СОЦІАЛЬНА ТА ОСОБИСТІСНА МІЛІТАРНА ІДЕНТИЧНІСТЬ УКРАЇНЦІВ В УМОВАХ ВІЙНИ

Ключові слова: ідентифікація, травмівний стрес, адаптація, війна, особистість

Анотація

Статтю присвячено проблемі соціальної та особистісної мілітарної ідентичності українців в умовах російсько-української війни. Мета статті – теоретичне обґрунтування та емпіричне вивчення особливостей соціальної та особистісної мілітарної ідентичності українців в умовах війни. Методи дослідження: опитувальник симптомів ПТСР (PCL-5, Weathers, Litz, Keane, 2013), опитувальник посттравматичного зростання (PGI, Tedeschi, Calhoun, 1996) та Шкала мілітарної ідентичності (WIS-6, Lancaster, Hart, 2015). У дослідженні ми проаналізували особливості мілітарної ідентичності у її зв’язку з травмівним досвідом і посттравматичним зростанням студентів І–ІІІ курсів коледжів, які переїхали з тимчасово окупованих територій на території, підконтрольні Україні. Результати. Мілітарна ідентичність є соціальною ідентичністю, яка формується та інтегрується у самооцінку, коли цивільна ідентичність стає менш помітною через військову інкультурацію, що особливо характерно для умов воєнного стану. Досліджувані характеризуються переважно ситуативною мілітарною ідентичністю, менше – несформованою та значно менше – стійкою, ця тенденція властива молоді незалежно від віку. Висновки. У чоловіків частіше, ніж у жінок, спостерігається уникнення обставин травмівних подій та ситуацій, які про них нагадують, а також негативні зміни в емоціях і переконаннях, натомість у всіх учасників нашого дослідження виявлено високий рівень посттравматичного зростання За результатами кореляційного аналізу виявлено, що посттравматичне зростання найбільше корелює зі стійкою та ситуативною мілітарною ідентичністю, натомість наявність травмівної події зумовлює частіше несформовану і рідше – ситуативну мілітарну ідентичність. Відчуття спільної долі, спільно пережитих подій сприяло розвитку спільної соціальної ідентичності, яка, своєю чергою, зіграла позитивну роль у полегшенні потенційних негативних наслідків травми. Консолідація під час травми позначилася і на готовності людей допомагати іншим (що ми спостерігаємо під час російсько-української війни) і, таким чином, дає змогу жертвам і тим, хто їм допомагає, відчути підтримку в часи великого горя. Тобто коли членство в групі інтерналізується в рамках Я-концепції людини, вона (пере)визначає своє життєві сенси та цінності, відповідно, ревіталізація соціального «Я» уможливлює переживання людиною позитивних посттравматичних змін.

Посилання

1. Чайка Г.В. Довіра і характеристики, що сприяють успішному переживанню травматичних ситуацій. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2023. № 1. С. 13–19.
2. Caprar D.V., Walker, B.W., Ashforth B.E. The dark side of strong identification in organizations: A conceptual review. Academy of Management Annals. 2022. Vol. 16 (2). P. 759–805.
3. Chu C., Lowery B.S. Perceiving a stable self-concept enables the experience of meaning in life. Personality and Social Psychology Bulletin. 2023. P. 121–127.
4. Drury J., Stott C., Ball R., Reicher S. A social identity model of riot diffusion: From injustice to empowerment in the 2011 London riots. European Journal of Social Psychology. 2020. Vol. 50 (3). P. 646–661.
5. Holdeman T.C. Invisible wounds of war: Psychological and cognitive injuries, their consequences, and services to assist recovery. Psychiatric Services. 2009. Vol. 60 (2). P. 273–273.
6. Haldorai K., Kim W.G., Agmapisarn C., Li J.J. Who we are and what we do: The relevance of green organizational identity in understanding environmental performance. International Journal of Hospitality Management. 2023. Vol. 114. P. 103–107.
7. Johansen R.B., Laberg J.C., Martinussen M. Military identity as predictor of perceived military competence and skills. Armed Forces & Society. 2014. Vol. 40 (3). P. 521–543.
8. Leonard S., Stiles A.A., Havens J.F., Cloitre M. STAIR narrative therapy for adolescents. Evidence-based treatments for trauma related disorders in children and adolescents. 2017. P. 251–271.
9. Muldoon O.T., Acharya K., Jay S., Adhikari K., Pettigrew J., Lowe R.D. Community identity and collective efficacy: A social cure for traumatic stress in post-earthquake Nepal. European Journal of Social Psychology. 2017. Vol. 47 (7). P. 904–915.
10. Oyserman D., Lewis N.A., Yan V.X. An identity-based motivation framework for self-regulation. Psychological Inquiry. 2017. Vol. 28 (2–3). P. 139–147.
11. Reicher S., Haslam S.A., Hopkins N. Social identity and the dynamics of leadership: Leaders and followers as collaborative agents in the transformation of social reality. The Leadership Quarterly. 2005. Vol. 16 (4). P. 547–568.
Опубліковано
2023-11-02
Сторінки
28-34
Розділ
СЕКЦІЯ 2 ПЕДАГОГІЧНА ТА ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ