СОЦІАЛЬНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЛІКАРЯ ЯК ФАКТОР ПРОДУКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ З ПАЦІЄНТАМИ
Ключові слова:
соціальна компетентність, лікар, взаємодія, «лікар–пацієнт», моделі
Анотація
У роботі визначено поняття соціальної компетентності лікаря, яка представлена знаннями, уміннями та навичками продуктивної взаємодії в медичному середовищі в процесі лікування, спрямованими на покращення стану пацієнта. Зазначено, що соціальна компетентність лікаря є необхідним компонентом його успішної професійної ефективності. Показано, що соціальна компетентність лікаря охоплює такі функції: пізнавальну, діяльнісно-прикладну, адаптаційно-орієнтаційну, організаційно-діяльнісну, орієнтаційну та рольову. Визначено основні моделі соціальної компетентності лікаря: професійноробочу, поведінкову, бізнес-модель, мотиваційно-когнітивну та комплексну, з переважанням професійно-робочої в державних медичних закладах та бізнес-моделі з мотиваційно-когнітивною моделлю в приватних медичних закладах України.
Посилання
1. Social performance: Symbolic action, cultural pragmatics, and ritual / J.C. Alexander, B. Giesen, J.L. Mast (ed.). Cambridge : Cambridge University Press, 2006. 366 p.
2. Influence of social competence of physicians on patient compliance with osteoporosis medications – a study on Polish postmenopausal women / N. Bryl et al. Ginekologia polska. 2012. Vol. 83. № 7. P. 511–517.
3. Buller M.K., Buller D.B. Physicians’ communication style and patient satisfaction. Journal of health and social behavior. 1987. Vol. 28(4). P. 375–388.
4. Cheetham G., Chivers G.E. Professions, competence and informal learning. Cheltenham : Edward Elgar Publishing, 2005. 217 p.
5. Cherniss C. Emotional intelligence: What it is and why it matters. Аnnual meeting of the Society for Industrial and Organizational Psychology. New Orleans, LA, 2000. URL: https://www.researchgate.net/publication/228359323_Emotional_intelligence_What_it_is_
and_why_it_matters (дата звернення: 26.12.2018).
6. Cohen S., Sherrod D.R., Clark M.S. Social skills and the stress-protective role of social support. Journal of personality and social psychology. 1986. Vol. 50. № 5. P. 963.
7. D’Zurilla T.J., Nezu A.M. Problem-solving therapy: A social competence approach to clinical intervention. New York : Springer Publishing Company, 1999. 300 p.
8. Fayol H. General and industrial management. New York : Ravenio Books, 2016. 107 p.
9. Gonzsci A., Athanasou J. Instrumentación de la educación basada en competencias. Competencia laboral y educación basada en normas de competencia / A. Argüelles(comp.). México : Limusa/SEP/CNCCL/CONALEP, 1996. P. 272–273.
10. Guerrero D., De los Ríos I. Professional competences: a classification of international models. Procedia-Social and Behavioral Science Journal. 2012. Vol. 46. P. 1290–1296.
11. Laursen K., Foss N.J. New human resource management practices, complementarities and the impact on innovation performance. Cambridge Journal of economics. 2003. Vol. 27. № 2. P. 243–263.
12. Physicians’ social competence in the provision of care to persons living in poverty: research protocol / C. Loignon et al. BMC health services research. 2010. Vol. 10. № 1. P. 79.
13. Lymar L.V. The basic components of the “doctorpatient” constructive interaction. Middle East J Sci Res. 2013. Vol. 13. P. 6–11.
14. McClelland D.C. Identifying competencies with behavioral-event interviews. Psychological science. 1998. Vol. 9. № 5. P. 331–339.
15. Prahalad C.K., Hamel G. The core competence of the corporation. Strategische unternehmungsplanung – strategische unternehmungsführung. Berlin, Heidelberg : Springer, 2006. P. 275–292.
16. Cultural competence among physicians treating Mexican Americans who have diabetes: A structural model / J.O.F. Reimann et al. Social Science & Medicine. 2004. Vol. 59. № 11. P. 2195–2205.
17. Riggio R.E. Before emotional intelligence: Research on nonverbal, emotional, and social competences. Industrial and Organizational Psychology. 2010. Vol. 3. № 2. P. 178–182.
18. White R.W. Motivation reconsidered: The concept of competence. Psychological Review. 1959. Vol. 66(5). P. 297–333. URL: http://dx.doi.org/10.1037/h0040934 (дата звернення: 26.12.2018).
19. Агаркова А.О. Формування професійно-етичної культури майбутніх лікарів у вищих навчальних закладах : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.07 ; Нац пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. Київ, 2011. 22 с.
20. Борбич Н.В. Формування соціальної компетентності студентів педагогічних коледжів як соціально-педагогічна проблема. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2014. № 10(1). С. 166–170.
21. Булах І.Є., Пащенко В.В.Цілі медичної освіти як системно творчий елемент. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2000. № 1. С. 78–84.
22. Гончаров С.З. Социальная компетентность личности: сущность, структура, критерии и значение. Образование и наука. 2004. № 2. С. 3–9.
23. Гончарова-Горянська М.В. Соціальна компетентність: поняття, зміст, шляхи формування в дослідженнях зарубіжних авторів. Рідна школа. 2004. № 7–8. С. 71–74.
24. Гуменна І.Р. Комунікативна компетентність як одна із складових частин професійної культури майбутніх лікарів. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Педагогіка. Соціальна робота». 2013. № 29. С. 42–45.
25. Докторович М.О. Соціальна компетентність як наукова проблема. Психологія і суспільство. 2009. № 3(37). С. 144–147.
26. Зарубінська І.Б. Теоретико-методичні основи формування соціальної компетентності студентів вищих навчальних закладів економічного профілю : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти». Київ. 2011. 39 с.
27. Зимняя И.А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата образования. Эксперимент и инновации в школе. 2009. № 2. С. 7–14.
28. Кутузова О.Б. Социально-коммуникативная компетентность в профессиональной деятельности будущих медицинских работников. Вестник Саратовского государственного технического университета. 2012. № 1.1. С. 58–64.
29. Кульбашна Я.А. Значущість соціального складника у процесі формування професійної компетентності майбутніх стоматологів. Педагогічний процес: теорія і практика. 2014. № 2. С. 76–81.
30. Мудрик А.К. Соціальний інтелект та соціальна компетентність. Практична психологія та соціальна робота. 2006. № 3. С. 4–6.
31. Мруга М.Р. Структурно-функціональна модель професійної компетентності майбутнього лікаря як основа діагностування його фахових якостей : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти». Київ, 2017. 27 с.
32. Онищенко Г.І. Психологічні умови розвитку комунікативної компетентності майбутнього сімейного лікаря : автореф. дис. … канд. психол. наук : 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія». Київ, 2008. 21 с.
33. Тимофієва М.П. Психологічні умови розвитку комунікативної компетентності майбутнього сімейного лікаря : автореф. дис. … канд. пед. наук : 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» ; Інститут психології ім. Г.С. Костюка. Київ, 2008. 24 с.
34. Хуторской А.В. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования. Народное образование. 2003. № 2. С. 15–19.
2. Influence of social competence of physicians on patient compliance with osteoporosis medications – a study on Polish postmenopausal women / N. Bryl et al. Ginekologia polska. 2012. Vol. 83. № 7. P. 511–517.
3. Buller M.K., Buller D.B. Physicians’ communication style and patient satisfaction. Journal of health and social behavior. 1987. Vol. 28(4). P. 375–388.
4. Cheetham G., Chivers G.E. Professions, competence and informal learning. Cheltenham : Edward Elgar Publishing, 2005. 217 p.
5. Cherniss C. Emotional intelligence: What it is and why it matters. Аnnual meeting of the Society for Industrial and Organizational Psychology. New Orleans, LA, 2000. URL: https://www.researchgate.net/publication/228359323_Emotional_intelligence_What_it_is_
and_why_it_matters (дата звернення: 26.12.2018).
6. Cohen S., Sherrod D.R., Clark M.S. Social skills and the stress-protective role of social support. Journal of personality and social psychology. 1986. Vol. 50. № 5. P. 963.
7. D’Zurilla T.J., Nezu A.M. Problem-solving therapy: A social competence approach to clinical intervention. New York : Springer Publishing Company, 1999. 300 p.
8. Fayol H. General and industrial management. New York : Ravenio Books, 2016. 107 p.
9. Gonzsci A., Athanasou J. Instrumentación de la educación basada en competencias. Competencia laboral y educación basada en normas de competencia / A. Argüelles(comp.). México : Limusa/SEP/CNCCL/CONALEP, 1996. P. 272–273.
10. Guerrero D., De los Ríos I. Professional competences: a classification of international models. Procedia-Social and Behavioral Science Journal. 2012. Vol. 46. P. 1290–1296.
11. Laursen K., Foss N.J. New human resource management practices, complementarities and the impact on innovation performance. Cambridge Journal of economics. 2003. Vol. 27. № 2. P. 243–263.
12. Physicians’ social competence in the provision of care to persons living in poverty: research protocol / C. Loignon et al. BMC health services research. 2010. Vol. 10. № 1. P. 79.
13. Lymar L.V. The basic components of the “doctorpatient” constructive interaction. Middle East J Sci Res. 2013. Vol. 13. P. 6–11.
14. McClelland D.C. Identifying competencies with behavioral-event interviews. Psychological science. 1998. Vol. 9. № 5. P. 331–339.
15. Prahalad C.K., Hamel G. The core competence of the corporation. Strategische unternehmungsplanung – strategische unternehmungsführung. Berlin, Heidelberg : Springer, 2006. P. 275–292.
16. Cultural competence among physicians treating Mexican Americans who have diabetes: A structural model / J.O.F. Reimann et al. Social Science & Medicine. 2004. Vol. 59. № 11. P. 2195–2205.
17. Riggio R.E. Before emotional intelligence: Research on nonverbal, emotional, and social competences. Industrial and Organizational Psychology. 2010. Vol. 3. № 2. P. 178–182.
18. White R.W. Motivation reconsidered: The concept of competence. Psychological Review. 1959. Vol. 66(5). P. 297–333. URL: http://dx.doi.org/10.1037/h0040934 (дата звернення: 26.12.2018).
19. Агаркова А.О. Формування професійно-етичної культури майбутніх лікарів у вищих навчальних закладах : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.07 ; Нац пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. Київ, 2011. 22 с.
20. Борбич Н.В. Формування соціальної компетентності студентів педагогічних коледжів як соціально-педагогічна проблема. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2014. № 10(1). С. 166–170.
21. Булах І.Є., Пащенко В.В.Цілі медичної освіти як системно творчий елемент. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2000. № 1. С. 78–84.
22. Гончаров С.З. Социальная компетентность личности: сущность, структура, критерии и значение. Образование и наука. 2004. № 2. С. 3–9.
23. Гончарова-Горянська М.В. Соціальна компетентність: поняття, зміст, шляхи формування в дослідженнях зарубіжних авторів. Рідна школа. 2004. № 7–8. С. 71–74.
24. Гуменна І.Р. Комунікативна компетентність як одна із складових частин професійної культури майбутніх лікарів. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Педагогіка. Соціальна робота». 2013. № 29. С. 42–45.
25. Докторович М.О. Соціальна компетентність як наукова проблема. Психологія і суспільство. 2009. № 3(37). С. 144–147.
26. Зарубінська І.Б. Теоретико-методичні основи формування соціальної компетентності студентів вищих навчальних закладів економічного профілю : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти». Київ. 2011. 39 с.
27. Зимняя И.А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата образования. Эксперимент и инновации в школе. 2009. № 2. С. 7–14.
28. Кутузова О.Б. Социально-коммуникативная компетентность в профессиональной деятельности будущих медицинских работников. Вестник Саратовского государственного технического университета. 2012. № 1.1. С. 58–64.
29. Кульбашна Я.А. Значущість соціального складника у процесі формування професійної компетентності майбутніх стоматологів. Педагогічний процес: теорія і практика. 2014. № 2. С. 76–81.
30. Мудрик А.К. Соціальний інтелект та соціальна компетентність. Практична психологія та соціальна робота. 2006. № 3. С. 4–6.
31. Мруга М.Р. Структурно-функціональна модель професійної компетентності майбутнього лікаря як основа діагностування його фахових якостей : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти». Київ, 2017. 27 с.
32. Онищенко Г.І. Психологічні умови розвитку комунікативної компетентності майбутнього сімейного лікаря : автореф. дис. … канд. психол. наук : 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія». Київ, 2008. 21 с.
33. Тимофієва М.П. Психологічні умови розвитку комунікативної компетентності майбутнього сімейного лікаря : автореф. дис. … канд. пед. наук : 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» ; Інститут психології ім. Г.С. Костюка. Київ, 2008. 24 с.
34. Хуторской А.В. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования. Народное образование. 2003. № 2. С. 15–19.
Опубліковано
2019-03-25
Сторінки
239-245
Розділ
СЕКЦІЯ 3 СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ
