ЕМПАТІЙНІСТЬ І ТОЛЕРАНТНІСТЬ ЯК ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ СПРАВЕДЛИВОГО СТАВЛЕННЯ ПЕДАГОГА ДО УЧНІВ
Ключові слова:
емпатійність, толерантність, справедливе ставлення, соціальна справедливість, педагогічна взаємодія
Анотація
У статті аналізуються емпатійність і толерантність як психологічні чинники справедливого ставлення вчителя до учнів. Презентуються результати емпіричного їх дослідження. Обґрунтовується вплив емпатійності та толерантності вчителів на соціальну справедливість у педагогічній взаємодії.
Посилання
1. Амонашвили Ш.А. Психологические основы педагогики сотрудничества. К.: Освіта, 1991. 111 с.
2. Бех І.Д. Психологічні джерела виховної майстерності. К.: Академвидав, 2009. 248 с.
3. Бродский Д.А. Некоторые психологические основы социальной толерантности. Права ребёнка и толерантность. Использование сообщества в рамках обучающего процесса: сб. ст. Ростов-на-Дону: Дана, 2002. С. 142–159.
4. Гаврилова Т.П. Понятие эмпатии в зарубежной психологии. Вопросы психологии. 1975. № 2. С. 147–158.
5. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты: учебное пособие. Самара: Издательский Дом «Бахрах-М», 2008. С. 486–490.
6. Ильин Е.П. Психология общения и межличностных отношений. СПб.: Питер, 2010. 576 с.
7. Косоногов В.А. Психометрические свойства русской версии методики «Коэффициент эмпатии». Психология в России: современное состояние. 2014. № 7(1). С. 96–104.
8. Липатов В.А. Семантические подходы к определению социальной толерантности. URL: http://www.religare.ru/2_55331_1_21.html.
9. Синица И.Е. О такте и мастерстве (беседы с молодыми педагогами).К.: Рад. шк., 1976. 168 с.
10. Страхов И.В. Психология педагогического такта. Саратов: Саратов. ун-т, 1966. 280 c.
11. Скок А.Г. Модель навчання толерантності. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Психологічні науки. Чернігів, 2011.. Вип. 94. Т. ІІ. С. 162–164.
12. Dymond Rosalind F. Personality and empathy. Journal of Consulting Psychology. Vol 14(5), Oct. 1950. Р. 343–350.
13. Rogers С.R. Empatic: an unappreciated way of being. The Counseling Psychologist. 1975. V. 5. № 2. P. 2–10.
2. Бех І.Д. Психологічні джерела виховної майстерності. К.: Академвидав, 2009. 248 с.
3. Бродский Д.А. Некоторые психологические основы социальной толерантности. Права ребёнка и толерантность. Использование сообщества в рамках обучающего процесса: сб. ст. Ростов-на-Дону: Дана, 2002. С. 142–159.
4. Гаврилова Т.П. Понятие эмпатии в зарубежной психологии. Вопросы психологии. 1975. № 2. С. 147–158.
5. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты: учебное пособие. Самара: Издательский Дом «Бахрах-М», 2008. С. 486–490.
6. Ильин Е.П. Психология общения и межличностных отношений. СПб.: Питер, 2010. 576 с.
7. Косоногов В.А. Психометрические свойства русской версии методики «Коэффициент эмпатии». Психология в России: современное состояние. 2014. № 7(1). С. 96–104.
8. Липатов В.А. Семантические подходы к определению социальной толерантности. URL: http://www.religare.ru/2_55331_1_21.html.
9. Синица И.Е. О такте и мастерстве (беседы с молодыми педагогами).К.: Рад. шк., 1976. 168 с.
10. Страхов И.В. Психология педагогического такта. Саратов: Саратов. ун-т, 1966. 280 c.
11. Скок А.Г. Модель навчання толерантності. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Психологічні науки. Чернігів, 2011.. Вип. 94. Т. ІІ. С. 162–164.
12. Dymond Rosalind F. Personality and empathy. Journal of Consulting Psychology. Vol 14(5), Oct. 1950. Р. 343–350.
13. Rogers С.R. Empatic: an unappreciated way of being. The Counseling Psychologist. 1975. V. 5. № 2. P. 2–10.
Сторінки
41-45
Розділ
СЕКЦІЯ 2 ПЕДАГОГІЧНА ТА ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ
