ПСИХОЕМОЦІЙНЕ ЗДОРОВ’Я У ПРОСТОРІ ДЕЯКИХ ПСИХОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ОСОБИСТОСТІ СУЧАСНОГО СТУДЕНТА
Анотація
За реалій сьогодення значно посилюється вплив на особистість усього спектру емоціогенних фак- торів. Йдеться про негативний вплив екологічної кризи, наслідків воєнного конфлікту і пандемії. Чи не найвразливішою виявилась саме психоемоційна сфера буття особистості, котра перебуває на віковому етапі раннього дорослішання. Означене вимагає поглиблення наукових уявлень про змістове напов- нення поняття «психоемоційне здоров’я» його структурно-компонентний склад дотичний особистості у віковий період раннього дорослішання.
Мета статті – висвітлити характер зав’язків психоемоційного здоров’я з деякими специфічними рисами особистості студента.
Методи – аналіз, синтез, узагальнення наукових джерел; кореляційний аналіз характеру зв’язків компонентів психоемоційного здоров’я з психологічними характеристиками особистості студента.
Результати проведеної аналітичної роботи базувалась на науковому фонді з порушеної проблеми, здійсненому кореляційному аналізі; видалось за можливе констатувати про розлогий перелік особи- стісних рис, що корелюють з визначеними компонентами психоемоційного здоров’я особистості сту- дента (аксіологічний, когнітивно-афективний, конативно-інструментальний, соціально-визначальний).
Висновки. Емпіричним шляхом установлені значущі кореляційні зв’язки досліджуваної інтегратив- ної особистісної властивості із емоційною стійкістю особистості у віковий період раннього дорослі- шання, життєстійкістю та смисложиттєвими орієнтаціями. Зокрема, в аспекті аксіологічного показника психоемоційного здоров’я встановлено кореляційний зв’язок на 1% рівня значущості з товариськістю, силою «Я» та «Над-Я», безтурботністю, мрійливістю, екстраверсією, а на 5% рівні – зі сміливістю. Щодо площини конативно-афективного показника психоемоційного здоров’я особистості студента, то встановлено більш різноманітні кореляційні зв’язки, а саме, окрім описаних, йдеться ще й про коре- ляцію з високою самооцінкою і високим інтелектом, а також домінантністю і вмінням контролювати власні бажання. Встановлене сприяє визначенню основ психоемоційного здоров’я студентської молоді на основному етапі її особистісно-професійного становлення.
Посилання
2. Кічук А.В. Деякі особливості змін у психоемоційному здоров’ї студентів та факторів, які їх зумовлюють при карантинних обмеженнях. Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2020. № 3 (53), Т. 3. С. 5–18.
3. Кириленко Т. Емоційна сфера особистості: вектори вивчення. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2018. № 1(8). С. 26–29.
4. Коссаeв Б.Б. Закономерности развития личности. Психологическая наука и образование. 2001. № 1. С. 5–20.
5. Кравчук С.Л. Життєстійкість та психологічна пружність особистості юнацького віку як запобіжники негативним наслідкам воєнного конфлікту. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. 2019. Вип. 1. С. 142–147.
6. Кузнецов М.А., Зотова Л.Н. Жизнестойкость и образ здоровья студентов : монография. Харьков, 2017. 398 с.
7. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. 2-е изд. М., 1977. 304 с.
8. Леонтьев Д.А., Рассказова Е.И. Тест жизнестойкости. М: Смысл, 2006. 63 с.
9. Леонтьев Д.А. Тест смысложизненных ориентаций (СЖО). 2-е изд. М. : Смысл, 2006. 18 с.
10. Міляєва В.Р., Бреус Ю.В. Емоційне здоров’я як складник професійної успішності майбутніх фахівців соціономічних професій. Актуальні проблеми психології: Зб. н. пр. Інституту психології НАПН України імені Г.С. Костюка. 2013.Т. 10. Вип. 23. С. 414–422.
11. Савчин М.В. Здоров’я людини: духовне, особистісне, тілесне : монографія. Дрогобич : ТП «Посвіт». 2019. 232 с.
12. Чала Ю.М., Шахрайчук А.М. Психодіагностика : навч. пос. Харків : НТУ «ХПУ», 2018. 246 с.
13. Lessard, F.E. Enquete sur la sante psychololique etudiate. Monreal : federation des associations etudiantes du campus de, L’universite de Montreal, 2016. 129 p.