ЖИТТЄВА УСПІШНІСТЬ ЯК ФЕНОМЕН, НА ЯКИЙ ВПЛИВАЄ ЕФЕКТ СОЦІАЛЬНОЇ БАЖАНОСТІ
Анотація
Статтю присвячено питанню соціальної бажаності та її впливу на валідність опитувальника. На прикладі розроблення опитувальника для оцінювання рівня життєвої успішності показано вплив соціальної бажаності на викривлення даних. Також продемонстровано шкали, які потрапили під вплив соціальної бажаності. Розглядаються шляхи зниження ефекту соціальної бажаності.
Під час розроблення опитувальника для оцінювання рівня життєвої успішності виявлено проблему соціальної бажаності та її впливу на отримані дані. Після першого випробування опитувальника на вибірці студентів з’ясовано відсутність нормального розподілу за декількома шкалами. Проаналізовано можливість помилки у формуванні вибірки або результату впливу соціальної бажаності. Після повторної перевірки опитувальника на іншій вибірці виявлено відсутність нормального розподілу, але після поділу вибірки на групи показано нормальний розподіл у групі з низьким рівнем соціальної бажаності й відсутність нормального розподілу в групі з високим рівнем соціальної бажаності. На основі подальшого порівняльного аналізу показано значущу різницю в рівні соціальної бажаності в чоловіків і жінок. Виявлено також значущу різницю в рівні деяких змінних між групами чоловіків з високим і низьким рівнями соці- альної бажаності. Виявлено лише одну істотну різницю в групах жінок з високим і низьким рівнями соціальної бажаності. Доведено, що під ефект соціальної бажаності під час дослідження життєвої успішності в основному підпадають відповіді чоловіків. Можливо, це стається через високі очікування в суспільстві щодо досягнення успіху чоловіками. Профілактичних заходів зі зменшення ефекту соціальної бажаності, таких як різні типи питань (прямі і зворотні) або різні способи постановки питань (самооцінка, оцінювання партнером, оцінювання іншими), недостатньо, краще використовувати шкалу соціальної бажаності.
Посилання
2. The Influence of Conversational Agents on Socially Desirable Responding / R. Schuetzler et al. Proceedings of the 51st Hawaii International Conference on System Sciences. 2018. P. 283–292.
3. The Dark Triad and the self-presentation variables of socially desirable responding and self-monitoring / C. Kowalski et al. Personality and Individual Differences. 2018. № 120. P. 234–237.
4. Domínguez Espinosa C.A. An Indigenous Social Desirability Scale. Measurement and Evaluation in Counseling and Development. 2014. URL: http://mec.sagepub.com/content/early/2014/02/17/0748175614522267 (access date: 20.12.2018).
5. Ziegler M., Matthias M. Modeling Socially Desirable Responding and Its Effects. Educational and Psychological Measurement. 2009. Vol. 69. № 4. P. 548–565.
6. Stocke V., Hunkler C. Measures of Desirability Beliefs and their Validity as Indicators for Socially Desirable Responding. Field Methods. 2006. Vol. 19. Іss. 3. P. 313–336.
7. Боровинська І.Є. До психологічного розуміння понять «успіх», «успішність», «життєвий успіх», «життєва успішність». Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2017. № 3. Т. 2. С. 142–147.
8. Ільіна Ю.М. Методика дослідження життєвого сценарію «успіх». URL : http://lib.iitta.gov.ua/1711/1/Lototska_lifescenario_recearch_metod_2010.pdf (access date: 20.12.2018).
9. Поліванова О.Є. Взаємозв’язок уявлення про успіх та соціально-психологічних характеристик особистості у сучасній молоді. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Психологія». 2014. № 1099. Bип. 54. С. 19–22.
10. Childhood Predictors and Adult Life Success of Adolescent Delinquency Abstainers / N. Mercer et al. Journal of Abnormal Child Psychology. 2015. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4785193/(access date: 20.12.2018).
11. Parker B., Chusmir L. Development and validation of a life-success measures scale. Psychological Reports. 1992. № 70(2). P. 627–637.
12. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии. Санкт-Петербург : ООО «Речь», 2004. 350 с.
