ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ОСОБАМ ІЗ СОЦІАЛЬНИМ ТРИВОЖНИМ РОЗЛАДОМ ПРИ КОМОРБІДНІЙ ДЕПРЕСИВНІЙ СИМПТОМАТИЦІ

Олександр Сергійович Аврамчук

doi:10.32999/ksu2312-3206/2024-1-5

Олександр Сергійович Аврамчук https://orcid.org/0000-0001-8512-7817

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2024-1-5

Ключові слова: соціальний тривожний розлад, депресія, КПТ, інтервенції низької інтенсивності, психологічна допомога онлайн

Анотація

Мета статті – дослідження програми інтервенцій низької інтенсивності для емоційної стабілізації та запобігання порушенням психосоціального функціонування в осіб із соціальним тривожним розладом і коморбідним депресивним синдромом. Методи: дослідження проводилось упродовж 2020–2022 років, загальна кількість досліджуваних – 388 осіб. Скринінгові інтерв’ювання проводилися з використанням The MINI: International Neuropsychiatric Interview і опитувальника визначення рівня тяжкості симптомів соціального тривожного розладу Social Phobia Inventory. Оцінювання психопатологічних змін і змін психосоціального функціонування проводилися через 1 місяць та 6 місяців після завершення програми. Програма інтервенцій психосоціальної підтримки була розроблена на рекомендаціях когнітивно-поведінкової моделі низької інтенсивності та складалася із шести онлайн-сесій: двічі на тиждень тривалістю до 50 хвилин упродовж чотирьох тижнів та однієї бустерної сесії з опрацювання ризиків рецидиву. Результати показали, що програма сприяє зменшенню схильності до перебільшення/применшення симптоматичного дистресу й емоційного уникнення, підвищує прийняття й усвідомленість змін, а також зміцнює корисні переконання та відповідні коригувальні стратегії. Результати 6-тимісячного спостереження свідчать про статистично значуще зниження дистресу, зокрема через соціальну тривогу та коморбідну до неї депресивну симптоматику, та зменшення уникнення емоційного досвіду. Зазначено, що прийняття, усвідомленість і відповідальність як елементи здобутих коригувальних навичок зменшують тягар дисфункційних негативних переконань про себе, міжособистісної чутливості до неконгруентних значень і соціального відсторонення. Техніки низької інтенсивності на основі когнітивно-поведінкової терапії, які були запропоновані в онлайн-форматі, демонстрували ефективність і стійкість впливу за умови регулярного використання в повсякденному житті. Результати, отримані в дослідженні, узгоджуються з ефективністю програм КПТ низької інтенсивності в попередніх дослідженнях. Висновки. Програма інтервенцій низької інтенсивності для емоційної стабілізації та запобігання порушенням психосоціального функціонування є перспективною та гнучкою, її рекомендації та техніки можуть бути впроваджені в повсякденне життя як частина плекання власного психологічного благополуччя.

Посилання

1. A socio-interpersonal approach to adjustment disorder: The example of involuntary job loss / L. Lorenz et al. European Journal of Psychotraumatology. 2018. № 9 (1). е1425576. https://doi.org/10.1080/20008198.2018.1425576.
2. Patra B.N., Sarkar S. Adjustment disorder: current diagnostic status. Indian J Psychol Med. 2013. № 35 (1). P. 4–9. https://doi.org/10.4103/0253-7176.112193. PMID: 23833335; PMCID: PMC3701359.
3. Experiential avoidance and bordering psychological constructs as predictors of the onset, relapse, and maintenance of anxiety disorders: One or many? / P. Spinhoven et al. Cognitive Therapy and Research. 2017. № 41 (6). P. 867–880. https://doi.org/10.1007/s10608-017-9856-7.
4. What Characteristics of Primary Anxiety Disorders Predict Subsequent Major Depressive Disorder? / A. Bittner et al. The Journal of Clinical Psychiatry. 2004. № 65 (5). P. 618–626. https://doi.org/10.4088/JCP.v65n0505.
5. Incidence of social anxiety disorder and the consistent risk for secondary depression in the first three decades of life / K. Beesdo et al. Archives of general psychiatry. 2017. № 64 (8). P. 903–912. https://doi.org/10.1001/archpsyc.64.8.903.
6. Relationship between social phobia and depression differs between boys and girls in mid-adolescence / J.M. Väänänen et al. Journal of affective disorders. 2011. № 133 (1–2). P. 97–104. https://doi.org/10.1016/j.jad.2011.03.036.
7. Comorbidity in social anxiety disorder: diagnostic and therapeutic challenges / A. Koyuncu et al. Drugs in context. 2019. № 8. e212573. https://doi.org/10.7573/dic.212573.
8. Ohayon M.M., Schatzberg A.F. Social phobia and depression: Prevalence and comorbidity. Journal of Psychosomatic Research. 2010. № 68 (3). P. 235–243. https://doi.org/10.1016/j.jpsychores.2009.07.018.
9. The clinical impact of mood disorder comorbidity on social anxiety disorder / A. Koyuncu et al. Compr Psychiatry. 2014. № 55 (2). P. 363–369. https://doi.org/10.1016/j.comppsych.2013.08.016.
10. Low perceived social support predicts later depression but not social phobia in middle adolescence / J. Väänänen et al. Health Psychology and Behavioral Medicine. № 2 (1). P. 1023–1037. https://doi.org/10.1080/21642850.2014.966716.
11. Belzer K., Schneier F.R. Comorbidity of anxiety and depressive disorders: issues in conceptualization, assessment, and treatment. Journal of psychiatric practice. 2004. № 10 (5). P. 296–306. https://doi.org/10.1097/00131746-200409000-00003.
12. Functional impairment in social anxiety disorder / I.M. Aderka et al. Journal of anxiety disorders. 2012. № 26 (3). P. 393–400. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2012.01.003.
13. Ho J., Moscovitch D.A. The moderating effects of reported pre-pandemic social anxiety, symptom impairment, and current stressors on mental health and affiliative adjustment during the first wave of the COVID-19 pandemic. Anxiety, Stress & Coping. 2022. № 35 (1). P. 86–100. https://doi.org/10.1080/10615806.2021.1946518.
14. Social Distancing During A COVID-19 Lockdown Contributes to The Maintenance of Social Anxiety: A Natural Experiment / G. Arad et al. Cogn Ther Res. 2021. № 45. P. 708–714. https://doi.org/10.1007/s10608-021-10231-7.
15. A 5-Year Follow-up of Internet-Based Cognitive Behavior Therapy for Social Anxiety Disorder / E. Hedman et al. J Med Internet Res. 2011. № 13 (2). e39. https://doi.org/10.2196/jmir.1776.
16. Treating Social Anxiety in an Era of Social Distancing: Adapting Exposure Therapy for Youth During COVID-19 / A.N. Khan et al. Cogn Behav Pract. 2021. № 28 (4). P. 669–678. DOI: 10.1016/j.cbpra.2020.12.002.
17. Unguided low-intensity cognitive behaviour therapy for anxiety and depression during the COVID-19 pandemic: A randomised trial / S.J. Egan et al. Behaviour Research and Therapy. 2021. № 144. e103902. https://doi.org/10.1016/j.brat.2021.103902.
18. A pilot study of intensive 7-day internet-based cognitive behavioral therapy for social anxiety disorder / N. Jain et al. Journal of Anxiety Disorders. 2021. № 84. e102473. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2021.102473.
19. Guided and unguided self-help for social anxiety disorder: randomised controlled trial / T. Furmark et al. British Journal of Psychiatry. 2009. № 195 (5). P. 440–447. https://doi.org/10.1192/BJP.BP.108.060996.
20. Internet-delivered cognitive therapy for social anxiety disorder: a development pilot series / R. Stott et al. Behavioural and cognitive psychotherapy. 2013. № 41 (4). P. 383–397. https://doi.org/10.1017/S1352465813000404.