АБСУРДНІСТЬ ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА ВЛАСТИВІСТЬ СПРИЙМАННЯ

  • Олег Васильович Мазяр
Ключові слова: абсурд, сприймання, мислення, дезабсурдизація, смисл

Анотація

Мета. Аналіз феномену абсурдного сприймання як фундаментальної властивості психіки людини.

Методи. Порівняння двох варіантів тексту народної пісні «Вьюн над водой…» з антагоністичним смислом із метою встановлення її автентичного (первинного) варіанту.

Результати. Вибірка склала 230 осіб, які або здобувають фах психолога, або вже є професійними психологами. Результати дослідження показали: 73,9% вважають автентичним перший варіант тексту пісні з логічними помилками, 26,1% логічно збудованим другий варіант. У процесі дослідження ми міняли варіанти текстів місцями з метою уникнення впливу послідовності їхнього сприймання. 121 особа ознайомлювалася з наведеною вище послідовністю варіантів тексту в електронній формі, а 109 осіб – зі зміненою послідовністю текстів у паперовій формі. В обох випадках результати виявились приблизно однаковими. Електронне дослідження показало, що раціональний тип сприймання (відповідності до законів формальної логіки) властивий 24,8%, натомість до абсурдного типу сприймання схильні 75,2%. Паперова форма дослідження, відповідно, виявила такий розподіл результатів: 27,5% проти 72,5%. У паперовому варіанті дослідження взяли участь 12 осіб чоловічої статі. З них лише 16,7% виявились схильними до раціонального сприймання тексту, а 83,3% віддали перевагу абсурдному варіанту тексту. Відповідно, жінок, схильних до раціонального типу сприймання, виявилось 28,9%, а схильних до абсурдного типу – 71,1%.

Висновки. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що абсурд, або синкретизм, є первинною формою сприймання. Здатність до дезабсурдизації є вторинною і вимагає від суб’єкта певного розвитку інтелектуальних здібностей та зусиль. Проведене дослідження показує, що чверть досліджуваних виявляються нездатними здійснювати дезабсурдизацію навіть у ситуації порівняння логічного варіанту тексту із текстом, який містить очевидні логічні помилки. Перспективою нашого дослідження є розширення емпіричного поля та його доповнення аналізом рефлексії досліджуваних.

Посилання

1. Абсурд в коммуникациях, или Общение без понимания / под редакцией Е.С. Никитиной. Москва : URSS, 2017. 155 с.
2. Голубева О.В. Проблемы выводного знания и логический «абсурд» Л. Кэрролла : монография. Тверь : Тверской гос. ун-т, 2014. 191 с.
3. Мазяр О.В., Выготский Л.С. и Ж. Пиаже: две концепции психической инверсии. GESJ: Education Science and Psychology. 2019. № 1 (51). Р. 42–49.
4. Мазяр О.В. Мислення: між інсайтом і дезабсурдизацією. Теорія і практика сучасної психології. 2018. № 6. С. 17–21.
5. Пиаже Ж. Речь и мышление ребенка. Москва : Римис, 2008. 448 с.
6. Поршнев Б.Ф. О начале человеческой истории (проблемы палеопсихологии). Москва : Академический проект, 2017. 542 с.
7. Психологические исследования личности: история, современное состояние, перспективы: [сборник научных трудов] / [отв. ред. : М.И. Воловикова, А.Л. Журавлев, Н.Е. Харламенкова]. Москва : Ин-т психологии РАН, 2016. 447 с.
8. Тофтул М.Г. Логіка: посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ : Видавничий центр «Академія», 2008. 400 с.
9. Netchine-Grynberg G. The theories of Henri Wallon: From act to thought. Human Development. 1991. 34 (6). Р. 363–379.
10. The collected works of L.S. Vygotsky. Vol. 1. Problems of general psychology / R.W. Rieber & A.S. Carton, Eds. New York, NY, US : Plenum Press, 1987. 396 р.
Опубліковано
2019-10-08
Сторінки
30-36
Розділ
СЕКЦІЯ 1 ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ