КІНОТРЕНІНГ ЯК ПРАКТИКА УСПІШНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

  • І.А. Власенко
  • В.А. Фокіна
Ключові слова: кінотренінг, навички, успішна комунікація, студенти

Анотація

У статті проведено теоретичний аналіз використання кінотренінгу як психологічної практики, його завдань, сфер застосування. Кінотренінг розглядається як груповий метод роботи психолога із психічно здоровими людьми, які прагнуть до особистісного зростання, поліпшення відносин із оточуючими. Представлено результати анкетування рівня розвитку комунікативних навичок студентів. Встановлено, що в опитаних переважає середній рівень розвитку комунікативних навичок, вони мають потребу вдосконалювати уміння швидко налагоджувати контакти з незнайомими людьми та здатність виступати публічно. Описано програму кінотренінгу з метою розвитку навичок успішної комунікації особистості.

Посилання

1. Березин С.В. Кинотерапия и кинотренинг : практическое пособие для психологов и социальных
работников. URL: http://kinoterapia.info/wp-content/ uploads/2016/01/berezin_kinoterapia_dlya_.pdf (дата
звернення: 12.12.2018).
2. Белая Е.Н. Теория и практика межкультурной коммуникации : учебное пособие. Москва : Форум, 2011. 208 с.
3. Бодалев А.А. Личность и общение. Избранные труды. Москва : Педагогика, 1983. 272 с.
4. Бондаренко Е.А. Теория и методика социально-творческой реабилитации средствами аудиовизуальной культуры. Омск : Сиб. филиал Рос. ин-та культурологии, 2000. 91 с.
5. Забродська Н.В. Передумови успішної комунікації. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2005. URL: http://eprints.zu.edu.ua/2144/1/05znvpuk.pdf (дата звернення: 15.12.2018).
6. Красных В.В. Основы психолингвистики и теории коммуникации : курс лекций. Москва : ИТДГК «Гнозис», 2001. 270 с.
7. Менегетти А. Кино, театр, бессознательное. Том 1. Пер. с итал. Москва : ННБФ «Онтопсихология», 2001. 384 с.
8. Одинцов В.В. Популярная кинотерапия. Казань : Астор и Я, 2014. 64 с.
9. Петровская Л.А. Общение – компетентность – тренинг. Избранные труды. Москва : Смысл, 2007. 387 с.
10.Почепцов Г.Г. Теория коммуникации. Киев : Ваклер ; Москва : Рефл-бук, 2001. 656 с.
11.Ballard M.B. The Family Life Cycle and Critical Transitions: Utilizing Cinematherapy to Facilitate Understanding and Increase Communication. Journal of Creativity in Mental Health. 2012. Vol. 7. Issue 2. P. 141–152. DOI: 10.1080/15401383.2012.685004 (дата звернення: 12.12.2018).
12.Dumtrache S.D. The Effects of a Cinema-therapy Group on Diminishing Anxiety. Young People Procedia – Social and Behavioral Sciences. 2014. Vol. 127. P. 717–721.
13.Pettry D.W. Cinema Therapy: An Idea for Recreational Therapists. URL: http://www.dannypettry.com/cinematherapy.html (дата звернення: 14.12.2018).
14.Schulenberg S.E. Psychotherapy and Movies: On Using Films. Clinical Practice Journal of Contemporary
Psychotherapy. 2003. Vol. 33. Issue 1. P. 35. URL: http://www.cinematherapy.com/pressclippings/Schulenberg-article.pdf (дата звернення: 15.12.2018).
15.Solomon G. Sometimes the Answers to Life’s Problems are Found in the Movies. 2013. URL: http://www.cinema-therapy.com/About.html (дата звернення: 15.12.2018).
16.Wooder B. Movie Therapy: How It Changes Lives. London: Rideau Lakes Publishing, 2008. 248 p.
Опубліковано
2019-03-25
Сторінки
101-106
Розділ
СЕКЦІЯ 2 ПЕДАГОГІЧНА ТА ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ