КОНСТРУКТ МОРАЛЬНОЇ ТРАВМИ ТА ЙОГО КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ЗМІСТ
Анотація
Мета – дослідити поняття моральної травми, а також провести порівняльний аналіз із відповідними поняттями колективної травми, посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та травматичного стресу. Методи. У дослідженні застосовується теоретичний аналіз літератури та систематизація досліджень останніх років, узгоджених із концепцією моральної травми, включно з методами аналізу, синтезу та узагальнення. Результати. Огляд літератури визначає ключові підходи до трактування концепції моральної травми в контексті досліджень військової травми з точки зору моралі та морального досвіду. Висновки. Проаналізовано визначення основних понять, ключові характеристики, загальні та чіткі концептуальні ознаки моральної травми, травматичного стресу, посттравматичного стресового розладу та концепції колективної травми. Дослідження показує, що моральна травма часто узгоджується з інди- відуальним та колективним контекстом, тоді як посттравматичний стресовий розлад завжди пов’яза- ний з індивідуальною травмою. Колективна травма часто пов’язана з історичною травмою, травмою ідентичності та культурною травмою. Ключова відмінність моральної травми порівняно з посттравма- тичним стресовим розладом, колективною травмою та постійним травматичним стресом узгоджується з негативними моральними емоціями, зокрема почуттям провини, сорому, огиди, страху та тривоги. Поняття травматичного стресу охоплює фізіологічні та психологічні реакції організму, що вини- кають через відчуття порушення безпеки та загрози, тоді як моральна травма стосується ушкоджень моральної совісті та цінностей людини, спричинених суб’єктивним сприйняттям та переживанням в індивідуальному досвіді ситуації як травматичної. Результати теоретичного аналізу також указують на те, що моральну травму слід вивчати у ширшому контексті моралі, а саме через моральні стандарти, моральні судження, моральну поведінку та моральні емоції. Перспективами подальших досліджень є вивчення конструкту моральної травми в контексті пси- хології геноциду як колективної та історичної травми, що становить методологічну основу емпіричного дослідження моральної травми як наслідку геноциду.
Посилання
2. Козігора М.А. Концептуальні межі понять «стрес», «тривалий травматичний стрес», «посттравматичний стресовий розлад». Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. 2021. № 97. С. 56–58.
3. Колпакчи О.С. Науково-теоретичне вивчення проблеми формування етичних цінностей професійної діяльності майбутніх практичних психологів. Молодий вчений. 2019. № 7(71), С. 226–230.
4. Barnes, H. A., Hurley, R. A., Taber, K. H. Moral injury and PTSD: often co-occurring yet mechanistically different. The Journal of neuropsychiatry and clinical neurosciences. 2019. Vol. 31(2). Рр. 98–103.
5. Bezo, B., Maggi, S. Living in «survival mode»: Intergenerational transmission of trauma from the Holodomor genocide of 1932–1933 in Ukraine. Social Science & Medicine. 2015. Pp. 87–94.
6. Bryan, C.J., Bryan, A.O., Anestis, M.D., Anestis, J.C., Green, B.A., Etienne, N., ... Ray-Sannerud, B. Measuring moral injury: Psychometric properties of the moral injury events scale in two military samples. Assessment. 2016. Vol. 23(5). Pp. 557–570.
7. Coady, A., Carney J. R., Frankfurt, S., Litz, B.T. Development of the moral injury construct. In Kelle, B. E. (Ed.) Moral Injury: A Guidebook for Understanding and Engagement. 2020. Pp. 21–32.
8. Cromer, L. D., Smyth, J. M. Making meaning of trauma: Trauma exposure doesn’t tell the whole story. Journal of Contemporary Psychotherapy: On the Cutting Edge of Modern Developments in Psychotherapy. 2010. Vol. 40(2). Pp. 65–72.
9. Currier, J., McCormick, W., Drescher, K. How do morally injurious events occur? A qualitative analysis of perspectives of Veterans with PTSD. Traumatology. 2015. Vol. 21. Pp. 106–116.
10. Drescher, K. D., Foy, D. W., Kelly, C., Leshner, A., Schutz, K., Litz, B. An exploration of the viability and usefulness of the construct of moral injury in war veterans. Traumatology. 2011. Vol. 17(1). Pp. 8–13.
11. Eagle, G., Kaminer, D. Continuous traumatic stress: Expanding the lexicon of traumatic stress. Peace and Conflict: Journal of Peace Psychology. 2013. Vol. 19(2). Pp. 85–99.
12. Ehlers, A., Clark, D. M. A cognitive model of posttraumatic stress disorder. Behaviour. Research and Therapy. 2000. Vol. 38. Pp. 319–345.
13. Farnsworth, J. K., Drescher, K. D., Nieuwsma, J. A., Walser, R. B., & Currier, J. M. The role of moral emotions in military trauma: Implications for the study and treatment of moral injury. Review of General Psychology. 2014. Vol. 18(4). Pp. 249–262.
14. Frankfurt, S., Frazier, P. A review of research on moral injury in combat veterans. Military Psychology. 2016. Vol. 28(5). Pp. 318–330.
15. Friedman, M. J., Schnurr, P. P., McDonagh-Coyle, A. Post-traumatic stress disorder in the military veteran. Psychiatric clinics of North America. 1994. Vol. 17(2). Pp. 265–277.
16. Greene, T., Bloomfield, M. A. P., Billings, J. Psychological trauma and moral injury in religious leaders during COVID-19. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy. 2020. Vol. 12 (S1). Pp. 143–145.
17. Griffin, B.J., Purcell, N., Burkman, K., Litz, B.T., Bryan, C.J., Schmitz, M., … Maguen, S. Moral Injury: An Integrative Review. Journal of Traumatic Stress. 2019. Vol. 32(3). Pp. 350–362.
18. Hirschberger, G. Collective Trauma and the Social Construction of Meaning. Frontiers in Psychology. 2018. Vol. 9. Article 1441.
19. Kessler, R. C., Sonnega, A., Bromet, E., Hughes, M., Nelson, C. B. Posttraumatic stress disorder in the National Comorbidity Survey. Archives of General Psychiatry. 1995. Vol. 52. Pp. 1048–1060.
20. Koh, E. The Healing of Historical Collective Trauma. Genocide Studies and Prevention. 2021. Vol. 15(1). Pp. 115–133.
21. König, U., Reimann, C. Closing a gap in conflict transformation: Understanding collective and transgenerational trauma. Perspektive Mediation. 2018. Vol. 3. Pp. 8–20.
22. Kroll, J., Egan, E. Psychiatry, Moral Worry, and the Moral Emotions. Journal of Psychiatric Practice. 2004. Vol. 10(6). Pp. 352–360.
23. Litz, B. T., Stein, N., Delaney, E., Lebowitz, L., Nash, W. P., Silva, C., Maguen, S. Moral injury and moral repair in war veterans: A preliminary model and intervention strategy. Clinical Psychology Review. 2009. Vol. 29(8). Pp. 695–706.
24. Long, A. A., Sedley, D. N. The Hellenistic Philosophers: Translations of the Principal Sources with Philosophical Commentary. Cambridge: Cambridge University Press. 1987. Pp. 366–367.
25. Maercker, А. Posttraumatische Belastungsstörungen. Heidelberg: Springer. 2009. Pp. 13–32.
26. Maercker, A., Horn, A. B. A Socio-interpersonal perspective on PTSD: The case for environments and interpersonal processes. Clinical Psychology and Psychotherapy. 2013. Vol. 20. Pp. 465–481.
27. McDonald, M. Haunted by a different ghost: Re-thinking moral injury. Essays in Philosophy. 2017. Vol. 18(2). Pp. 1–16.
28. Murray, H., Ehlers, A. Cognitive therapy for moral injury in post-traumatic stress disorder. Cambridge University Press: The Cognitive Behaviour Therapist. 2021. Vol. 14. Pp. 1–19.
29. Nash, W. P, Litz, B. T. Moral injury: a mechanism for war-related psychological trauma in military family members. Clin Child Fam Psychol Rev. 2013. Vol. 16(4). Pp. 365–75.
30. Nazarov, A, Fikretoglu, D, Liu A, Thompson, M, Zamorski, M. A. Greater prevalence of post-traumatic stress disorder and depression in deployed Canadian Armed Forces personnel at risk for moral injury. Acta Psychiatr Scand. 2018. Vol. 137(4). Pp. 342–54.
31. Nuttman-Shwartz, O., Shoval-Zuckerman, Y. Continuous traumatic situations in the face of ongoing political violence: The relationship between CTS and PTSD. Trauma, Violence, & Abuse. 2016. Vol. 17(5). Pp. 562–570.
32. O’Connor, A. Moral injury. Therapy can help military veterans and NHS frontline staff come to terms with the soul-wound of moral injury. Therapy today. 2021. Pp. 35–37.
33. Shay, J. Moral injury Psychoanalytic Psychology. 2014. Vol. 31(2). Pp. 182–191.
34. Storr, C. L., Ialongo, N.S., Anthony, J.C., Breslau, N. Childhood antecedents of exposure to traumatic events and post-traumatic stress disorder. American Journal of Psychiatry. 2007. Vol. 164(1). Pp. 119–25.
35. Tick, E. Warrior’s return: restoring the soul after war. Louisville, CO: Sounds True Publishing. 2014. Pp. 15–43.
36. Trauma-Informed Care in Behavioral Health Services Treatment Improvement Protocol. Abuse and Mental Health Services Administration (US). 2014. Vol. 57.
37. Williamson, V., Stevelink, S. A., Greenberg, N. Occupational moral injury and mental health: systematic review and meta-analysis. British Journal of Psychiatry. 2018. Pp. 339–346.
38. Wilson, C., Ford, J. Concept of Trauma and Guidance for a Trauma-Informed Approach. SAMHSA’s Trauma and Justice Strategic Initiative. 2014. Pp. 7–9.
39. Wingo, A. P., Ressler, K. J., Bradley, B. Resilience characteristics mitigate tendency for harmful alcohol and illicit drug use in adults with a history of childhood abuse: A cross-sectional study of 2024 inner-city men and women. Journal of Psychiatric Research. 2014. Vol. 51. Pp. 93–99.
40. Xue-Rong Miao, Qian-Bo Chen, Kai Wei, Kun-Ming Tao, Zhi-Jie Lu. Posttraumatic stress disorder: from diagnosis to prevention. Military Medical Research. 2018. Vol. 5. Article number 32.
41. Zasiekina, L., Zasiekin S. Verbal Emotional Disclosure of Moral Injury in Holodomor Survivors. Psycholinguistics. 2020. Vol. 28(1). Pp. 41–58.
