ГЕНДЕРНО-ВІКОВИЙ АСПЕКТ ПСИХОЛОГІЧНОЇ АВТОНОМІЇ ТА ПРИВ’ЯЗАНОСТІ ДО ІНШИХ ЛЮДЕЙ

Галина Василівна Чайка

doi:10.32999/ksu2312-3206/2022-1-4

Галина Василівна Чайка http://orcid.org/0000-0001-7799-1314

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-1-4

Ключові слова: автономія, позитивні відносини з іншими, чутливість до інших, вік, стать

Анотація

Мета – визначити зміни в показниках автономії особистості та прив’язаності до інших людей у дорослому віці залежно від статі та віку. Методи: показники «автономія» та «позитивні відносини з іншими» з методики вивчення психологічного благополуччя К.Ріфф та показник «чутливість до інших» «Тесту автономія-прив’язаність». Вибірка (220 респондентів) була розділена на 3 групи за віком для вікового аналізу (група 1 – студенти, віком до 22 років; група 2 – досліджувані від 23 до 35 років; група 3 – дорослі від 36 років до 65 років). Результати. Статистично достовірні відмінності між жінками та чоловіками (p<0.05) були визначені для показників «автономія» та «чутливості до інших». Показники «автономія» та «позитивні взаємини» зростають з віком, «чутливість до інших» знижується з віком. Були виявлені такі статистично значимі розбіжності: 1) між показниками автономії у групах 1 і 2; 2) між показниками «позитивні взаємини» у групах 1 і 2; 3) між показниками «чутливість до інших» як у групах 1 і 2, так у групах 2 і 3. Висновки. Чоловіки показали вище значення показника «автономія», тоді як жінки – дещо вище значення «чутливості до інших». Показник «позитивні відносини з іншими» був майже однаковий у жінок і чоловіків. Такі відмінності, особливо щодо автономії, можна назвати культурними особливостями українців, оскільки результати не зовсім збігалися із даними з іноземних робіт. При переході від юності до молодшого дорослого віку людина починає відчувати себе більш автономною, тобто такою, яка бере не себе відповідальність за свій подальший життєвий шлях, при цьому поглиблюються позитивні взаємини. Тому у цей віковий період спостерігається зростання показників «автономія» і «позитивні взаємини». На подальших вікових етапах спостерігається, скоріше, підтримка наявного статусу. По мірі просування на життєвому шляху, людина набирає більшої майстерності, життєвої мудрості, і тому вона вже не схильна спиратися на думки, погляди інших, вона не боїться висловлювати власну думку і саме в цьому сенсі «чутливість до інших» знижується.

Посилання

1. Макушина О. П. Психологическая зависимость подростков от родителей : дис. … канд. психол. наук. Москва, 2001. 142 с.
2. Пупырева Е. В. Эмоциональная привязанность к матери как фактор становления автономии личности в младшем школьном возрасте : автореф. дис. … канд. психол. наук. Москва, 2007. 33 с.
3. Поскребышева Н. Н. Социальная ситуация развития как условие становления личностной автономии подростка : дисс. … канд. психол. наук. Москва, 2010. 200 с.
4. Чайка Г. В. Прив’язаність особистості до інших людей і фактори, які впливають на неї. Психологічний часопис. 2021. Том 7, вип. 4(48). C. 9–17.
5. Agich G. J. Dependence and Autonomy in Old Age An Ethical Framework for Long-Term Care, 2nd edn., rev. Cambridge University Press, 2003. 203 p.
6. Bekker M. H. J., van Assen M. A. L. M. A Short Form of the Autonomy Scale: Properties of the Autonomy–Connectedness Scale (ACS–30). Journal of Personality Assessment, 2006. Vol. 86(1). Р. 51–60.
7. Bekker, M. H. J., van Assen, M. A. L. M. Autonomy-Connectedness and Gender. Sex Roles 2008. Vol. 59. Р. 532. URL: https://doi.org/10.1007/s11199-008-9447-x
8. Das M. M. Autonomy in long-term elderly care. Laurea, 2017. 47 p.
9. Dutra-Thomé1 L., Marquesb L. F., Seidl-de-Mourab M. L., de Oliveira Ramosc D., Kollerd S. Autonomy Development: Gender and Age Differences from Adolescence to Emerging Adulthood. Acta de investigación psicol, 2019. Vol. 9, no. 2. URL: https://doi.org/10.22201/fpsi.20074719e.2019.2.259
10. Fozio-Thielk L. Examination of Emerging Adults' Emotional Autonomy and Parental Monitoring under Varying Living Arrangements, Ph. D. Dissertation, 2015.
11. García-Castilla F. J., Martínez-Sánchez I., Campos G., Resino D. Impact of Gender and Relationship Status on Young People’s Autonomy and Psychological Wellbeing. Frontiers in Psychology, 2020. Vol. 11. P. 17–35. DOI=10.3389/fpsyg.2020.01735
12. Inguglia C. Autonomy and Relatedness in Adolescence and Emerging Adulthood: Relationships with Parental Support and Psychological Distress. Journal of Adult Development, 2015. Vol. 22. No 1. P. 1–13.
13. Lamborn S. D., Groh K. A four-part model of autonomy during emerging adulthood: Associations with adjustment. International Journal of Behavioral Development, 2009. No. 33(5), P. 393–401. URL: https://doi.org/10.1177/0165025409338440
14. Parra A., Oliva A., Sanchez-Queija I. Development of emotional autonomy from adolescence to young adulthood in Spain. Journal of Adolescence. 2015. No. 38. P. 57–67.
15. Ryff C. D., Keyes C. L. The structure of psychological well-being revisited. J. Pers Soc Psychol. 1995. Vol. 69(4). Р. 719–727.
16. Sheldon K. M., Kasser T., Houser-Marko L., Jones T., Turban D. Doing One's Duty: Chronological Age, Felt Autonomy, and Subjective Well-Being. European Journal of Personality, 2005. No. 19. P. 97–115.
17. Shogren K. A., Lee J., Panko P. An Examination of the Relationship Between Postschool Outcomes and Autonomy, Psychological Empowerment, and Self-Realization. Journal of Special Education, 2017. Vol. 51. No. 2. P. 115–124. URL: https://doi.org/10.1177/0022466916683171
18. Yu-Jing Gao. Functional Autonomy, Emotional Support, and Well-being Trajectories among the Old-old. International Journal of Psychology & Behavior Analysis. 2018. No. 4. P. 137. URL: https://doi.org/10.15344/2455-3867/2018/137