САМОРЕГУЛЯЦІЯ ЯК ВАЖЛИВИЙ ФАКТОР ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОСТІ ПІДЛІТКІВ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ РОЗУМОВОГО РОЗВИТКУ

Галина Юріївна Галацан

doi:10.32999/ksu2312-3206/2024-2-4

Галина Юріївна Галацан https://orcid.org/0000-0003-0009-2913

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2024-2-4

Ключові слова: адаптація, саморегуляція, підлітки з порушенням розумового розвитку, креативність

Анотація

статті наведено значення саморегуляції для формування креативності підлітків із порушенням розумового розвитку. Метою дослідження є з’ясування стану загальної саморегуляції та її складових: наполегливості та самовладання в підлітків із порушенням розумового розвитку. Методи дослідження. У дослідженні використано методику А. В. Зверькова в модифікації Є. В. Ейдмана для дослідження рівня вольової саморегуляції. Результати. Мінливі умови навколишнього середовища вимагають адаптації людини для підтримування рівноваги людини й зовнішнього світу. Адаптаційні процеси весь час змінюються відповідно до змінних умов середовища. Психічна адаптація дає змогу задовольняти актуальні потреби індивіда, поведінки та всієї діяльності загалом. Для здійснення адаптації потрібна саморегуляція. Саморегуляція підтримує психічну активність, забезпечує свідому організацію і корекцію дій і виступає як вольова лінія діяльності. На цьому рівні регулювання здійснюється не як дія одного мотиву, а як складне особистісне рішення, у якому враховуються бажане і небажане й конкретно змінюється ставлення перебігу діяльності. Творчість як діяльність є складним процесом, у якому задіяні індивідуально-психологічні властивості людини. Враховуючи, що креативність – це складова творчості, а творчість неможлива без особистісних якостей, необхідним є формування її складових і, зокрема, саморегуляції. Саме вони надають результатам старань унікальності, цінності, неповторності. Рефлексія є механізмом особистісно-смислового рівня саморегуляції і психологічною детермінантою креативності. Тому доцільно було вивчення стану саморегуляції дітей підліткового віку. Висновки. Встановлено, що рівень вольової саморегуляції підлітків із порушенням розумового розвитку змінився за загальним рівнем та його складовими. Із середнього рівня розвитку всі показники вольової саморегуляції підвищилися й перейшли на наступний, підвищений, рівень, що свідчить про результативність застосованої корекційної програми.

Посилання

1. Бех І. Д. Виховання особистості. У 2 кн. Київ : Либідь, 2003. 272 с.
2. Гриньова М. В., Кононова М. М. Саморегуляція навчальної діяльності та професійний розвиток студентської молоді : монографія. Полтава : Астрая, 2021. 384 с.
3. Дімітрова-Бурлаєнко С. Д. Дефініції понять «творчість» і «креативність» у сучасному науковому дискурсі. Наукові записки НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія: Педагогічні науки. 2017. Вип. 135. С. 82–89. URI: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/24191.
4. Зверьков А. Г., Ейдман Э. В. Опитувальник вольового самоконтролю. 1990. https://psytests.org/emvol/volsam.html.
5. Карпенко Н. А. Психологія творчості : навч. посібник. Львів : ЛьвДУВС, 2016. 156 с.
6. Макарчук М. Ю., Куценко Т. В., Кравченко В. І., Данилов С. А. Психофізіологія : навчальний посібник. Київ : ООО «Інтерсервіс», 2011. 329 с.
7. Максименко С. Д., Седих К. В., Моргун В. Ф., Тітов І. Г. Лавриненко В. А. Психологія і особистість. 2013. № 1. С. 59–74.
8. Міщиха Л. П. Психологія творчості : навчальний посібник. Івано-Франківськ : Гостинець, 2007. 448 с.
9. Моляко В. А. Творческая одаренность и воспитание творческой личности. Київ, 1991.
10. Jung R.E., Haier R.J. The Parieto-Frontal Integration Theory (P-FIT) of intelligence: Converging neuroimaging evidence. Behavioral and brain sciences. 2007. V. 30. P. 2–147.