АДАПТОВАНА ОСОБИСТІСТЬ ЯК СУБ’ЄКТ НАВЧАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • І.М. Галян Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
  • А.І. Галян Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ»
Ключові слова: особистість, соціально-психологічна адаптація, рівні адаптованості, адаптивність, суб’єктність, навчально-професійна діяльність

Анотація

У статті представлені результати теоретико-емпіричного дослідження адаптації молодих людей, що навчаються у закладах освіти. Зазначається, що провідною характеристикою студента як суб’єкта на- вчально-професійної діяльності є його соціально-психологічна адаптованість до умов навчання. Ак- центовано на необхідності формування адаптивності як властивості особистості. Засвідчено наявність
у них внутрішньої, змістової своєрідності у прояві адаптивності майбутніх медичних працівників.

Посилання

1. Балл Г.О. Інтегративно-особистісний підхід у психології: впорядкування головних понять. Психологія і суспільство. 2009. № 4. С. 25–53.
2. Вишняков И.А. Условия подготовки профессионального психолога в вузе. Ежегодник Российского психологического общества: матер. ІІІ Всероссийского съезда психологов (25-28 июня 2003 г.). Санкт-Петербург: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2003. Т. 2. С. 128–131.
3. Галян А.І. Особистісні ресурси адаптації майбутніх медичних працівників до професійної діяльності: автореф. дис. … канд. психол. наук: 19.00.01. Східноукраїнський нац. ун-т імені Лесі Українки. Луцьк, 2016. 20 с.
4. Галян І.М. Ціннісно-смислова саморегуляція особистості: генеза та механізми функціонування: монографія. Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2016. 402 с.
5. Галян О.І. Особистість школяра у вимірах суб’єктності: історико-педагогічний дискурс: монографія. Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2017. 360 с.
6. Демин А.Н. Самоорганизация личности. Личность и бытие: субъектный подход. Личность как субъект бытия: теоретико-методологические основания анализа: матер. III Всерос. науч.-практ. конф. / под ред. З.И. Рябикиной, В.В. Знакова. Краснодар: Кубанский гос. ун-т, 2005. С. 75–84.
7. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.A. Психологический словарь-справочник. Минск: Харвест, 2004. 576 с.
8. Леонтьев Д.А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности: монография. 2-е изд., испр. Москва: Смысл, 2003. 487 с.
9. Личностный потенциал: структура и диагностика / под ред. Д.А. Леонтьева. Москва: Смысл, 2011. 680 с.
10. Осницкий А.К. Определение характеристик социальной адаптации школьников. Журнал практического психолога. 1996. № 3. С. 48–53.
11. Посохова С.Т. Психология адаптирующейся личности: субъектный поход. Ежегодник Российского психологического общества: матер. ІІІ Всероссийского съезда психологов (25–28 июня 2003 г.). Санкт-Петербург: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2003. Т. 6. С. 405–409.
12. Эммонс Р. Психология высших устремлений. Мотивация и духовность личности. Москва: Смысл, 2004. 416 с.
13. Bandura A. Self-efficacy: Toward a unifying theory of behavior change. Psychological Review. 1977. Vol. 84. P. 191–215.
14. Hobfoll S. Conservation of resources theory: its implication for stress, health, and resilience. The Oxford handbook of stress, health, and coping / S. Folkman [ed.]. New York, 2011. Р. 127–147.
15. Luthans F., Avey J. B., Avolio B. J., Norman S.M. & Combs G. M. Psychological capital development: toward a micro-intervention. Journal of Organizational Behavior. 2006. Vol. 27. P. 387–393.
16. Maddi S. The Story of Hardiness: 20 Years of Theorizing, Research and Practice. Consulting Psychology Journal. 2001. Vol. 54. P. 173–185.
17. Schroder K. E. E. Self-regulation competence in coping with chronic disease. Berlin: Waxman, 1997. 280 p.
18. Seligman M. E. P. Learned optimism. New York: Pocket books, 1998. 336 p.
Опубліковано
2018-10-29
Сторінки
42-47
Розділ
СЕКЦІЯ 1 ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ