ДОСВІД ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ В РАМКАХ ГРУПИ ПІДТРИМКИ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я, РЕАЛІЗОВАНОГО НА БАЗІ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Емьовке Ласлівна Бергхауер-Олас

doi:10.32999/ksu2312-3206/2022-1-6

Емьовке Ласлівна Бергхауер-Олас https://orcid.org/0000-0002-1576-0286

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-1-6

Ключові слова: проект у сфері ментального здоров’я, група підтримки, управління стресом, спільнота, SMART- та SWOT-аналіз, заклад здорового способу життя

Анотація

Мета – популяризація перспективи створення вищої інстанції з охорони психічного здоров’я. Результати SMART- та SWOT-аналізів демонструють можливості психологічних гуртків з урахуванням потреб вищого навчального закладу.У теоретичній частині даної статті розглядаються положення та теорії, які містяться у міжнародних виданнях, присвячених психічному здоров’ю підлітків та пов’язаних із головною темою дослідження. Упродовж нашої діяльності виявили, що для студентів щоденний стрес є неминучим явищем. Є багато можливостей для організації різних програм превентивного характеру, завдяки яким ми надаємо можливість для засвоєння ефективних стратегій подолання проблем, і разом з цим уникаючи фіксації негативних проявів поведінки молоді. Дослідження насамперед звертає увагу саме на той компонент, який підкреслює силу спільноти у підтримці особистості. Будучи істотою соціальною, для людей, а особливо для підлітків громада являється базою безпеки. Виходячи із цього, ми маємо запропонувати для нашої молоді можливості знайти нові перспективи. Започаткування програми з ментальної гігієни під назвою «Ментальне гніздо» на базі Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ має інноваційний характер, оскільки з часу заснування закладу ініціювання групи ментального здоров’я такого масштабу являється безпрецедентним. Методи. Під час проведення регулярних щотижневих зустрічей і групових занять використовували методи із застосуванням вправ на розвиток групової динаміки, на подолання комунікативних бар’єрів, управління стресом та конфліктами. Спираючись на оцінку потреб, використовувалися методи медіа-педагогіки при демонстрації фільмів із подальшим обговоренням побаченого у рамках групової форми роботи, а також застосувалися методи проектного аналізу малюнків, у якому використовуються можливості психологічної інтервенції. Оцінювання проекту з психічного здоров’я було проведено за допомогою оцінки психологічного впливу і SMART- та SWOT-аналізів. Результати. Ми зосереджувалися на регулярних одноразових зустрічах упродовж восьми тижнів. Започаткування групи підтримки розглядалось нами як бажаний проект з ментальної гігієни. Оцінка результатів проводилася також відповідно до цілей проекту, відображених за допомогою SMART- та SWOT-аналізів. Відповідно до виявлених потреб розроблено подальший проект зі створення групи підтримки з ментального здоров’я. Нашою метою було створити на базі нашого закладу вищої освіти таку закриту групу, де у студентів-першокурсників стабілізується емоційний стан, їхня самооцінка стає більш позитивною, завдяки чому вони зможуть краще перерозподілити свою енергію для подолання стресу та конфліктів. Висновки. Успіх проекту підтверджує той факт, що він може стати першим кроком на шляху до створення Інституту сприяння здоров’ю.

Посилання

1. Asztalos, B. -Járay, M. – Szentjóbi, O. (2017): Álom, terv, tett. Gyakorlati útmutató és példatár mentálhigiénés projektekhez. Antropos Mentálhygiénés Egyesület, Budapest. 302. o.
2. Barcy, M. (2012): Segítő módszerek, fejlesztő-támogató eljárások. Budapest. 206. o.
3. Berghauer-Olasz, E. (2016): Berghauer-Olasz, E. (2016): A kinetikus iskolarajz mint közösségek rejtett kapcsolatainak feltáró módszere. Doktori (PhD) értekezés. PTE BTK Pszichológia Doktori Iskola, Pécs. 237.o.
4. Berghauer-Olasz, E. (2017). A közösség szerepe a lelki egészség megőrzésében. A Mentál Fészek főiskolai mentálhigiénés támogató csoport. Szakdolgozat. Károli Gáspár Református Egyetem, Pszichológiai Intézet, Mentálhigiénés Segítő Szakirányú Továbbképzési Szak. Budapest. 71. o.
5. Breik, D. W. – Zaza, I.H. (2019): Coping strategies adopted by adolescents: A comparative study in relation to gifted status, gender, and family size. Gifted Education International. Vol. 35(1). Рp. 3–19.
6. Bryan, L. K. (Ed. 2021): Historical perspectives in industrial and organizational history. New York. Routledge. 307 p.
7. Buda Béla (1994): Mentálhigiéné. Animula Kiadó, Budapest. 312. o.
8. Camara, M. – Bacigalupe, G. –Padilla, P. (2017): The role of social support in adolescents: are you helping me or stressing me out? International Journal of Adolescence and Youth. Vol. 22. No. 2. Рp.123–136.
9. Carver, C., S. – Scheier, M. F. (2006): Személyiségpszichológia. Osiris Kiadó. Budapest. 590. o.
10. Csepeli, Gy. (2005): Szociálpszichológia. Osiris Kiadó, Budapest. 571. oldal.
11. Daga, C. C. N. – Kempis, G. M. (2021): Coping Mechanism of Teenagers of Stress and Anxiety: A Case Study. International Journal of Research Publications. Vol. 69(1), 1. Рp. 529–534.
12. Dúll, A. (2009). A környezetpszichológia alapkérdései. Helyek, tárgyak, viselkedés. L'Harmattan, Budapest. 372. o.
13. Essel, G., – Owusu, P. (2017): Causes of Students' stress; It's effects on their Academic Success and Stress Management of Students. International Business Journal. Рp. 21–29.
14. Frenkl, S. – Rajnik M. (2011): Életesemények a fejlődéslélektan tükrében. Párbeszéd (Dialógus) Alapítvány, Budapest. 160. o.
15. Horvát, M. T. (2012): Költözés és honvágy diákkorban. In: Kőrössy,J. – Kőváry, Z. (szerk.): Fiatalok biztonságkeresési stratégiái az információs társadalomban. Primaware Kiadó, Szeged. Рp. 62–78. 208. o.
16. Iqbal, S. – Akram, M. – Mushtaq, I. (2021): Relationship between Stress and Educational Performance of University Students: A Correlational Research Study. Review of Education, Administration & LAW. 4(4). Рp. 805–811.
17. Iraola A. B. – Sánchez R. Á. (2021): User Centered Virtual Coaching for Older Adults at Home Using SMART Goal Plans and I-Change Model. International Journal of Environmental Research and Public Health. 18(13). 6868.
18. Mérei, F. (1988): Közösségek rejtett hálózata. Tömegkommunikációs Kutatóközpont, Budapest. 328. o.
19. Oláh, A. (2004): Megküzdés és pszichológiai immunitás. (Pléh Csaba – Boross Otília (szerk.): Bevezetés a pszichológiába. Osiris Kiadó, Budapest. Рp. 632–663. 920. o.
20. Pikó, B. – Hamvai, Cs. (2012): Stressz, coping és reziliencia korai serdülőkorban. Iskolakultúra. 9. sz. Рp. 24–33. 108. o.
21. Riva, M. A – Grassi, L. – Belingheri, M. (2020): Jacob L. Moreno and psychodrama – psychiatry in history. The British Journal of Psychiatry.Volume 217(1). 369 p.
22. Rudas, J. (szerk.: 2001): Önismereti csoportok. Animula Kiadó. Budapest. 192. o.
23. Szilágyi, I. (2004): Önismeret és személyiségfejlesztés. Skandi-Wald Kiadó, Budapest. 72. o.
24. Tillmann, S. –Tobin, D. –Avison, W. – Gilliland, J. (2018): Mental health benefits of interactions with nature in children and teenagers: a systematic review. Epidemiol Community Health. 72. Рp. 958–966.
25. Wang, R. A. H. – Davis, O. S. P. – Wootton, R. E. et al. (2017): Social support and mental health in late adolescence are correlated for genetic, as well as environmental, reasons. Scientific Report. 7. 13088.