ВІЙНА ЯК ОБ’ЄКТ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ РАКУРС
Анотація
Актуальність аналізу методологічних проблем соціально-психологічних досліджень, котрі проводяться під час війни, обумовлена появою широкого спектру публікацій, що висвітлюють різноманітні аспекти змін у суспільстві. Мета статті полягає в ідентифікації особливостей досліджень, що виникають при його проведенні у період збройного конфлікту, та в оцінюванні загроз валідностей, які походять внаслідок існування цих особливостей. Методи дослідження. Завдяки узагальненню, інтерпретації та систематизації досліджень, проведених в умовах війни, виокремлено низку чинників, які перешкоджають досягненню «методологічної чистоти», спричинюють загрози процедурам отримання й обробки емпіричних даних, повноті та адекватності інтерпретації встановлених закономірностей, коректності генералізацій та екстраполяцій. Результати. Автор показує, що етичні вимоги позначуються не лише на комунікації між дослідником й респондентом, але чинять вплив на повноту отриманих даних, надійність і валідність вимірювань. Політизація усіх сфер життя, будучи специфічною версією «фону», призводить до появи особливої форми соціальної бажаності, а саме: політичної бажаності, яка в умовах війни межує зі способами збереження свободи або життя. Образ суспільства, що закладається в ідею дослідження, регулює правомірність генералізацій та екстраполяцій, позаяк війна докорінним чином змінює і формальну, і неформальну структури суспільства, задає нову ієрархію його ідентичностей, а також створює нові лінії роз’єднання та з’єднання соціальної тканини. Окремо автор аналізує проблему релевантності «довоєнного» образу суспільства та ієрархії його ідентичностей щодо завдань, які постають перед дослідником в умовах війни. Висновок. Проаналізувавши виклики, що виникають під час вивчення суспільств у стані збройного конфлікту, можна підсумувати: зміни в дослідницькому процесі не просто пов’язані зі зростанням інтенсивності (чи іншої специфічності) соціальних процесів, вони потребують особливих методичних підходів, оскільки унеможливлюють дотримання більшості критеріїв науковості у соціальних науках. Останнє буде справедливим як для кількісних, так і для якісних досліджень, оскільки предметом для тих і тих однаково буде виявлятися небезпечний досвід війни, що походить від нетривкої суб’єктивності й кардинальним чином змінює статус упередженості в досліджуваній площині.
Посилання
2. Helbardt, S. & Hellmann-Rajanayagam, D. & Korff, R. (2010). War's dark glamour: Ethics of research in war and conflict zones. Cambridge Review of International Affairs. 23. 349-369.
3. Johnson, N. R. (1987). Panic and the breakdown of social order: Popular myth, social theory, empirical evidence. Sociological Focus, 20, 171–183.
4. Keating, J. P. (1982). The myth of panic. Fire Journal, May, 56–61, 147.
5. Kelly, H. H., & Condry, J. C., Jr. (1965). Collective behavior in a simulated panic situation. Experimental Social Psychology, 1, 20–54.
6. Lago, D. & Palidda, S. (2010). Conflict, Security and the Reshaping of Society: The Civilization of War. London ; New York : Routledge
7. Malesevic, S. (2010). The Sociology of War and Violence. New. York: Cambridge University Press.
8. Nyirabikali, G. (2013). The importance of field research for civil society organizations: peacebuilding strategies. Stockholm: Stockholm international peace research institute. Retrieved from http://www.sipri.org/research/security/Mali
9. Ukrainian Civil Society under the War. The sociological study (2023) Retrieved from https://ucipr.org.ua/en/publications/analytical-reports/ukrainian-civil-society-under-the-war-december-2022-january-2023
10. Upeniece, V. (2016). War and society. SHS Web of Conferences. 30. 00009. Retrieved from https://www.shsconferences.org/articles/shsconf/pdf/2016/09/shsconf_shw2016_00009.pdf
11. War & Society (2024) https://www.tandfonline.com/journals/ywar20/about-this-journal