ДОВІРА І ХАРАКТЕРИСТИКИ, ЩО СПРИЯЮТЬ УСПІШНОМУ ПЕРЕЖИВАННЮ ТРАВМАТИЧНИХ СИТУАЦІЙ
Анотація
Мета – дослідити зв’язки довіри з особистісними конструктами, що сприяють успішному переживанню складних травматичних ситуацій: життєстійкістю, позитивним самоставленням, копінг-стратегіями тощо. Методи. Для вивчення довіри використовувався відповідний показник Вісбаденського опитувальника до методу позитивної психотерапії та сімейної психотерапії (WIPPF). Для вивчення особистісних конструктів, що сприяють успішному переживанню складних травматичних ситуацій, були використані: копінг-тест (Лазарус і Фолкман), тест життєстійкості С. Мадді, тест-опитувальник самоставлення особистості В.В. Століна, С.Р. Пантилєєва, опитувальник часової перспективи Ф. Зімбардо, шкала каузальної орієнтації Е. Дессі, Р. Райана. Всього у дослідження взяли участь 220 респондентів, їхній середній вік становив 33 роки, це були студенти та фахівці з різних спеціальностей, 180 з них – жінки, 40 – чоловіки. Результати. Була виявлена низка негативних кореляцій між установкою на довіру та показниками, що знижують можливість особистості успішно пережити травматичний досвід: неадаптивні копінг-стратегії, переживання досвіду минулого як негативного, відчування теперішнього як безнадійного, фаталістичного. На протилежність цьому була виявлена низка позитивних кореляцій між установкою на довіру та показниками, що підвищують можливість особистості успішно пережити травматичний досвід: адаптивні копінг-стратегії, життєстійкість, позитивне самоставлення та самоповага, самоінтерес, переживання досвіду минулого як позитивного, спрямованість на майбутнє, опора на внутрішню мотивацію у власних діях і вчинках. Висновки. Довіра до світу, людей і себе, наявні припущення про доброзичливість і осмисленість світу навколо, про достойність самої особистості підтримують характеристики, що сприяють успішному переживанню складних травматичних ситуацій: життєстійкість, позитивне самоставлення, використання адаптивних копінг-стратегій тощо. Своєю чергою зазначені характеристики сприяють ефективному переборенню стресових ситуацій, попереджають розвиток травматизації через події навколо і таким чином не дають знизитися довірі.
Посилання
2. Діброва В.А. Особливості часової перспективи та мотивації щодо майбутнього внутрішньо переміщених осіб. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2021. № 3. С. 5–12.
3. Запека Я.Г. Емпіричне дослідження життєстійкості студентів. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2019. № 4. С. 87–93.
4. Крюкова Т.Л., Куфтяк Е.В. Опросник способов совладания (адаптация методики WCQ). Журнал практиче- ского психолога. 2007. № 3. С. 93–112.
5. Кузікова С.Б., Зливков В.Л., Лукомська С.О. Вікові особливості переживання травм війни: інтегративний підхід. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2022. № 2. С. 64–70.
6. Леонтьев Д., Рассказова Е. Тест жизнестойкости. Москва : Смысл, 2006, 30 с.
7. Пантилеев С.Р. Методики исследования самоотношения. Москва : Смысл, 1993. 30 с.
8. Психологические тесты / Под. ред. А.А. Карелина. В 2 т. Москва. 2000. Т. 2. С. 194–222.
9. Сердюк Л.З. Фактори внутрішньої мотивації та самодетермінації учіння студентської молоді. Актуальні проблеми психології. Психологія обдарованості. 2019. № 15 (6). С. 114–122.
10. Сердюк Л.З. Детермінанти психологічного благополуччя особистості : монографія / Л.З. Сердюк, І.В. Дани- люк, В.В. Турбан, О.І. Пенькова, Н.Д. Володарська та ін. ; за ред. Л.З. Сердюк. Київ–Львів : Видавець Вікторія Кундельська, 2021. 236 с.
11. Чайка Г.В. Довіра як ключовий компонент психічного здоров’я. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія «Психологія». 2022, Том 33 (72), № 1. С. 31–36. DOI: https://doi.org/10.32838/2709-3093/2022.1/05.
12. Чайка Г.В. Статево-вікові особливості довіри та її зв’язок із психологічним благополуччям. Проблеми сучасної психології, 2022, № 1. С. 101–108. URL: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-1-12.
13. Чиханцова О.А. Життєстійкість та її зв’язок з цінностями особистості. Проблеми сучасної психології, 2018. № 42. С. 211–231. DOI: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2018-42.211-231.
14. Чхаідзе А.О. Психологічні особливості життєстійкості в гібридній війні. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2019. № 4. С. 52–63.
15. Элкинд Д. Эрик Эриксон и восемь стадий человеческой жизни. В кн.: Эриксон Э. Детство и общество. Изд. 2-е, перераб. и доп. / Пер. с англ. Санкт-Петербург : Ленато, АСТ, Фонд «Университетская книга», 1996.
16. Эриксон Э. Детство и общество. Изд. 2-е, перераб. и доп. / Пер. с англ. Санкт-Петербург : Ленато, АСТ, Фонд «Университетская книга», 1996.
17. Edmondson D., Chaudoir S., Mills M., Park C., Holub J., Bartkowiak J. From Shattered Assumptions to Weakened Worldviews: Trauma Symptoms Signal Anxiety Buffer Disruption, Journal of Loss and Trauma, 2011. No 16:4, P. 358–385. DOI: 10.1080/15325024.2011.572030.
18. Bogic M., Njoku A., Priebe S. Long-term mental health of war-refugees: a systematic literature review. BMC Int Health Hum Rights. 2015, Vol. 28. P. 15–29. DOI: 10.1186/s12914-015-0064-9.
19. Janoff-Bulman R. Shattered assumptions. New York. NY : Free Press,1992.
20. Poulin M., Cohen Silver R. World benevolence beliefs and well-being across the life span. Psychol Aging. 2008. Vol. 23(1). P. 13–23. DOI: 10.1037/0882-7974.23.1.13.
21. Senyk O. Адаптація опитувальника часової перспективи особистості Ф. Зімбардо (ZTPI). Соціальна психо- логія. January 2012. C. 153–168.
22. Somasundaram D.J., Sivayokan S. War Trauma in a Civilian Population. British Journal of Psychiatry, 1994, Vol. 165. P. 524–527.
