуляція, невроз, фрустрація, абсурд

Анотація

У статті обґрунтовано метод максимізації абсурду, який має психотерапевтичний ефект. Зміна структурних і функціональних зв’язків особистості за застосування методу максимізації абсурду показана на прикладі поведінки літературного персонажа.

Посилання

1. Васильева Н.Л. Факторы развития в психоаналитической теории личности и в имплицитных теориях. Вопросы психологии. 2007. № 6. С. 128–136.
2. Яценко Т.С. Психологічні основи групової психокорекції: навч. посібник. К.: Либідь, 1996. 264 с.
3. Знаков В. В. Понимание, постижение и экзистенциальный опит. Вопросы психологии. 2011. № 6. С. 15–24.
4. Трунова М.С., Орлов А.Б. Метод биологической обратной связи: психотерапевтическая перспектива. Вопросы психологии. 2014. № 6. С. 33–43.
5. Василюк Ф.Е. Майевтика как метод понимающей психотерапии. Вопросы психологии. 2008. № 5. С. 31–43.
6. Мусийчук М.В. О сходстве приемов остроумия и механизмов построения парадоксальных задач. Вопросы психологии. 2003. № 6. С. 99–105.
7. Волкова Д.Э., Орлов А.Б. Означение содержаний внутреннего мира клиента в разговорной и экспрессивной психотерапии. Вопросы психологии. 2009. № 2. С. 88–97.
8. Мазяр О.В. Онотогенез личности: субличностный поход. GESJ: Education Science and Psychology. 2016. № 5 (42). Р. 83–90.
9. Поршнев Б.Ф. О начале человеческой истории (проблемы палеопсихологии). М.: Академический проект, 2017. 544 с.
10. Франкл В. Человек в поисках смысла: сборник. М.: Прогресс, 1990. 368 с.
Сторінки
92-96
Розділ
СЕКЦІЯ 1 ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ